Держпраці у листі від 21.01.2025 №107/2.3/2.1-ЗВ-25а надала відповідь на запитання щодо можливості надання працівникові щорічної відпустки тривалістю 14 календарних днів (3 к. д. за період роботи 01.05.2023 — 01.05.2024 та 11 к. д. за період роботи 01.05.2024 — 01.05.2025).
У відповіді фахівці звернулися до частини першої статті 6 Закону України «Про відпустки».
За нею щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарні дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору.
Частинами дев'ятою — одинадцятою статті 10 Закону визначено, що щорічні відпустки за другий та наступні роки роботи можуть бути надані працівникові в будь-який час відповідного робочого року.
Черговість надання відпусток визначається графіками, які затверджуються власником або уповноваженим ним органом за погодженням із виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом, та доводиться до відома всіх працівників. Під час складання графіків ураховують інтереси виробництва, особисті інтереси працівників та можливості для їх відпочинку.
При цьому конкретний період надання щорічних відпусток у межах, установлених графіком, узгоджується між працівником та власником або уповноваженим ним органом, який зобов'язаний письмово повідомити працівника про дату початку відпустки не пізніш як за два тижні до встановленого графіком терміну.
Щорічну відпустку на прохання працівника може бути поділено на частини будь-якої тривалості за умови, що основна безперервна її частина становитиме не менше ніж 14 к. д. (ч. перша ст. 12 Закону).
Висновок Держпраці
Законодавством про працю не визначено черговості надання відпусток за різні робочі роки. Таким чином, щорічні відпустки можуть бути надані як за минулі періоди, так і за поточний робочий рік. Водночас основна безперервна частина тривалістю 14 к. д. має бути використана за кожний робочий рік.
Тому надання працівникові щорічної відпустки тривалістю 14 к. д. (3 к. д. за період роботи 01.05.2023 — 01.05.2024 та 11 к. д. за період роботи 01.05.2024 — 01.05.2025) вважатиметься порушенням частини першої статті 12 Закону, бо в такому разі не забезпечується умова, що основна безперервна частина щорічної відпустки за період роботи 01.05.2024 — 01.05.2025 становитиме не менше ніж 14 к. д.
Позиція редакції
З тим, що чинним законодавством не встановлено черговості надання щорічних основних відпусток, якщо працівник має право на них за два або більше років, — ми згодні.
Це відпустка, яка не згорає. І скористатися заробленою щорічною основною відпусткою можна у будь-якому році роботи.
А от щодо зауваження Держпраці про тривалість днів відпустки, яка може бути надана, маємо зауваження!
Річ у тім, що вимога про надання певної частини щорічної відпустки в розмірі, не меншому ніж 14 календарних днів, у законодавстві є. А от черговість надання частин такої відпустки за певний рік — нічим не встановлена!
До того ж тривалість щорічної основної відпустки у різних категорій працівників є різною. Так, 24 к. д. — це базовий розмір такої відпустки, і якщо надати за один раз 11 днів відпустки, то надати іншим разом 14 днів відпустки не вийде.
Але ж є ті, в кого тривалість щорічної основної відпустки більша!
Уже не кажучи про те, що вимога про неподільну частину щорічної відпустки стосується не тільки основної відпустки, а й решти видів щорічної відпустки разом.
На цьому наголошено в листі Мінекономіки від 09.07.2020 №3512-06/42771-09.
Тому, якщо ваш працівник має право тільки на щорічну основну відпустку тривалістю 24 к. д., відповідь Держпраці є правильною.
Якщо ж у вашого працівника тривалість щорічної основної відпустки є більшою або він має право на інші щорічні відпустки, то варіантів поділу теж стає більше.
Увага! Додаткова відпустка на дітей зазвичай поділу не підлягає (бо не є за законом щорічною). Проте на практиці є варіант, коли поділ можливий. Про це ми писали тут.
І тоді цілком можливо спочатку надати щорічну відпустку в розмірі 14 днів, а потім дозволити працівникові використати решту днів відпусток за цей робочий рік (наприклад, 11 днів).
Але так само правомірно, наприклад, надати неподільні 14 днів відпустки вже після того, як працівник використає решту днів відпусток за цей робочий рік (див. лист Мінсоцполітики від 05.07.2013 №290/13/116-13).