Спрощене декларування: тепер і на експорт
Новий Закон №2458 (текст Закону див. «ДК» №35/2022) покликаний поширити спрощене декларування на експортні товари за різними підпозиціями у межах однієї товарної позиції УКТ ЗЕД. Що це означає і як спростить життя бізнесу та митниці, читайте далі.
Нагадуємо (ми написали про це в «ДК» №34/2022), що 16 серпня 2022 року в «Голосі України» опубліковано Закон «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо врегулювання процедури складання митних декларацій на товари, які класифікуються у межах однієї товарної позиції згідно з УКТ ЗЕД, відповідно до Митного кодексу Європейського Союзу» (колишній законопроєкт №4517).
Хоча чинності він набере аж з 30.09.2022 р. (так зазначено в картці Закону №2458 на сайті Верховної Ради, хоча деякі інформаційні системи подавали як дату набрання чинності 01.10.2022 р.), дізнатися про зміни, які він принесе, варто вже зараз.
Отже, перелічимо, що пропонується змінами до МКУ.
1. Спрощене декларування товарів поширюватиметься на партію товарів незалежно від кількості одиниць товару.
Увага! Спрощене декларування діє і нині, але наразі йдеться про декларування товарів різних найменувань кількістю понад 10 товарних підкатегорій у межах однієї партії товару.
Довідково
Правила спрощеного декларування встановлені ст. 260-1 Митного кодексу України. Так, спрощена митна декларація використовується для декларування та випуску в заявлений митний режим товарів, декларантом яких є підприємство, що отримало авторизацію АЕО-С і має дозвіл на застосування спеціального спрощення «процедура спрощеного декларування». Спрощена митна декларація відповідно до вимог, установлених митним законодавством Європейського Союзу, містить зменшений обсяг відомостей (порівняно з митною декларацією, заповненою у звичайному порядку), який є достатнім для ідентифікації товарів. Разом зі спрощеною митною декларацією до митного органу подається лише рахунок або інший документ, що визначає вартість товару.
2. Спрощене декларування стосуватиметься і партії товарів, які класифікуються в різних товарних підпозиціях УКТЗЕД, і поширюватиметься не лише на імпорт, а й на експорт товарів.
Насамперед зміни стосуватимуться порядку спрощеного декларування партії товарів, що класифікуються у межах однієї товарної позиції згідно з УКТ ЗЕД. Тобто партії товарів, які класифікуються в різних товарних підпозиціях згідно з УКТ ЗЕД (на рівні перших шести знаків) за одним класифікаційним кодом згідно з УКТ ЗЕД.
Партію таких товарів можна буде декларувати за одним класифікаційним кодом за умови, що цьому коду відповідає найбільша ставка:
— ввізного мита;
— вивізного мита
у межах однієї товарної позиції.
Звісно, тут можуть виникнути різні запитання щодо ставки мита за відповідною товарною підпозицією УКТ ЗЕД. Адже залишається норма ч. 2 ст. 267 МКУ, яка надає митному органу право з метою перевірки додержання декларантом спрощених умов декларування вимагати докладнішої інформації щодо окремих товарів, які декларуються.
Наприклад, ставка ввізного мита ввезених запасних частин становила від 2 до 10%. Позаяк була значна кількість товарів різних найменувань з різними ставками, декларант прийняв рішення здійснювати розмитнення за найбільшою ставкою ввізного мита 10%. Проте після подання митної декларації та митного оформлення товару декларант самостійно виявив помилкове віднесення товару до класифікації за позицією «7318190000» зі ставкою мита 10%, який слід класифікувати за позицією товару «8309909000» зі ставкою мита 15%.
Як бути в цій ситуації? Таку помилку завдяки поданій докладнішій інформації про товар може виявити як декларант, так і сам митний орган. Тут варто скористатися правилами, встановленими ст. 269 МКУ, та за письмовою заявою декларанта або уповноваженої ним особи і з дозволу митного органу внести зміни до митної декларації (до моменту завершення митного оформлення або протягом трьох років після цього) або відкликати митну декларацію (ч. 1, 2 ст. 269 МКУ). Хоча на практиці, замість отримання дозволу чи обґрунтованої відмови у відкликанні митної декларації, декларанти отримують картки відмови. Але, можливо, частіше використання спрощеного декларування та оскарження дій митних органів усуне таку практику.
3. Запроваджено порядок перерахунку специфічної ставки мита в адвалорну для справляння мита за найбільшою ставкою з товарної підпозиції УКТЗЕД у межах однієї товарної позиції УКТ ЗЕД.
Державна митна служба України на своїй сторінці у Фейсбуку пояснила, як застосовуватимуться ставки мита, а саме:
— якщо до товарів з партії застосовуються специфічні ставки мита:
— з ОДНАКОВИМИ одиницями виміру, мито справлятиметься на всю партію за найбільшою специфічною ставкою в межах однієї товарної позиції;
— з РІЗНИМИ одиницями виміру, то найбільша специфічна ставка мита визначатиметься для кожного товару партії шляхом перерахунку їх в адвалорні ставки і мито справлятиметься на всю партію за найбільшою адвалорною ставкою в межах однієї товарної позиції;
— якщо до товарів з партії застосовуються як адвалорні, так і специфічні ставки, мито справлятиметься за найбільшою адвалорною ставкою після перерахунку специфічних ставок в адвалорні в межах однієї товарної позиції.
Загалом, за розрахунками Держмитслужби, реалізація таких змін може збільшити надходження ввізного мита до держбюджету.
Увага! Положення ст. 267 МКУ щодо спрощеного декларування не поширюватимуться на товари з партії, які оподатковуються акцизним податком і особливими видами мита (як і нині), а також на товари, щодо яких встановлено кількісні обмеження імпорту/експорту, та до товарів з різними ставками ПДВ.
Нормативна база
- МКУ — Митний кодекс України від 13.03.2012 р. №4495-VI.
- Закон №2458 — Закон України від 27.07.2022 р. №2458-ІХ «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо урегулювання процедури складання митних декларацій на товари, які підпадають під різні товарні підпозиції згідно з УКТ ЗЕД, відповідно до Митного кодексу Європейського Союзу».