Бартер у ЗЕД

Чи можливий ЗЕД-бартер під час воєнного стану?

Режим здійснення товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності встановлено Законом №351.

Згідно з ч. 3 ст. 1 цього Закону всі суб’єкти ЗЕД України мають право на проведення товарообмінних (бартерних) операцій відповідно до законодавства України.

Згідно зі ст. 3 Закону про ЗЕД суб’єктами ЗЕД можуть бути в тому числі юрособи, зареєстровані як такі в Україні і які мають постійне місцезнаходження на території України, фізособи — громадяни України тощо.

Тобто будь-яке підприємство може бути суб’єктом ЗЕД, а отже, і здійснювати бартерні операцій у ЗЕД.

За час воєнного стану в Україні до цього Закону жодних змін не вносилося.

Водночас особливості роботи банківської системи під час воєнного стану встановлені Постановою №18. Про заборону бартеру там також жодного слова.

Отже, під час воєнного стану ЗЕД-бартер здійснюється в загальному порядку.

Юридичні особливості ЗЕД-бартеру

Поняття ЗЕД-бартеру

Товарообмінна (бартерна) операція у галузі ЗЕД — це один із видів експортно-імпортних операцій, оформлених бартерним договором або договором зі змішаною формою оплати, яким часткова оплата експортних (імпортних) постачань передбачена в натуральній формі, між суб’єктом ЗЕД України та іноземним суб’єктом господарської діяльності, що передбачає збалансований за вартістю обмін товарами, роботами, послугами у будь-якому поєднанні, не опосередкований рухом коштів у готівковій або безготівковій формі (ч. 1 ст. 1 Закону №351).

Таким чином, за ЗЕД-бартером може бути обмін як товарами, так і роботами, послугами. Вартість обміну має бути збалансована. Тобто якщо експортували товари на 10000 євро, то й імпортувати потрібно на 10000 євро.

Якщо імпортують тільки на 8000 євро, різницю потрібно отримувати коштами.

Оцінку товарів, робіт, послуг, як імпортованих, так і експортованих, наводять у договорі, з обов’язковим вираженням в іноземній валюті, віднесеній НБУ до першої групи Класифікатора іноземних валют (див. ч. 2 ст. 1 Закону №351). До таких валют належать, наприклад, долар США, євро, злотий, єна тощо.

Ліцензування бартерних операцій

Ліцензування товарообмінних (бартерних) операцій здійснюють у тому разі, якщо предметом цих операцій є товари, експорт (імпорт) яких підлягає ліцензуванню (ст. 16 Закону про ЗЕД).

Переліки таких товарів на 2022 рік затверджені Постановою №1424.

Товари, роботи, послуги, які заборонено імпортувати, експортувати за бартерними договорами

Перелік для імпорту наведено в додатку 1 до Постанови №756.

Для експорту — в додатку 2 до цієї Постанови.

Водночас згідно з п. 2 Постанови №756 заборони не поширюються на бартерні операції:

— що здійснюються суб’єктами підприємницької діяльності відповідно до контрактів (договорів), укладених для реалізації міжнародних договорів України, та предметом імпортної частини яких є електроенергія, нафта сира, газ та ядерне паливо;

— сторонами яких є суб’єкти ЗЕД та іноземні суб’єкти господарської діяльності, що зареєстровані як суб’єкти підприємницької діяльності в країнах — учасницях СНД згідно із законодавством цих країн, за умови що у процесі проведення відповідних товарообмінних (бартерних) операцій між цими суб’єктами додержуватиметься правило прямого відвантаження у разі здійснення експорту з території України.

Строки проведення бартерних операцій

Якщо першою подією є експорт товарів, робіт, послуг, то імпорт має відбутися не пізніше 180 календарних днів з дати (див. ч. 1 ст. 2 Закону №351):

— митного оформлення (дати оформлення митної декларації на експорт), якщо експортовано товари;

— підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, якщо експортовано роботи, послуги.

Зверніть увагу!

Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів установлені п. 21 Положення №5, а операції, на які не поширюються такі строки, — п. 22 Положення №5. Крім того, на період воєнного стану такі граничні строки та операції, на які не поширюються ці строки, встановлені п. 14-2 — 14-4 Постанови №18.

Але до бартерних операцій в ЗЕД такі строки не застосовуються. Тому що в Положенні №5 (виданому згідно зі ст. 13 Закону про валюту) і Постанові №18 ідеться про розрахунки коштами. Тобто це ті операції, які контролює НБУ. А при бартері немає розрахунків коштами. Негрошові розрахунки НБУ не контролює. Отже, затверджені НБУ Положення №5 та Постанова №18 не стосуються негрошових розрахунків.

До бартерних операцій в ЗЕД застосовуються тільки строки, встановлені Законом про ЗЕД, особливості застосування яких ми розглянули вище. Крім того, Законом про ЗЕД не визначено операцій, на які не поширюються граничні строки. Наприклад, на імпорт, експорт товарів на суму менше ніж 400000 грн (за офіційним курсом НБУ на дату здійснення операції) граничні строки не поширюються. Для бартерних операцій у ЗЕД граничні строки розрахунків поширюватимуться навіть на суму операції, яка менша за 400000 грн.

Дата імпорту визначається, як і дата експорту, — датою імпортної митної декларації чи датою підписання акта або іншого подібного документа.

За порушення цих строків стягується пеня за кожен день прострочення у розмірі 0,3% вартості неодержаних товарів (робіт, послуг), що імпортуються за бартерним договором (ч. 1 ст. 3 Закону №351). Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати розміру заборгованості.

Суб’єкти ЗЕД України, які здійснили експорт або імпорт робіт, послуг за бартерним договором, зобов’язані протягом п’яти робочих днів з дня підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт чи надання послуг, повідомити про факт здійснення експорту товарів (робіт, послуг) (див. ч. 4 ст. 3 Закону №351):

— митні органи (якщо імпортуються або експортуються за таким договором товари) або

— податкові органи (якщо імпортуються або експортуються за таким договором роботи чи послуги).

Повідомлення надається за формою додатка до Порядку №404.

За несвоєчасне повідомлення — пеня у розмірі 1% вартості експортованих товарів (робіт, послуг) за кожен день прострочення, загальна сума якої не має перевищувати вартості експортованих товарів (робіт, послуг).

Пеню стягують за результатами перевірок податкові органи (ч. 5 ст. 3 Закону №351).

Бухгалтерський облік операцій ЗЕД-бартеру в разі обміну товарами

Визначення первісної вартості товарів та доходу

Відповідно до п. 13 НП(С)БО 9:

— первісна вартість одиниці запасів, придбаних унаслідок обміну на подібні запаси, дорівнює балансовій вартості переданих запасів;

— первісною вартістю запасів, придбаних в обмін на неподібні запаси, визнається справедлива вартість отриманих запасів.

Як правило, у разі ЗЕД-бартеру обмінюються неподібними запасами. Тому саме такий варіант і розглядаємо.

Відповідно до п. 23 НП(С)БО 15 суму доходу за бартерним контрактом визначають за справедливою вартістю активів, робіт, послуг, що одержані або підлягають одержанню підприємством, зменшеною або збільшеною відповідно на суму переданих або одержаних грошових коштів та їх еквівалентів.

Справедлива вартість у ситуації, яку розглядаємо, — це ціна, зазначена в договорі.

Розрахунки у валюті, курсові різниці

Під час первісного визнання операції в іноземній валюті відображають за офіційним курсом НБУ на початок дня дати здійснення операції (дати визнання активів, зобов’язань, доходів, витрат) (див. п. 4, 5 НП(С)БО 21).

Згідно з вимогами п. 7, 8 НП(С)БО 21 курсові різниці на дату балансу, на дату здійснення господарської операції визначають за монетарними статтями. Монетарні — ті, які будуть отримані, сплачені у сумі грошей (див. п. 4 НП(С)БО 21).

Таким чином, якщо підприємство спершу, приміром, експортувало товари, то дохід від експорту і заборгованість визначають за офіційним курсом НБУ на дату визнання доходу від продажу. Заборгованість є немонетарною, тому курсові різниці за нею не розраховують. Первісну вартість імпортованих товарів визнаватимуть в обліку за курсом НБУ на дату визнання доходу від експорту.

Про особливості визнання доходу від експорту товару і бухгалтерського обліку експорту товару див. статтю «Бухгалтерський облік експорту товарів» у «ДК» №34/2022. Про бухгалтерський облік імпорту товару — статтю «Бухгалтерський облік імпорту товарів» у «ДК» №31/2022.

Але якщо бартер із частковою оплатою, то частина заборгованості, яка сплачуватиметься (отримуватиметься) коштами, буде монетарною, тож щодо неї відображатимуть курсові різниці на дату балансу і здійснення господарської операції. Такі частини заборгованості обліковуватимуть у порядку, як у разі імпорту, експорту, з розрахунками коштами, що ми розглядали у статтях, наведених у попередньому абзаці.

Приклад   За бартерним договором підприємство експортувало товари на суму 10000 євро, первісна вартість яких 180000 грн.

Оплачено та отримано послуги митного брокера — 1000 грн, без ПДВ.

Сплачено мито під час експорту — 37417 грн.

Курс НБУ на дату визнання доходу — 37,417 грн за 1 євро.

У розрахунок за експортовані товари імпортовано товари на суму 10000 євро.

Підприємство — платник ПДВ оплатило і відтак отримало послуги митного брокера на суму 5000 грн, крім того ПДВ — 1000 грн.

Під час митного оформлення сплачено ПДВ — 60803,40 грн, мито — 30401,70 грн.

Бухгалтерський облік за даними прикладу 3 показано в таблиці.

Таблиця

Бухгалтерський облік операцій за бартерним договором у ЗЕД

Особливості оподаткування

Імпорт товарів, робіт, послуг у межах бартерної угоди оподатковується в порядку, прийнятому для операцій імпорту товарів, робіт, послуг. Про імпорт товарів ми розповіли в статті «ПДВ, податок на прибуток під час імпорту товарів» у «ДК» №32/2022.

Експорт товарів, робіт, послуг у межах бартерної угоди оподатковується в порядку, прийнятому для операцій експорту товарів, робіт, послуг. Про експорт товару ми розповідаємо в статті «Оподаткування в разі експорту товарів»у «ДК» №35/2022.

Якихось специфічних особливостей оподаткування в разі бартерних операцій немає.

За єдиним винятком: платники єдиного податку груп 1 — 3 повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій) (п. 291.6 ПКУ). Тобто бартерні операції для них заборонені.

Нормативна база

• Закон про валюту — Закон України від 21.06.2018 р. №2473-VIII «Про валюту і валютні операції».
• Закон про ЗЕД — Закон України від 16.04.1991 р. №959-XII «Про зовнішньоекономічну діяльність».
• Закон №351 — Закон України від 23.12.1998 р. №351-XIV «Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності».
• Класифікатор іноземних валют — Класифікатор іноземних валют та банківських металів, затверджений постановою Правління НБУ від 04.02.1998 р. №34.
• Положення №5 — Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затверджене постановою Правління НБУ від 02.01.2019 р. №5.
• Порядок №404 — Порядок повідомлення органів державної податкової служби суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності про здійснення товарообмінних операцій на виконання частини 4 статті 3 Закону України «Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності», затверджений наказом ДПАУ від 26.08.2003 р. №404.
• Постанова №18 — Постанова Правління НБУ від 24.02.2022 р. №18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану».
• Постанова №1424 — Постанова КМУ від 29.12.2021 р. №1424 «Про затвердження переліків товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню, та квот на 2022 рік».
• Постанова №756 — Постанова КМУ від 29.04.1999 р. №756 «Про деякі питання регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності».
• НП(С)БО 15 — Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затверджене наказом Мінфіну від 29.11.1999 р. №290.
• НП(С)БО 21 — Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 21 «Вплив змін валютних курсів», затверджене наказом Мінфіну від 10.08.2000 р. №193.