Lieferschein — це німецький термін для «накладної на доставку» або «документа про відвантаження». Він зазвичай використовується у внутрішніх німецьких операціях для підтвердження передачі товару від постачальника покупцю на конкретній локації.
Тож Lieferschein сам по собі не замінює і не скасовує інформацію, зазначену в CMR, щодо основного (договірного) місця доставки.
Щодо CMR (міжнародної товарно-транспортної накладної)
Згідно зі статтею 4 Конвенціі про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів КДПВ, договір перевезення підтверджується складанням вантажної накладної (CMR). Стаття 6 КДПВ визначає обов’язкові відомості, що їх має містити CMR, зокрема: пункт «d» вимагає зазначення місця, призначеного для доставки (the place designated for delivery).
Таким чином, CMR є основним документом, що підтверджує умови договору міжнародного перевезення. У ній має бути зазначено узгоджене сторонами місце доставки вантажу.
Якщо в CMR зафіксовано одне місце розвантаження (головний склад у Берліні), то формально саме це місце є договірним пунктом призначення згідно з КДПВ.
Щодо можливості зміни місця доставки
Стаття 12 КДПВ надає право відправникові (а за певних умов — одержувачу) розпоряджатися вантажем, зокрема вимагати від перевізника припинити перевезення, змінити місце доставки або доставити вантаж іншому одержувачу, ніж зазначений у CMR. Проте ці розпорядження мають бути надані перевізникові у встановленому порядку (зазвичай письмово або внесенням змін до CMR, якщо це можливо).
Аналіз ризиків та рекомендації
Ситуація, коли в CMR зазначено одне місце розвантаження, а фактично їх декілька за Lieferschein, має певні ризики:
1. Ризик претензій з боку контролюючих органів (наприклад, BAG у Німеччині);
2. Розбіжності між CMR та фактичним виконанням можуть викликати сумніви у податкових органів щодо коректності застосування 0% ставки.
3. Ризик спорів між сторонами договору перевезення.
Можливі варіанти дій:
— варіант 1 (найкращий). В ідеалі, якщо перевезення передбачає кілька пунктів розвантаження, це має бути відображено в CMR. Можна зазначити основне місце доставки (наприклад, Берлін), а в графі 13 («Інструкції відправника») або графі 20 («Особливі узгоджені умови») чітко зафіксувати, що розвантаження здійснюватиметься за кількома адресами згідно з доданим списком/інструкціями/Lieferscheine, перерахувавши ці адреси. Це зробить схему доставки прозорою від самого початку;
— варіант 2 (прийнятний). Якщо основний договір передбачає доставку до головного складу в Берліні, а подальше розвезення по магазинах є додатковою послугою або відбувається за окремими інструкціями клієнта вже «на місці», то ТОВ потрібно мати ці інструкції у письмовому вигляді (або електронному вигляді, що дозволяє ідентифікувати відправника інструкції), які доповнюють CMR. ТОВ варто зберігати ці інструкції разом із CMR та підписаними Lieferschein з кожного місця розвантаження як підтвердження виконання цих додаткових завдань. У CMR тоді залишається основне місце доставки (Берлін);
— варіант 3 (найменш бажаний, але можливий). Продовжувати, як є, тобто з однією CMR на головний склад та розвантаженням за Lieferschein. У цьому разі критично важливо мати підписані представниками магазинів Lieferschein з кожного місця фактичного розвантаження. Ці Lieferschein будуть доказом того, що вантаж був доставлений за вказівкою клієнта ТОВ (або його представника) у відповідні точки. ТОВ також мусить мати чітке підтвердження (наприклад, email, додаток до договору) від клієнта, що саме він доручає ТОВ здійснювати розвантаження за такою схемою.