У «ДК» №30/2025 ми навели текст Закону №4536-ІХ, який уже підписано Головою ВРУ і передано на підпис Президентові.
Цей Закон набирає чинності з першого числа місяця, наступного за місяцем його опублікування. У липні його вочевидь уже не опублікують, тож, найімовірніше, це відбудеться в серпні (а набрання чинності Законом — у вересні).
Але для деяких змін Законом №4536 передбачено спеціальні строки набрання чинності. Зокрема, для більшості змін, про які йтиметься далі, строк набрання чинності — 1 січня 2026 року! Але є одна зміна, яка запрацює одразу, про це ми зазначимо окремо.
Зміни до ПКУ: заборона ввезення в Україну непромаркованого алкоголю та тютюнових виробів
Така заборона була і раніше. Але до цього вона містила один абзац:
«Ввезення на митну територію України, зберігання, транспортування, прийняття на комісію з метою продажу та продаж на митній території України не маркованих в установленому порядку алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, забороняються».
Тепер уточнюється, що є винятки, за яких ввезення можливе:
для юросіб — випадки ввезення економічними операторами підакцизних товарів (продукції) у режимі митного складу відповідно до глави 20 Митного кодексу України для їх маркування;
для фізосіб — випадки, передбачені частиною другою статті 376 Митного кодексу України (ввезення таких товарів у ручній поклажі або в супровідному багажі).
Нагадаємо, що ввозити в Україну алкоголь і тютюнові вироби можуть громадяни, які досягли 18-річного віку.
Без митних платежів (а отже, без сплати акцизу) можна ввезти в ручній поклажі або супровідному багажі на одну особу:
1) 200 сигарет або 50 сигар чи 250 грамів тютюну, або ці вироби в наборі загальною вагою, що не перевищує 250 грамів;
2) 5 літрів пива, 2 літри вина, 1 літр міцних (із вмістом спирту більш як 22%) алкогольних напоїв.
Але: алкогольні напої та тютюнові вироби незалежно від їх кількості не звільняються від оподаткування митними платежами, якщо особа, яка ввозить їх на митну територію України, була відсутня в Україні менш ніж 24 години.
Аналогічну заборону прописали в ст. 69 Закону №3817.
Зміни до законів №2899 та №2800
Закон України від 22.09.2005 №2899-IV встановлює заходи щодо запобігання та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення.
Заборона паління у громадських місцях і позначення місць, де палити заборонено або дозволено, встановлені в цьому Законі.
Але цього разу це не зміна, а лише приведення цього Закону у відповідність до іншого. Бо зі ст. 12-4 забрали посилання на неіснуючу ст. 9-1 Закону №3817.
Закон України від 01.12.2022 №2800-IX встановлює правила географічного зазначення спиртних напоїв. Про те, що кожна країна (навіть регіони в таких країнах) пишаються і захищають назви власних алкогольних напоїв, які винайшли або зробили популярними, виробникам та імпортерам добре відомо.
Стаття 17 Закону №2800 встановлює правила використання зареєстрованих географічних зазначень спиртних напоїв у складених термінах при описі, представленні та маркуванні алкогольних напоїв. Її теж уточнили і теж із посиланням на Закон №3817.
Складені терміни з використанням зареєстрованих географічних зазначень спиртних напоїв, що використовуються для опису спиртних напоїв, супроводжуються офіційною назвою спиртного напою, яка відображається в одному полі видимості зі складеним терміном, крім випадків заміни офіційної назви спиртного напою складеним терміном відповідно до частини восьмої та підпункту 1 частини дев’ятої статті 61 Закону №3817 (раніше було посилання на ст. 10 цього Закону).
Зміни до Закону №3817
А ось тепер — зміни до самого Закону України від 18.06.2024 №3817-IX «Про державне регулювання виробництва й обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».
Зміна перша.
З частини четвертої ст. 2 відомо, що дія цього Закону не поширюється на:
— роздрібну торгівлю винами столовими, крім випадків, передбачених цим Законом;
— на виробництво вин виноградних і плодово-ягідних, напоїв медових, наливок і настоянок, виготовлених громадянами в домашніх умовах для власного споживання;
— на вирощування тютюну на земельних ділянках для садівництва та/або городництва для власного споживання.
Тепер уточнено, що він також не поширюється на провадження діяльності, зокрема операцій із ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України продуктів, що містять нікотин, призначених для сприяння припиненню вживання тютюну, що класифікуються за кодом 2404 91 10 00 згідно з УКТ ЗЕД!
Далі основна частина змін стосується уточнення правил ліцензування зовнішньоекономічних (митних) операцій із підакцизними товарами!
Для цього навіть додали нову ст. 72-1, в якій сказано: поміщення товарів (продукції) у відповідні митні режими здійснюється за наявності у суб’єкта господарювання — резидента, який уклав зовнішньоекономічний договір (контракт) або інший документ, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту), діючої ліцензії або у визначених цим Законом випадках — відомостей про місця зберігання, внесених до Єдиного реєстру місць зберігання. Тож перегляньте нижченаведені зміни, можливо, вони стосуються і вас!
Зміна друга.
Раніше операції з повернення раніше ввезеного на митну територію України спирту етилового або поміщення спирту етилового у митний режим реекспорту могли здійснюватися лише суб’єктами господарювання, які отримали ліцензію на право виробництва спирту етилового, на право оптової торгівлі спиртом етиловим або на право виробництва алкогольних напоїв.
Тобто слово «або» стояло тільки перед останнім видом ліцензії і виглядало це так, ніби, якщо ти не виробник алкоголю, то тобі для повернення спирту за кордон потрібно дві ліцензії: на виробництво спирту і на оптову торгівлю ним.
Тепер цей недолік виправили — завдяки ще одному доданому «або» зрозуміло, що достатньо мати одну із зазначених ліцензій.
Зміна третя.
Уточнили і редакцію ч. 9 ст. 15
| Було | Стало |
| Поміщення спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу у митні режими імпорту, реімпорту, експорту, переробка на митній території України здійснюються шляхом їх декларування в порядку, визначеному Митним кодексом України, та за наявності у суб’єкта господарювання діючої ліцензії на право виробництва спирту етилового, біоетанолу, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, пального, на право оптової торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, а для суб’єктів господарювання, які використовують спирт етиловий для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, парфумерно-косметичної продукції, оцту з харчової сировини, — за умови внесення місць зберігання спирту етилового до Єдиного реєстру місць зберігання. | Поміщення спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу у митні режими: 1) імпорту, реімпорту, переробки на митній території здійснюються шляхом їх декларування в порядку, визначеному Митним кодексом України, та за наявності у суб’єкта господарювання діючої ліцензії, визначеної частинами першою — третьою цієї статті, а для суб’єктів господарювання, які використовують спирт етиловий для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, парфумерно-косметичної продукції, оцту з харчової сировини, — за умови внесення місць зберігання спирту етилового до Єдиного реєстру місць зберігання; 2) експорту, реекспорту здійснюються шляхом їх декларування в порядку, визначеному Митним кодексом України, та за наявності у суб’єкта господарювання діючої ліцензії, визначеної частинами п’ятою — сьомою цієї статті, а для суб’єктів господарювання, які використовують спирт етиловий для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, парфумерно-косметичної продукції, оцту з харчової сировини, — за умови внесення місць зберігання спирту етилового до Єдиного реєстру місць зберігання |
Тобто раніше в цій нормі було наведено загальний перелік необхідних ліцензій, через що було не очевидно, яка ліцензія потрібна для імпорту, а яка для експорту. Тепер цей недолік усунули.
Зміна четверта.
Доповнили і ст. 18 цього Закону.
Нагадаємо, що вона встановлює основні вимоги до операцій із ввезення на митну територію України та вивезення за межі митної території України алкогольних напоїв.
Перше уточнення стосується сидру та перрі.
Тепер установлено, що базово операції з ввезення на митну територію України алкогольних напоїв з метою збуту здійснюються суб’єктами господарювання за наявності однієї з таких ліцензій:
на право оптової торгівлі алкогольними напоями або на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями,
суб’єктами, які здійснюють виробництво/розлив алкогольних напоїв, — за наявності ліцензії на право виробництва алкогольних напоїв,
а суб’єктами господарювання — виробниками харчових продуктів (крім алкогольних напоїв) — за умови внесення місць зберігання таких алкогольних напоїв до Єдиного реєстру місць зберігання та надання митному органу за місцем митного оформлення алкогольних напоїв копії витягу з Єдиного реєстру місць зберігання з датою його надання суб’єкту господарювання не раніше ніж попередній календарний день.
А от для ввезення сидру та перрі (без додавання спирту) з метою збуту тепер потрібна одна з таких ліцензій:
— на право оптової торгівлі алкогольними напоями;
— на право оптової торгівлі сидром та перрі (без додавання спирту);
— на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями;
— на право роздрібної торгівлі сидром та перрі (без додавання спирту).
Аналогічно поділили вимоги щодо наявності ліцензій для операцій із вивезення (повернення за кордон) зазначених вище напоїв.
Зміна п’ята.
Вона стосується тютюнової сировини та сировини для рідин, що використовуються в електронних сигаретах, і внесена до ч. 2 ст. 23.
Наразі заборонено роздрібну торгівлю на території України тютюновою сировиною, сировиною для рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та/або нікотином (токсичним алкалоїдом, екстрагованим з тютюну або отриманим шляхом хімічного синтезу, який відповідає товарній позиції 2939 згідно з УКТЗЕД) окремо або в наборах.
Після змін буде заборонено і безоплатне розповсюдження на території України таких товарів!
Через це внесено зміни до штрафу за ст. 73: роздрібна торгівля або безоплатне розповсюдження тютюнової сировини, сировини для рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та/або нікотину (токсичного алкалоїду, екстрагованого з тютюну або отриманого шляхом хімічного синтезу), який відповідає товарній позиції 2939 згідно з УКТЗЕД, окремо чи в наборах — 200 відсотків вартості реалізованих або безоплатно наданих товарів (продукції), але не менше ніж 3 розміри мінімальної зарплати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.
Тобто мінімальний штраф за таке безоплатне розповсюдження становитиме 3 МЗП (на сьогодні це 24 000 грн).
Зміна шоста.
Уточнили перелік ліцензій, необхідних для вивезення за межі митної території України, і для тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах (ч. 5 ст. 24).
Утім, уточнення дуже коротке: зазначено, що ці ліцензії не потрібні в разі переміщення таких товарів у митний режим реекспорту для випадків завершення митного режиму безмитної торгівлі.
А от ч. 7 ст. 24 виклали в новій редакції. Вона теж стосується ліцензій, потрібних для певних митних операцій із тютюновими виробами. Але якщо раніше в ній ішлося лише про операції з імпорту, реімпорту, переробки на митній території України, то тепер перелік таких операцій включає в себе і експорт та реекспорт (а от про режим переробки — вже не йдеться).
Зміна сьома.
Вона стосується вимог до зберігання пального для власних потреб!
Раніше у ст. 28 зазначалося, що суб’єкти господарювання здійснюють зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки у споживчій тарі кожна об’ємом до 60 літрів включно без отримання ліцензії на право зберігання пального, на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки.
Тепер уточнено, що зберігати можна у:
— споживчій тарі,
— тарі споживача
— та поворотній тарі (газових балонах).
Утім, вимоги до об’єму такої тари залишаються незмінними.
Зміна восьма.
Вона встановлює перелік ліцензій, необхідних для здійснення операцій із ввезення на митну територію України та вивезення за межі митної території України пального.
Законодавці визначили, що наведені у ст. 30 ліцензії не потрібні для операцій з пальним у споживчій тарі об’ємом до 5 літрів включно.
Зміна дев’ята.
І теж про ліцензії, цього разу для тих, хто вирощує тютюнову сировину.
Після змін у Реєстрі ліцензіатів будуть зазначатися:
— кадастровий номер земельної ділянки, на якій вирощується тютюн, — для ліцензій на право вирощування тютюну;
— поштова адреса місця зберігання тютюнової сировини (за відсутності поштової адреси місця зберігання тютюнової сировини — кадастровий номер земельної ділянки, на якій зберігається тютюнова сировина) — для ліцензій на право вирощування тютюну, на право ферментації тютюнової сировини.
Аналогічні зміни внесено і до ст. 43 щодо змісту заяви на отримання ліцензії.
Зміна десята.
Вона про вимоги для отримання ліцензій!
Статтю 42 доповнили двома новими вимогами.
Для роботодавців
Розмір середньої щомісячної зарплати, нарахованої суб’єктом господарювання, який отримав ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, або на право роздрібної торгівлі сидром та перрі (без додавання спирту), або на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, або на право роздрібної торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або на право роздрібної торгівлі пальним, має становити не менше ніж 2 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.
Розмір середньої щомісячної зарплати, нарахованої суб’єктом господарювання, який отримав ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, або на право роздрібної торгівлі сидром та перрі (без додавання спирту), або на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, або на право роздрібної торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або на право роздрібної торгівлі пальним та всі місця роздрібної торгівлі (місця роздрібної торгівлі пальним) якого розташовані за межами населених пунктів — адміністративних центрів областей і м. Києва та м. Севастополя на відстані від 50 кілометрів та які мають торговельні зали площею до 500 метрів квадратних, має становити не менше ніж 1,5 розміру мінімальної зарплати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.
Розрахунок розміру середньої щомісячної зарплати, нарахованої суб’єктом господарювання, здійснюється відповідно до даних об’єднаної звітності з ЄСВ, ПДФО та ВЗ діленням сумарно нарахованої зарплати, оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за кошти платника податків, та допомоги по тимчасовій непрацездатності, яка виплачується за кошти ПФУ, на кількість застрахованих осіб у звітному періоді, яким нараховано зарплату (крім осіб, яким у звітному періоді нараховано грошове забезпечення).
Для ФОПа, який не має найманих працівників
Розмір загального місячного оподатковуваного доходу суб’єкта господарювання, зареєстрованого як фізособа-підприємець, що не має найманих працівників, який отримав ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, або на право роздрібної торгівлі сидром та перрі (без додавання спирту), або на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, або на право роздрібної торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або на право роздрібної торгівлі пальним, має становити не менше ніж 2 розміри мінімальної зарплати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.
Розмір загального місячного оподатковуваного доходу суб’єкта господарювання, зареєстрованого як фізособа-підприємець, що не має найманих працівників, який отримав ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, або на право роздрібної торгівлі сидром та перрі (без додавання спирту), або на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, або на право роздрібної торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або на право роздрібної торгівлі пальним та всі місця роздрібної торгівлі (місця роздрібної торгівлі пальним) якого розташовані за межами населених пунктів — адміністративних центрів областей і м. Києва та м. Севастополя на відстані від 50 кілометрів та які мають торговельні зали площею до 500 метрів квадратних, має становити не менше ніж 1,5 розмір мінімальної зарплати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.
При цьому зазначено (у змінах до Перехідних положень Закону №3817), що розрахунок розміру середньої щомісячної зарплати та розміру загального місячного оподатковуваного доходу суб’єкта господарювання здійснюється за період починаючи з дня набрання чинності Законом №4536.
Тобто ця вимога почне діяти одразу з набранням чинності коментованим Законом — з першого числа місяця, наступного за місяцем його опублікування!
А якщо зарплата/дохід менші, то що?
А це тепер прописано в ст. 46 цього Закону — факт невідповідності розміру загального місячного оподатковуваного доходу суб’єкта господарювання, зареєстрованого як фізособа-підприємець, що не має найманих працівників, розміру, визначеному частиною чотирнадцятою статті 42 цього Закону, протягом трьох повних календарних місяців поспіль у період дії ліцензії, встановлений контролюючим органом під час перевірки з питань дотримання вимог цього Закону та зафіксований в акті такої перевірки, — буде підставою для припинення дії ліцензії.