Повернення учасникові негрошового вкладу

Товариство має право зменшити статутний капітал. Після прийняття рішення про зменшення статутного капіталу товариства його виконавчий орган протягом 10 днів має письмово повідомити кожного кредитора, вимоги якого до товариства не забезпечені заставою, гарантією чи порукою, про таке рішення (ст. 19 Закону про ТОВ/ТДВ).

Питання, що відносять до компетенції загальних зборів учасників, визначені ст. 30 Закону про ТОВ/ТДВ, у тому числі:

— внесення змін до статуту товариства, прийняття рішення про здійснення діяльності товариством на підставі модельного статуту;

— зміна розміру статутного капіталу товариства;

— затвердження грошової оцінки негрошового вкладу учасника.

Саме учасники затверджують грошову оцінку негрошового вкладу.

Підприємство протоколом визначило зменшення статутного капіталу на суму грошової оцінки негрошового вкладу на рівні балансової вартості основного засобу. Тобто це вартість, за якою основний засіб буде передано учасникові і яка є базою нарахування ПДВ. ПДВ додається до вартості основного засобу, і на цю суму з ПДВ зменшується частка учасника у статутному капіталі.

Бухгалтерський облік операції

Покажемо на прикладі бухоблік операції зі зменшення статутного капіталу і повернення його за рахунок майна: вартість майна без ПДВ (це його залишкова вартість, за якою об’єкт основних засобів повертається учасникові) — 11 000 грн. На цю вартість нараховується ПДВ 20% — 2 200 грн, разом із ПДВ — 13 200 грн (див. таблицю).

Таблиця

Відображення в бухобліку операції зі зменшення статутного капіталу і повернення його за рахунок майна

Як видно з цієї таблиці проведень, ПДВ нараховують за рахунок виплати внеску учаснику, що виходить (його частка у капіталі зменшується на вартість основного засобу з ПДВ), а сума доходів дорівнює сумі витрат (11 000 грн).

Податок на додану вартість

Об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ (пп. «а» п. 185.1 ПКУ).

Постачання товарів — будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (пп. 14.1.191 ПКУ). Основні засоби з метою оподаткування є товаром (пп. 14.1.244 ПКУ). Отже, операція з повернення засновникові частини внеску у вигляді основних засобів є об’єктом оподаткування ПДВ на загальних підставах за основною ставкою.

База оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижчою за балансову (залишкову) вартість за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (за відсутності обліку необоротних активів — виходячи зі звичайної ціни) (п. 188.1 ПКУ).

Тобто підприємство нараховує ПЗ з ПДВ (але не нижче від балансової вартості такого об’єкта) на договірну вартість (у цьому випадку на ціну майна, визначену у протоколі) і складає податкову накладну на таке постачання.

Якщо учасник, якому виплачують частку, — неплатник ПДВ, податкову накладну складають за правилами, викладеними у п. 12 Порядку №1307, — у разі постачання товарів/послуг отримувачу (покупцю), який не зареєстрований як платник податку, в графі «Отримувач (покупець)» зазначають «Неплатник», а в рядку «Iндивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляють умовний IПН «100000000000». Податкову накладну реєструють в ЄРПН у строк, передбачений п. 201.10 ПКУ.

Податок на прибуток

Об’єкт оподаткування податком на прибуток визначають шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до НП(С)БО або МФСЗ, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ (пп. 134.1.1 ПКУ).

Ті платники податку на прибуток, які визначають об’єкт оподаткування із застосуванням податкових різниць, фінансовий результат до оподаткування:

— збільшують на суму залишкової вартості окремого об’єкта основних засобів, визначеної відповідно до НП(С)БО або МСФЗ, у разі ліквідації або продажу такого об’єкта (п. 138.1 ПКУ);

— зменшують на суму залишкової вартості окремого об’єкта основних засобів, визначеної з урахуванням положень ст. 138 ПКУ (п. 138.2 ПКУ).

ПДФО та військовий збір

Якщо учасник — фізособа, ця операція є для нього продажем корпоративних прав та оподатковується згідно з п. 170.2 ПКУ.

Унаслідок такого продажу фізособа може отримати інвестиційний прибуток, з якого і сплачуються ПДФО та військовий збір. Якщо інвестприбутку немає, то й податки не виникають.

Як зазначено у пп. 170.2.2 ПКУ, інвестиційний прибуток розраховують як додатну різницю між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що визначається зі суми документально підтверджених витрат на придбання такого активу з урахуванням норм пп. 170.2.4 — 170.2.6 ПКУ (крім операцій з деривативами).

Водночас облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами платник податку веде самостійно, окремо від інших доходів і витрат. Для потреб оподаткування інвестиційного прибутку звітним періодом вважається календарний рік, за результатами якого платник податку зобов’язаний подати річну податкову декларацію, в якій відобразить загальний фінансовий результат (інвестиційний прибуток або інвестиційний збиток), отриманий протягом такого звітного року (пп. 170.2.1 ПКУ). Підприємство під час виплати частки майна є податковим агентом тільки в частині відображення доходу фізичної особи-учасника в додатку 4ДФ. Тому повернення майна буде відображено в додатку 4ДФ із ознакою доходу «112». 

Нормативна база

• Закон про ТОВ/ТДВ — Закон України від 06.02.2018 №2275-VIII «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».
• Порядок №1307 — Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307.