• Посилання скопійовано

Зарплата «в євро» і коливання курсу

На підприємстві встановлені оклади, «прив’язані» до євро, тобто зарплату нараховують і виплачують у гривнях, але за офіційним курсом євро на дату нарахування. Як бути з тим, що зарплата у гривнях то збільшується, то зменшується залежно від курсу (хоча в євро вона не змінюється)?

Таке явище, як зарплата, яка виплачується у гривневому еквіваленті певної суми в інвалюті, ми розглядали не раз. Тож зараз слід нагадати лише найважливіші моменти:

— КЗпП та Закон про оплату праці не передбачають прямо такий спосіб встановлення зарплати працівників (у них або в гривнях, або в інвалюті, щось середнє або перехідне не передбачено). Проте вони й не забороняють цього. А самі роботодавці, доводячи таке своє право, посилаються на ч. 2 ст. 533 ЦКУ. І ВС наразі підтримує роботодавців (див. «ДК» №30/2019);

— коливання курсу інвалюти, звісно, призведе і до коливань гривневої суми зарплати, яка буде нарахована працівникові. А як же індексувати таку зарплату (це запитання знову стає актуальне, адже у 2024 році індексація повернулася). Цю проблему ми проаналізували в «ДК» №47/2017.

А сьогодні розглянемо, чи потрібно за таких умов попереджати працівника про те, що розмір нарахованої йому зарплати у гривнях відрізнятиметься від того, що йому було нараховано у попередньому місяці.

На думку автора, ні, і ось чому:

По-перше, про те, в якому розмірі встановлено йому оклад, працівник знає з укладеного з ним трудового договору. Якщо йти за аналогією до того, як це робиться за ст. 533 ЦКУ в цивільно-правових відносинах, то у трудовому договорі буде зазначено щось на кшталт:

«Оклад працівника становить 40 000 грн, що на дату укладення договору становить гривневий еквівалент 1 000 євро. При нарахуванні зарплати за першу і другу половини місяця братиметься до розрахунку розмір окладу, визначений як гривневий еквівалент 1 000 євро за курсом НБУ на дату такого нарахування».

У цивільно-правовому договорі коливання гривневого еквівалента не вважатимуться зміною ціни товару або послуги, яка потребує внесення змін до договору. Сторони ще на початку укладення головного договору знали і погодилися на такі коливання! На думку автора, той самий принцип має застосовуватися і в трудових відносинах. Хоча крапку в цьому питанні може поставити Мінекономіки, якщо звернутися до нього за роз’ясненням.

По-друге, нині діє воєнний стан. І хоч рівень оплати праці й належить до істотних умов праці, і навіть якщо Держпраці не погодиться з позицією автора відповіді, можна послатися на ч. 2 ст. 3 Закону №2136, за якою у період дії воєнного стану про зміну істотних умов праці та зміну умов оплати праці, передбачених ч. 3 ст. 32 та ст. 103 КЗпП, працівника повідомляють не пізніш як до запровадження таких умов. Отже, достатньо у день нарахування авансу або другої частини зарплати (тобто день застосування змін) скласти і роздати працівникам листи-повідомлення про те, скільки буде нараховано та виплачено.

Власне, цього самого вимагає і ст. 110 КЗпП — повідомляти працівників треба при кожній виплаті зарплати, навіть якщо жодних змін у розмірі зарплати не відбулося. Як правило, на підприємстві працівникові при виплаті заробітної плати надається розрахунковий листок про дані щодо сум, які належать до виплати працівнику, та відрахувань із них. Водночас законодавство не забороняє у разі згоди працівника надавати йому інформацію про розмір його зарплати на зазначену ним електронну адресу.

Нормативна база

  • Закон №2136 — Закон України від 15.03.2022 №2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».
  • Закон про оплату праці — Закон України від 24.03.1995 №108/95-ВР «Про оплату праці».

Автор: Бикова Ганна

До змісту номеру