• Посилання скопійовано

Зміни у Митному кодексі

З 1 липня 2024 року набрав чинності Закон №3707, який вніс зміни до МКУ щодо оформлення товарів у режимі експортного забезпечення.

З першого числа місяця, наступного після місяця його опублікування, тобто з 1 липня, набрав чинності Закон України від 09.05.2024 №3707-IX «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо особливостей експорту окремих видів товарів у період дії воєнного стану» (далі — Закон №3707).

У ньому треба звернути увагу на кілька моментів.

Митниця дає інформацію про ЗЕД

Одне із завдань контролерів щодо ЗЕД — це нагляд за дотриманням строків проведення валютних розрахунків. Залучені до цього, як відомо, фінансові установи (від НБУ до небанківських фінансових установ, які проводять розрахунки в іноземних валютах); органи ДПС (які мають право штрафувати за порушення строків розрахунків); і, нарешті, сама митниця, через яку відбувається імпорт й експорт товарів.

Тож інформація, яку має кожен із контролерів, потрібна й решті. І саме тому, завдяки Закону №3707, обмін інформацією (причому швидкий, в електронній формі за допомогою Інтернету) відбуватиметься й надалі.

Тобто офіційно: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, здійснює з банками, Національним банком України обмін інформацією щодо експортно-імпортних операцій суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, необхідною для забезпечення здійснення банками валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту й імпорту товарів (включаючи інформацію про експортера/імпортера, його контрагента-нерезидента, країну походження товару, код товару згідно з УКТ ЗЕД, вартість товару, реквізити зовнішньоекономічного договору (контракту), та документів, що є невід’ємною частиною зовнішньоекономічного договору (контракту), на підставі міжвідомчих угод про інформаційний обмін, укладених із Національним банком України.

Як визначається митна вартість товару (з якої рахують мито й податки)

До 31 грудня 2030 року включно митною вартістю товарів, які вивозяться за межі митної території України з поміщенням у митний режим експорту та на які законом установлено вивізне мито, що нараховується за адвалорними ставками (крім товарів, визначених статтею 19‑2 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», у разі запровадження Кабінетом Міністрів України режиму експортного забезпечення), є ціна товару, зазначена у рахунку-фактурі чи рахунку-проформі, але не нижче від середньоарифметичного значення котирувань цін на відповідні товари на міжнародних товарних біржах.

До цього такий спеціальний порядок визначення митної вартості планувався лише до кінця 2025 року.

Але що він означає?

Відносною (адвалорною) визнається ставка податку, згідно з якою розмір податкових нарахувань установлюється у відсотковому або кратному відношенні до одиниці вартісного виміру бази оподаткування (п. 28.2 Податкового кодексу України). Щодо мита діє аналогічне визначення: адвалорна ставка — це ставка у відсотках, яка застосовується до митної вартості.

А митна вартість, як ми бачимо, у цьому році та в наступні 6 років визначатиметься з ціни, зазначеної в рахунку, виставленому постачальником. Але митники ще порівнюватимуть її з даними міжнародних товарних бірж і визначатимуть середню ціну на такі товари. Ні, формально митну декларацію, як і раніше (з усіма показниками, зокрема і з митною вартістю, сумами податків та мита), має скласти декларант. Але (теж як і раніше) без перевірки цих показників та згоди з ними з боку митниці товар кордон не перетне.

Режим експортного забезпечення — що це?

Цей режим передбачено ст. 19-2 Закону про ЗЕД. За нею на період дії воєнного стану в Україні КМУ має право ухвалювати рішення про запровадження та скасування режиму експортного забезпечення. Він полягає у встановленні особливостей здійснення операцій з експорту окремих видів товарів.

Наприклад, може бути заборонено експорт певних товарів неплатниками ПДВ. Або експорт товарів за ціною, нижчою за мінімальну (це може стосуватися сільгосптоварів, а мінімальні ціни на них має затвердити той самий КМУ).

Проте говорити про нього докладно матиме сенс у разі його запровадження. Хоча Митний кодекс уже привели у відповідність до можливості такого режиму.

В яких випадках Митниця не пропустить товар на експорт?

У режимі експортного забезпечення митний орган ухвалює рішення про відмову в митному оформленні товарів, у разі якщо:

— відомості про дату та номер податкової накладної, зазначені у такій додатковій декларації, не відповідають відомостям, зазначеним у відповідній періодичній або спрощеній митній декларації;

— заявлена фактурна вартість товару є нижча, ніж вартість товару, розрахована згідно з мінімально допустимими експортними цінами на дату пропуску цього товару за межі митної території України (крім випадків декларування товару на підставі форвардного контракту);

— заявлена фактурна вартість товару, декларування якого здійснюється на підставі форвардного контракту, є нижча, ніж вартість товару, розрахована згідно з мінімально допустимими експортними цінами на дату укладення такого контракту або на дату пропуску такого товару за межі митної території України, якщо на дату укладення форвардного контракту не було встановлено мінімально допустимих експортних цін;

— декларант або уповноважена ним особа не виконала інших умов, визначених Митним кодексом.

Як оформлятимуть МД у режимі експортного забезпечення

У такому разі декларування товарів, які підпадатимуть під цей режим, але які дозволили все-таки експортувати, здійснюватимуть на підставі окремої періодичної, спрощеної митної декларації або митної декларації, заповненої у звичайному порядку, до якої декларант обов’язково вносить відомості про дату й номер відповідної податкової накладної, складеної за операцією з вивезення за межі митної території України таких товарів у порядку, встановленому пунктом 97 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, та зареєстрованої в ЄРПН не пізніше ніж за 30 днів до дня подання такої митної декларації.

Відповідна митна декларація має містити інформацію лише щодо одного товару та реквізити однієї відповідної податкової накладної. Тобто на кожен товар — окремі МД та ПН!

Про те, як складатимуть ПН на такі товари та РК до них, читайте у докладному роз’ясненні від ДПСУ «ДК» №28/2024.

Не допускається зазначення у МД номера й дати ПН, реквізити якої зазначені в іншій МД, крім випадків внесення таких відомостей до додаткових декларацій, що подаються до відповідної періодичної або спрощеної МД. Очевидно, що це було зроблено для полегшення контролю за такими операціями з боку податківців та митників.

І ще одна особливість складання МД у такому режимі. Після початку митного оформлення товарів на підставі окремої періодичної, спрощеної митної декларації або митної декларації, заповненої у звичайному порядку, не допускається внесення змін до таких митних декларацій, що стосуються:

— особи, відповідальної за фінансове врегулювання (комітента або іншої особи, від імені та за дорученням якої здійснюється експорт товарів);

— найменування товару;

— коду товару згідно з УКТ ЗЕД;

— збільшення кількості товару в кілограмах (вага нетто);

— дати й номера податкової накладної.

Ну, і зрозуміло, що заявлена у такій МД фактурна вартість товару не може бути нижча, ніж вартість цього товару, розрахована згідно з мінімально допустимими експортними цінами, крім випадків декларування товару на підставі форвардного контракту (у цьому разі мінімальні ціни беруть на дату укладення такого контракту).

Автор: Бикова Ганна

До змісту номеру