Загальні правила
Насамперед наголосимо, що визначення сум оподатковуваного доходу має дві мети:
1) для визначення бази оподаткування єдиним податком;
2) для доведення права суб’єкта господарювання зареєструватися платником єдиного податку та/або перебувати на спрощеній системі оподаткування (п. 292.14 ПКУ).
Отже, доходом платника єдиного податку — юрособи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юрособи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду у грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ПКУ (п. 292.1 ПКУ).
А визначають дохід на підставі даних обліку, що його ведуть відповідно до ст. 296 ПКУ (п. 292.13 ПКУ). Юрособи-«єдинники» ІІІ групи повинні використовувати дані спрощеного бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з урахуванням положень п. 44.2, 44.3 ПКУ. Це встановлено абзацом п’ятим п. 296.1 ПКУ.
Це все загальні правила, встановлені ПКУ. Але під час діяльності юросіб-«єдинників» виникають різні види доходів. Тож про найпоширеніші з них розповімо далі.
Яку дату вважати датою отримання доходу ЮО-«єдинника» ІІІ групи?
Датою отримання доходу «єдинника» є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) (п. 292.6 ПКУ). Це загальне правило щодо визначення дати. Але є й інші.
Так, для платника єдиного податку третьої групи, який є платником ПДВ, датою отримання доходу є дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.
Окреме правило існує щодо визначення оподатковуваного доходу в разі переходу посеред року із загальної системи на спрощену. Для цього випадку датою отримання доходу є дата відвантаження товарів (виконання робіт, надання послуг), за які отримано попередню оплату (аванс) у період сплати податку на прибуток.
Консультують податківці
Чи включаються до доходу ЮО — платника ЄП третьої групи проценти (відсотки), отримані від банку за користування коштами на рахунку (депозитному, поточному)?
<...> Проценти — це дохід, який сплачується (нараховується) позичальником на користь кредитора як плата за використання залучених на визначений або невизначений строк коштів або майна. До процентів включається, зокрема, платіж за використання коштів, залучених у депозит (пп. 14.1.206 п. 14.1 ст. 14 ПКУ). <...>
Нараховані проценти за вкладом (депозитом) суб’єкта господарювання або відокремленого підрозділу юридичної особи — нерезидента відповідно до умов договору банківського вкладу можуть перераховуватися банком на платіжні рахунки, відкриті цим вкладником у небанківського надавача платіжних послуг.
Таким чином, проценти, отримані від банку за користування коштами на рахунку (як депозитному, так і поточному), включаються до доходу юридичної особи — платника єдиного податку третьої групи.
ЗІР, підкатегорія 108.01.02
Отримання бюджетного гранту
До складу доходу, визначеного ст. 292 ПКУ, не включають, зокрема:
— суми коштів цільового призначення, що надійшли від Пенсійного фонду та інших фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з бюджетів або державних цільових фондів, у тому числі у межах державних або місцевих програм (пп. 4 п. 292.11 ПКУ);
— суми коштів та вартість майна, отриманих платником податку — юрособою у вигляді бюджетного гранту, за умови його цільового використання (абзац перший пп. 12 п. 292.11 ПКУ).
У разі нецільового використання наданого бюджетного гранту юрособа зобов’язана збільшити податкові зобов’язання за наслідками податкового періоду, на який припадає таке порушення, на суму єдиного податку за подвійною ставкою.
Сума коштів у вигляді гранту, отримана юрособою — платником єдиного податку третьої групи з інших джерел, ніж бюджет, зокрема від нерезидента, теж включається до доходу платника єдиного податку.
Якщо отримано суму компенсації судових витрат
Якщо юрособа-«єдинник» отримує суму коштів як компенсацію (відшкодування) за рішенням суду за будь-які попередні (звітні) періоди (навіть за ті, коли юрособа ще перебувала на загальній системі оподаткування), то така сума включається до складу доходу для потреб оподаткування єдиним податком. Тому що норми, яка б звільняла ці суми від подвійного оподаткування, на жаль, у ПКУ немає.
Але податківці у ЗІР, підкатегорія 108.01.02, наголосили, що ці суми не враховують для визначення обсягу доходу для надання права зареєструватися платником єдиного податку та/або перебувати на спрощеній системі оподаткування. Така позиція ДПС в підкатегорії 108.01.02 ЗІР.
Дивіденди, отримані від ЮО — платника ЄП
Загалом отримання дивідендів призводить до збільшення оподатковуваного єдиним податком доходу. Але є й винятки.
Сума дивідендів, отримана юрособою — платником єдиного податку третьої групи від юрособи — платника єдиного податку, не включається до складу оподатковуваного єдиним податком доходу отримувача (пп. 10 п. 292.11 ПКУ).
Сума поворотної фіндопомоги: коли дохід, а коли — ні
Юрособа — платник єдиного податку третьої групи, яка отримує поворотну фінансову допомогу, не враховує її суму у складі доходу за умови, що повертає таку суму допомоги протягом 12 календарних місяців з дня її отримання.
Сума поворотної фінансової допомоги, неповерненої платником єдиного податку протягом 12 календарних місяців з дня її отримання, включається до складу доходу такого платника наступного дня після закінчення 12 календарних місяців з дня отримання такої допомоги.
Зверніть увагу!
Якщо суми поворотної фінансової допомоги, відповідно до норм ст. 112 ЦКУ, вважаються погашеними або не повертаються за домовленістю сторін, то не виконується умова пп. 3 п. 292.11 ПКУ щодо повернення суми поворотної фінансової допомоги. І тоді суму поворотної фінансової допомоги теж включають до складу доходу платника єдиного податку — юрособи.
Безоплатно отримані ОЗ
На дату підписання юрособою-«єдинником» акта приймання-передачі безоплатно отриманих основних засобів до суми доходу такого платника єдиного податку включають вартість таких безоплатно отриманих основних засобів, визначену не нижче від звичайної ціни. Щодо звичайної ціни податківці з підкатегорії 108.01.02 ЗІР спираються на норми ст. 632 ЦКУ щодо визначення ціни у разі її невстановлення у договорі. Але в ПКУ про це не йдеться. Тож краще отримати ІПК та діяти за нею. Податківці у ЗІР не забули нагадати правила визначення звичайної ціни відповідно до пп. 14.1.71 ПКУ з урахуванням особливостей, обумовлених ст. 39 ПКУ. Але: включення до складу доходу юрособи — платника єдиного податку вартості ОЗ, безоплатно переданих іншій юрособі або фізособі, ПКУ не передбачено.
Продаж ОЗ
При продажу основних засобів дохід визначають у сумі виручки (п. 292.2 ПКУ).
Але це не стосується ситуації, коли основні засоби були продані після їх використання протягом 12 календарних місяців з дня введення в експлуатацію. Тоді дохід визначають як різницю між сумою коштів, отриманою від продажу таких основних засобів, та їх залишковою балансовою вартістю, що склалася на день продажу.
Правила визначення доходу в разі використання платіжних терміналів
Якщо під час розрахунків за товари (роботи, послуги) з використанням платіжних терміналів зі суми виручки банк утримує комісійну винагороду за послуги з розрахункового обслуговування, то доходом вважається вся вартість реалізованого товару (робіт, послуг), тобто повна сума виручки (з урахуванням суми комісії, утриманої банком).
При цьому датою отримання доходу є дата надходження коштів на розрахунковий рахунок платника єдиного податку.
Консультують податківці
Що є доходом юридичної особи — платника єдиного податку, якщо валютні кошти за надані товари перераховуються через міжнародні системи грошових переказів (SWIFT, Western Union тощо)?
Відповідно до пп. 2 п. 292.1 ПКУ доходом платника єдиного податку для юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду у грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ПКУ.
Датою отримання доходу платника єдиного податку, зокрема, є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі (абзац перший п. 292.6 ПКУ).
Враховуючи вищенаведене, якщо з виручки в іноземній валюті за надані товари (роботи, послуги) утримуються відсотки (комісійні) на користь міжнародної системи грошових переказів (SWIFT, Western Union, MoneyGram тощо), то доходом юридичної особи — платника єдиного податку третьої групи є повна сума виручки, перерахована у гривні за офіційним курсом НБУ на дату її надходження (з урахуванням коштів, утриманих міжнародними системами за переказ валютних коштів).
Роз’яснення Головного управління ДПС у м. Києві від 26.06.2023
Перерахування коштів з одного рахунку на інший
Кошти, які після оподаткування єдиним податком переведені з рахунку платника єдиного податку третьої групи — юрособи на рахунок того самого платника в іншому банку, не підлягають повторному оподаткуванню єдиним податком. Таке роз’яснення міститься у підкатегорії 108.01.02 ЗІР.
Відшкодовані орендарем комунальні платежі
За договором оренди одна сторона (орендодавець) передає іншій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для провадження господарської діяльності (ст. 283 ГКУ).
А орендна плата — це фіксований платіж, що його орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством (ст. 286 ГКУ).
На підставі цих норм ГКУ та п. 292.1 ПКУ податківці наголосили: сума комунальних платежів, яка згідно з договором оренди відшкодовується орендарем, навіть окремо від орендної плати, включається до доходу юрособи — платника єдиного податку третьої групи (орендодавця).
Таке роз’яснення надали київські податківці. І з цим доведеться погодитись, адже пільги у ПКУ для такого відшкодування, справді, немає.
Юрособа-«єдинник» повертає помилково отримані кошти: чи буде дохід?
Наразі у ЗІР немає відповіді на це запитання. А колись податківці відповідали таке.
У разі отримання юрособою — платником ЄП помилкового переказу з вини банку та повідомлення банку-порушника про здійснення помилкового переказу і про необхідність ініціювання ним переказу еквівалентної суми коштів цьому банку протягом 3 р. д. від дати надходження такого повідомлення неналежний отримувач — юрособа — платник ЄП:
— за умови повернення помилково отриманих коштів протягом установленого терміну та в одному податковому (звітному) періоді не включає зазначені суми до складу доходів;
— за умови повернення помилково отриманих коштів протягом установленого терміну, але в наступному податковому (звітному) періоді, включає зазначені суми до складу доходів податкового (звітного) періоду з перерахуванням доходів у наступному звітному періоді (у разі отримання помилкового переказу за три або менше робочих днів до закінчення податкового (звітного) періоду).
Тож з цього питання краще отримати ІПК.