Усіх — у ФОПи!

Наголосимо одразу:

1) законодавство не забороняє звільнятися працівникам з роботи за власним бажанням чи за угодою сторін, як і не забороняє проводити звільнення працівників з дотриманням норм КЗпП;

2) але запитання від контролерів до роботодавця та працівників — будуть.

Закон дозволяє

Чинне законодавство не забороняє фізособам реєструватися підприємцями. Як і не заборонено юрособі укладати договори з ФОПами на виконання ними робіт/послуг.

Увага, ФОПи-«єдинники»!

Підприємці І та ІІ груп не мають права надавати послуги (виконувати роботи) юрособам, які перебувають на загальній системі оподаткування.

Свою співпрацю саме з ФОПом юрособа має підтвердити документально, щоб уникнути сплати ПДФО та ВЗ із виплаченого такій особі доходу.

ФОП надає юрособам, з якими має господарські відносини, копію документа, що підтверджує державну реєстрацію фізособи-підприємця (витяг або виписку з Єдиного державного реєстру, в яких зазначаються види діяльності), та за потреби — копію витягу з реєстру платників ЄП (п. 177.8 ПКУ).

З отриманого доходу ФОП самостійно сплачуватиме єдиний податок (якщо обере спрощену систему) або ПДФО та ВЗ (якщо працюватиме на загальній системі).

Проте підприємство-юрособа матиме обов’язок щодо відображення нарахованого/виплаченого доходу ФОПа у додатку 4ДФ відповідного місяця кварталу у графах 3а та 3 за ознакою доходу «157» у графі 6. При цьому графи 4а, 4, 5а та 5 не заповнюються, бо оподаткування немає.

При роботі з ФОПами-«єдинниками» жодних коригувань розд. III ПКУ не передбачено.

Також зазначимо, що при роботі ФОПа І та ІІ груп ЄП з юрособою – платником податку на прибуток відповідальність покладається саме на ФОПа, і йому доведеться з доходу, отриманого за роботи/послуги, сплатити ЄП за ставкою 15% (пп. 5 п. 293.4 ПКУ). І з наступного місяця перейти на загальну систему оподаткування (пп. 9 пп. 298.2.3 ПКУ). Якщо проігнорувати цю вимогу, то при виявленні порушення під час перевірки податківці анулюють реєстрацію платника ЄП з наступного кварталу (п. 299.11 ПКУ), і всі отримані доходи, після скоєного порушення, підпадуть під оподаткування ПДФО та ВЗ як доходи, отримані звичайною фізоосбою. Юрособа відповідальності не нестиме.

Що зі страховим стажем працівників?

ФОПи також самостійно забезпечують себе соціальним страхуванням, тобто повинні сплачувати за себе ЄСВ. Під час воєнного стану для ФОПів діє звільнення від ЄСВ. Але, якщо ФОП не сплачуватиме ЄСВ, тоді не матиме страхового стажу для пенсії, а також жінки-ФОПи не зможуть отримати допомогу по вагітності та пологах. Як правило, ФОПи сплачують мінімальний ЄСВ, тому в майбутньому отримають мінімальну пенсію незалежно від того, яким був їхній дохід у відповідні періоди. Але якщо ФОП сплачуватиме ЄСВ більше, зокрема у межах максимальної бази нарахування — це нині 15 мінімальних зарплат, то це позитивно вплине на розмір страхових виплат у майбутньому.

Крім того, ФОП, який має довгостроковий договір з надання послуг (виконання робіт) із юрособою і не сплачує за себе ЄСВ, завжди привертає до себе увагу податківців. Вони пильно перевірятимуть цей договір і фактичні роботи (послуги) ФОПа щодо відповідності трудовим відносинам (за яких ЄСВ треба платити, і робить це роботодавець!).

А трудові гарантії працівників?

Працівники, які стали ФОПами, втрачають усі державні гарантії, забезпечені їм КЗпП (відпустки, лікарняні, робочий час не більше ніж 40 годин на тиждень тощо). І договір із ФОПами може бути розірвано у будь-який момент. Це право є і у підприємства, і у самого ФОПа (ніхто не зобов’язаний попереджати заздалегідь, якщо це не передбачено договором між ними). Також постають питання охорони праці та регулювання наслідків нещасних випадків на виробництві. Тому Держпраці дуже уважно перевірятиме договори на відповідність трудовим відносинам (де всі ці гарантії є, а їх невиконання загрожує штрафами за ст. 265 КЗпП щонайменше).

Чим трудовий договір відрізняється від цивільно-правового?

Предметом трудового договору є процес праці: виконання роботи за певною спеціальністю, кваліфікацією, посадою, тобто виконання працівником певної трудової функції (ст. 23 КЗпП). При цьому трудова функція, як правило, не передбачає будь-якого кінцевого результату.

Працівник повинен виконувати доручену йому роботу особисто і не має права передоручати її виконання іншим. Працівник підлягає правилам внутрішнього трудового розпорядку. Оплата праці гарантована. Заробітна плата виплачується регулярно у робочі дні, не рідше двох разів на місяць. Для підприємств, установ, організацій усіх форм власності є обов’язковими норми і гарантії оплати праці, визначені законодавством, зокрема щодо мінімального розміру заробітної плати, норм оплати, а також щодо гарантій для працівників на оплату відпусток та інші випадки.

Натомість у договорі підряду/цивільно-правовій угоді будь-які гарантії при укладанні такого виду договору ЦКУ не передбачені. За договором підряду одна сторона зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням іншої сторони. Предметом договору є кінцевий результат. Підрядник/виконавець робіт не зобов’язаний виконувати вимоги правил внутрішнього трудового розпорядку.

За договором підряду сторони рівноправні і замовник не зобов’язаний забезпечувати належні та безпечні умови праці (гл. 61 та 63 ЦКУ). ЦКУ не встановлює будь-яких вимог до замовника щодо створення безпечних і нешкідливих умов праці. За цивільно-правовим договором працівник самостійно організовує процес роботи, сам виконує її та відповідає за неї.

Ці та інші відмінності цих видів договорів наводимо в таблиці.

Таблиця

Порівняння трудового і цивільно-правового договорів