Сучасні технології надають можливість укладення договору не лише у паперовій формі, а й через електронне листування, Viber та інші засоби комунікацій тощо. І це ще ми не говоримо про випадки, коли ЦКУ прямо дозволяє усну форму договору.
Але зараз розглянемо питання, чи можна вважати надсилання пропозиції з укладення договору підставою того, що між сторонами виникли якісь права й обов’язки. У коментованій нами справі використано принцип «лист у відповідь». Про що йдеться і як ВС використав цей принцип, дізнаєтеся далі.
Зміст справи
ТОВ «М» перерахувало на рахунок ТОВ «А» кошти у розмірі 189 677,42 грн згідно з платіжним дорученням із призначенням платежу «за суборенду складського приміщення за березень 2022, гарантійний платіж на підставі договору, за рахунком від 09.02.2022, у т. ч. ПДВ 20,00%».
Перерахована сума включала плату за суборенду за березень 2022 року в розмірі 69 677,42 грн та гарантійний платіж 120 тис. грн.
Протягом лютого 2022 року між ТОВ «М» та ТОВ «А» велися переговори щодо узгодження умов договору суборенди нежитлового приміщення загальною площею 1000 кв. м під розміщення складських потужностей. Проте умови договору суборенди не узгодили, договір суборенди не підписали, і нежитлові приміщення в суборенду передані ще не були.
З огляду на це ТОВ «М» 26.08.2022 та 29.08.2022 надіслало ТОВ «А» на юридичну та поштові адреси листи-претензії щодо повернення сплачених коштів.
Позаяк відповіді або кошти на надіслані претензії не надійшли, ТОВ «М» звернулося до суду та просило стягнути з ТОВ «А» безпідставно утримані кошти в розмірі 189 677,42 грн, а також нараховані за період з 26.08.2022 до 21.10.2022 3% річних у розмірі 888,63 грн та 603,87 грн інфляційних втрат.
Важливо: ТОВ «А» 09.02.2022 зі своєї електронної пошти надіслало на електронну пошту ТОВ «М» файл під назвою «шаблон договору.С.doc». А 07.07.2022 з електронної пошти ТОВ «М» на електронну пошту ТОВ «А» було надіслано повідомлення щодо надсилання у додатках сканів листа з проханням повернення коштів, акта звіряння взаєморозрахунків, платіжного доручення.
Договору недостатньо
...платник податків повинен мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій...
Постанова ВС від 10.12.2019 у справі №П/811/1512/14
Відсутність письмового договору та наслідки
Суд першої інстанції наголосив, що договори між юрособами мають вчинятись у письмовій формі. При цьому правочин вважається вчиненим у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами) — особами, уповноваженими на це їхнім установчими документами.
Якщо зміст правочину, волю сторін зафіксовано в одному або кількох документах (у тому числі електронних, за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв’язку), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, то він також вважається вчиненим у письмовій формі, за умови що підписаний його стороною.
Проте сторони так і не уклали у письмовій формі договору суборенди складу.
Щодо тверджень ТОВ «А» про надсилання проєкту такого договору 09.02.2022 з електронної пошти суд першої інстанції вирішив: незважаючи на це і навіть на той факт, що такий проєкт був підписаний електронним підписом керівника ТОВ «А», представник ТОВ «М» його не підписав. А ще використані електронні адреси сторони не визначили як офіційні, що зазвичай робиться у письмовому договорі.
Підписання документа: правова позиція ВС
4.38 Пропозиція укласти договір повинна містити істотні умови договору, вона повинна бути відправлена від сторони, яка пропонує укласти договір, а також виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов’язаною у разі її прийняття.
4.39. Згідно зі статтею 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов’язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону (ч. 1). У випадках, установлених законом, юридична особа може набувати цивільних прав та обов’язків і здійснювати їх через своїх учасників (ч. 2).
4.40. Таким чином, намір юридичної особи, яка зробила пропозицію, вважати себе зобов’язаною у разі її прийняття, може виражатися лише у разі підписання проєкту договору і направлення його іншій стороні. Без підписання такого паперового документа власноруч чи у разі складення електронного документа без накладення електронного підпису уповноваженою на укладення договорів посадовою особою юридичної особи не можна вважати, що така юридична особа готова взяти на себе зобов’язання у разі прийняття пропозиції укласти договір іншим контрагентом.
4.41. Отже, електронний лист ... на електронну скриньку відповідача, в якому містився не підписаний проєкт Договору..., не можна вважати пропозицією укласти договір (офертою) в розумінні статті 641 ЦК України.
Постанова ВС від 19.01.2022 у справі №922/1246/21
Тому за відсутності укладеного договору (письмового чи електронного) ТОВ «А» не має і правових підстав вимагати сплати коштів (застави та оренди за перший місяць оренди). Факт надсилання проєкту договору суд не взяв до уваги, бо, на його думку, неможливо ідентифікувати як відправника, так і отримувача цього документа.
Суд першої інстанції постановив повернути кошти ТОВ «М», причому разом із трьома процентами річних та інфляційних за час користування коштами.
Апеляційна інстанція підтримала таке рішення. Але ВС вирішив інакше!
Документ не підписали, але оплатили: чи укладено договір?
ВС нагадує, що важливою ознакою оферти (пропозиції щодо укладення договору) є те, що вона має бути виявленням наміру оферента вважати себе зобов’язаним у разі її прийняття.
Водночас пропозиція має бути настільки визначеною, щоб можна було шляхом її прийняття досягнути домовленості про весь договір загалом, а для укладення договору акцептанту було достатньо висловити свою волю, яка збігається з офертою.
А якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся) (ч. 8 ст. 181 ГКУ).
Неукладений договір: правова позиція ВС
6.22. Законодавець за загальним правилом, викладеним у статті 218 ЦК України, не передбачає наслідків у вигляді недійсності правочину у разі недотримання вимог щодо письмової форми правочину, встановлюючи водночас коло доказів, якими одна зі сторін може заперечувати факт вчинення правочину або окремих його частин (письмові докази, засоби аудіо-, відеозапису, інші докази, крім свідчень свідків).
6.23. За змістом статей 76, 102 ЦПК України висновок експерта є доказом обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань, тож на його підставі особа може заперечувати факт вчинення правочину.
6.24. Натомість виконання правочину його учасниками може бути способом волевиявлення до вчинення правочину, відповідно до його суттєвих умов, передбачених законодавством.
<...>
6.34. Разом з тим укладеним є такий правочин (договір), щодо якого сторонами у належній формі досягнуто згоди з усіх істотних умов. У разі ж якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.
6.35. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі №338/180/17 (провадження №14-144цс18) зроблено правовий висновок про те, що не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами. Якщо дії сторін свідчать про те, що договір фактично був укладений, суд має розглянути по суті питання щодо відповідності цього договору вимогам закону.
Постанова ВП ВС від 26.10.2022 у справі №227/3760/19-ц
Тобто ВС у коментованій справі вирішив: якщо договір оренди (найму) будівлі (її частини) має ознаки неукладеного, але виконувався обома його сторонами (наприклад, орендар користувався майном та/або сплачував за нього оренду, а орендодавець приймав платежі), то така обставина убезпечує такий правочин від висновку про неукладеність, і надалі він розглядається як укладений та чинний, а також може бути оспорюваним.
«Лист у відповідь» = погоджені умови договору?
Щодо листування між сторонами, то ВС вважає, що сам лист, надісланий з електронної пошти, містить відомості про факт його надсилання з відповідної електронної адреси, час надсилання, адресатів листа — осіб, до відома яких було доведено таке повідомлення тощо. І якщо позивач подає позов у паперовій формі, то електронний лист може бути наданий суду у вигляді відповідної роздруківки. Така роздруківка електронного листа та додатків до нього є паперовою копією електронного доказу.
При цьому використання КЕП дозволяє провести електронну ідентифікацію особи, яка наклала підпис на електронний документ. Але відсутність КЕП на повідомленні не свідчить про те, що особу неможливо ідентифікувати з достатнім ступенем вірогідності як відправника такого документа, надісланого електронною поштою, тобто поширювача інформації.
Невикористання електронного підпису особами, які створили електронний доказ (електронний лист, повідомлення, файл, аудіозапис, інші дані), не є підставою для визнання такого доказу недопустимим, якщо інше не встановлено законом.
Мало того, щодо електронних доказів широко застосовується й доктрина «листа у відповідь».
Якщо доведено, що лист чи повідомлення було надіслане певній особі, то повідомлення, яке є відповіддю, вважатиметься автентичним без додаткових доказів. Адже малоймовірно, що хтось, крім цієї особи, може отримати та відповісти на повідомлення з урахуванням його змісту, обговорюваних деталей.
ВС вважає, що суди не врахували та не дослідили зміст електронних листів та надісланого шаблону договору оренди, інших документів (акта взаєморозрахунків, платіжного рахунку тощо). А це було важливо, щоб установити, чи узгодили сторони умови оренди, вчинили певні дії на вчинення цього правочину.
Призначення платежу вказує на наявність та виконання договору
Крім того, ВС звернув увагу на призначення платежу у платіжному дорученні на оплату коштів, що прямо посилається на договір та рахунок-фактуру. Важливими є і причини непередання орендарю частини нерухомості в оренду, що може мати інші причини, ніж відмова орендодавця виконати взяті на себе зобов’язання за договором (у т. ч. і після отримання коштів за перший місяць оренди та гарантійного платежу).
Таким чином, із коментованого судового рішення важливим є висновок про те, що сторони мають домовлятися щодо намірів укласти договір та розуміти наслідки своїх дій, зокрема щодо сплати коштів із посиланням на такий договір. Адже часткове виконання договору не завжди спричинює повернення неправомірно утримуваних коштів. Фактично такі дії зі сплати коштів за договором та в сумі, яка ним передбачена, свідчать про взяті на себе зобов’язання, погоджені умови договору оренди з наступним його виконанням іншою стороною (орендодавцем).
Отже, у цій справі, з урахуванням усіх обставин та доказів, орендар повинен вимагати передання майна в оренду (бо умовами договору встановлено обов’язок передання після оплати оренди та гарантійного платежу). Або повернути цю оплату, якщо орендодавець не виконує умов договору.
Тому сумніви ВС є цілком обґрунтованими, а справу передано на новий розгляд.