Правила розрахунку середньої зарплати для оплати, зокрема, відпусток і компенсації за невикористані відпустки визначає Порядок №100. Під час війни до нього вносили зміни, але тільки двічі. Тобто змін небагато, і зумовлені вони двома причинами.
По-перше, тим, що під час війни у працівників часто «випадають» дні або й цілі місяці — в них працівники не звільнені, тобто робоче місце зберігається, але зарплату вони не отримують. Це буває через бойові дії, міграцію населення як у країні, так і за кордон, через відпустки без збереження зарплати, простої та призупинення дії трудових договорів під час війни.
По-друге, у 2023 році змінили правила нарахування компенсації за невикористані відпустки, зароблені до 31.12.2023 включно. Але правила розрахунку звичайних відпусткових, за відпустки, якими працівник користується, порівняно з довоєнними, мало змінилися.
Та про головну «воєнну» зміну роботодавці мають пам’ятати!
Оплата щорічної відпустки, тривалість якої розраховується в календарних днях, нараховується діленням сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців або за менший фактично відпрацьований період на відповідну кількість календарних днів року чи меншого відпрацьованого періоду (за винятком святкових і неробочих днів, установлених законодавством) (п. 7 Порядку №100). Одержаний результат множиться на кількість календарних днів щорічної відпустки.
Поза дією воєнного стану діє правило: святкові та неробочі дні, які припадають на період відпустки, до розрахунку тривалості відпустки не включаються і не оплачуються. Але під час воєнного стану, завдяки ч. 6 ст. 6 Закону №2136, це правило не діє!
Саме тому, що Закон №2136 діє тимчасово, до п. 7 Порядку №100 зміни не внесли. Проте, і складаючи наказ про відпустку (визначаючи її тривалість), і рахуючи середню зарплату, пам’ятаймо: святкових і неробочих днів під час дії воєнного стану немає (ст. 73 КЗпП не діє). Отже, рахуємо з того, що є, — з усіх календарних днів, без зменшення на свята.