Нагадаємо, що фізособа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в ЄДР у порядку, встановленому Законом про держреєстрацію. Інформація про державну реєстрацію ФОПа є відкритою.
Водночас судова практика доволі часто зауважує, що фізособа, яка бажає реалізувати своє конституційне право на підприємницьку діяльність, після проходження відповідних реєстраційних та інших передбачених законодавством процедур не позбавляється статусу фізособи, а набуває до свого статусу фізособи нової ознаки — суб’єкта господарювання.
Отже, громадянин визнається суб’єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юрособи відповідно до ст. 58 ГКУ (ч. 1, 3 ст. 128 ГКУ). Тобто підприємець — це статус фізособи, який засвідчує її право на заняття самостійною, ініціативною, систематичною, на власний ризик господарською діяльністю з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Різниця між ФОПом та юрособою
Ті чи інші положення чинного законодавства, застосування яких передбачене та можливе для юрособи, водночас не може бути застосовано щодо ФОПа, зокрема:
1) на відміну від юросіб, ФОП діє без установчих документів та обов’язкового формування статутного капіталу. ФОП є одночасно і власником бізнесу, й органом управління ним, а також може провадити підприємницьку діяльність без залучення найманої праці;
2) ФОП відповідає за зобов’язаннями, пов’язаними з підприємницькою діяльністю, всім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення (ч. 1 ст. 52 ЦКУ);
3) будучи підприємцем, особа не втрачає статусу фізособи та/або громадянина України — ІПН ФО/ФОПа не змінюється після реєстрації фізособи підприємцем та внесення відомостей до ЄДР (окрім реєстрації платником ПДВ);
4) на відміну від місцезнаходження юрособи (ст. 93 ЦКУ), фізособа, у т. ч. ФОП, має місце проживання/реєстрації, і за його допомогою відбувається індивідуалізація та зв’язок із фізособою за місцем проживання/реєстрації, визначається підсудність (для спорів у суді);
5) на відміну від юросіб, ФОП позбавляється статусу підприємця з дати внесення запису про припинення ФОПа до ЄДР. Із припиненням господарської діяльності зобов’язання для фізособи не припиняються, на відміну від юросіб (ст. 609 ЦКУ);
6) законодавець у тих випадках, коли це зумовлено тими чи іншими причинами, визначає обов’язковість статусу суб’єкта підприємницької діяльності або правові наслідки його наявності відповідними формулюваннями, зокрема «продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність» (ч. 1 ст. 712 ЦКУ), «наймодавець, який здійснює підприємницьку діяльність» (ч. 1 ст. 787 ЦКУ), «підрядник, який здійснює підприємницьку діяльність» (ч. 1 ст. 865 ЦКУ), «фізична або юридична особа, яка є суб’єктом підприємницької діяльності» (ч. 2 ст. 1079 ЦКУ).
Це важливо!
У разі припинення ФОПа його зобов’язання (господарські зобов’язання) за укладеними договорами не припиняються, а продовжують існувати, бо він як фізособа не перестає існувати та відповідає за своїми зобов’язаннями, пов’язаними з підприємницькою діяльністю, всім своїм майном*.
* Пункт 4.22 постанови Великої Палати ВС від 13.02.2019 у справі №910/8729/18.
Отже, укладаючи договір, ФОП має враховувати не лише свій статус (хто підписує договір — ФОП чи ФО), а й, зважаючи на предмет договору — нерухоме чи рухоме майно, звертати увагу на певні особливості щодо форми таких договорів (письмова проста чи письмова нотаріальна) та їх змісту.
Господарські відносини
4. Сферу господарських відносин становлять господарсько-виробничі, організаційно-господарські та внутрішньогосподарські відносини.
5. Господарсько-виробничими є майнові та інші відносини, що виникають між суб’єктами господарювання при безпосередньому здійсненні господарської діяльності.
6. Під організаційно-господарськими відносинами у цьому Кодексі розуміються відносини, що складаються між суб’єктами господарювання та суб’єктами організаційно-господарських повноважень у процесі управління господарською діяльністю.
7. Внутрішньогосподарськими є відносини, що складаються між структурними підрозділами суб’єкта господарювання, та відносини суб’єкта господарювання з його структурними підрозділами.
Договори щодо рухомого майна — ТЗ
ТЗ в Україні реєструються за юридичними та фізичними особами у сервісних центрах МВС або через ЦНАПи (п. 6 Порядку №1388). За ФОПами автомобілі не реєструються.
Але ФОПи можуть бути стороною договорів купівлі-продажу ТЗ на таких умовах:
1) ФОПи можуть укладати договори купівлі-продажу ТЗ без жодних обмежень та оплачувати їх зі своїх підприємницьких рахунків. У таких випадках ТЗ, що належать фізособам-підприємцям, реєструються за ними як за фізособами (п. 6 Порядку №1388);
2) ФОПи мають право на ПК з ПДВ, підтверджений ПН, що виписана контрагентом-продавцем, зареєстрованим платником ПДВ, та за наявності відповідних КВЕДів. При цьому факт реєстрації ТЗ на фізособу не є тією обставиною, яка може свідчити про його придбання без мети подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника ПДВ1;
3) правовстановлюючим документом, який підтверджує набуття права власності, є саме договір комісії ТЗ, договір купівлі-продажу ТЗ тощо; а свідоцтво про реєстрацію ТЗ лише підтверджує проведення реєстраційної процедури та внесення до реєстру МВС відомостей про ТЗ і його власника, проте як самостійний документ права власності в особи не породжує2;
4) технічне обслуговування автомобіля ФОП може здійснювати з оплатою послуг техобслуговування з його підприємницького рахунку, оплачувати й укладати договори добровільного страхування наземного транспорту, оформлені на ФОПа3.
1 Постанови ВС від 12.02.2019 у справі №807/1380/16, та від 27.02.2020 у справі №807/2235/15.
2 Постанова ВП ВС від 05.04.2023 у справі №911/1278/20.
3 Постанова ВС від 20.01.2021 у справі №819/1237/17.
Водночас неоднозначним є тлумачення ч. 2 ст. 799 ЦКУ щодо нотаріального посвідчення договорів оренди ТЗ. Адже ст. 799 ЦКУ не містить винятків та вказівок про укладення договору найму (оренди) транспортного засобу за участі ФОПа у простій письмовій формі.
Велика Палата ВС у постанові від 14.06.2023 у справі №125/1216/20 наголошує, що для вирішення питання, чи підлягає договір найму (оренди) транспортного засобу, стороною якого є ФОП, нотаріальному посвідченню згідно з ч. 2 ст. 799 ЦКУ, слід виходити не лише із суб’єктного складу відповідних правовідносин. Важливим у цьому випадку є також зміст самих правовідносин (у цьому разі договірних відносин оренди транспортного засобу) та чи є такі відносини господарськими.
Отже, не потребують нотаріального посвідчення договори оренди ТЗ, укладені між ФОПами (чи якщо однією зі сторін договору є ФОП), які згідно з КВЕДами за ЄДР (а для «спрощенців» також за даними Реєстру платників єдиного податку) провадять госпдіяльність, яка потребує використання ТЗ (чого неодмінно вимагатиме податкова). Але поняття «використання у госпдіяльності» має доволі широке тлумачення (у т. ч. й за відповідними КВЕДами), тож головне — підтвердити це документально.
Договори щодо нерухомого майна
Щодо укладення договорів купівлі-продажу нерухомості за участі ФОПа остаточна крапка досі не поставлена і, на нашу думку, через відсутність належного регулювання на законодавчому рівні.
Але, якщо звернутися до судової практики, то досі маємо дві позиції, зокрема:
1) якщо фізособа володіє об’єктами нерухомості (житловими, садовими будинками, у т. ч. новозбудованими), то навіть за умови реєстрації ФОПом може продавати цю нерухомість як фізособа. Проте у цій ситуації ВС у постанові від 06.10.2020 у справі №826/14391/16 наголосив, що комплекс послідовних цілеспрямованих дій фізособи з продажу нерухомого майна є систематичною діяльністю, метою якої є саме отримання прибутку, бо зазначені дії з продажу не можна кваліфікувати як такі, що мали на меті задоволення власних (особистих) потреб фізособи. А отже, це свідчить про те, що відповідна діяльність для потреб оподаткування має кваліфікуватися як підприємницька з відповідним оподаткуванням ПДФО, ВЗ та ПДВ;
2) судова практика, не заперечуючи можливості продажу нерухомості (житла тощо) саме ФОПом, зокрема вважає, що сам лише факт підписання відповідних договорів купівлі-продажу нерухомого майна без зазначення статусу фізособи як підприємця не є свідченням відсутності зв’язку таких операцій із підприємницькою діяльністю. Такий висновок, з одного боку, говорить про можливість укладення договорів купівлі-продажу нерухомості саме ФОПом (хоча нерухомість зареєстрована на фізособу), з іншого — набуття статусу ФОПа не означає, що всі подальші правовідносини за участю цієї особи мають ознаки господарських, а спори з участю належать до господарських. Адже фізособа і далі діє як учасник цивільних відносин, зокрема укладаючи правочини для забезпечення власних потреб, придбаваючи нерухоме та рухоме майно. Водночас, наприклад, відповідно до приписів п. 292.1 ПКУ до доходу платника ЄП не включаються доходи, отримані такою фізособою від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізособі та використовується в її господарській діяльності.
Отже, якщо договори купівлі-продажу нерухомого майна (житлові будинки тощо) укладає ФОП чи фізособа, остання має враховувати правила оподаткування саме таких операцій, які досі є спірними, коли йдеться про оподаткування чи як фізособа, чи все ж таки як ФОП (з урахуванням обмежень, установлених п. 172.1 ПКУ щодо продажу на рік одного об’єкта нерухомості (незавершеного будівництва), що перебував у володінні понад 3 роки). Для ФОПів-«загальників» дохід оподатковується за правилами ст. 177 ПКУ.
Щодо договорів оренди об’єктів нерухомості, які належать ФОПу як фізособі, то тут працює загальний принцип: власник має право використовувати своє майно у підприємницькій діяльності, крім випадків, установлених законом (ч. 1 ст. 320 ЦКУ). Але такі договори можуть укладатися ФОПами з урахуванням обмежень, установлених для платників єдиного податку щодо площі нерухомості (пп. 291.5.3 ПКУ)1.
1 Також див. ІПК ДПСУ від 07.03.2024 №1200/ІПК/99-00-24-03-03 наш коментар у «ДК» №15/2024. — Прим. ред.
А ось щодо можливості скористатися пільгами, то, зокрема, ВС у постанові від 17.01.2024 у справі №520/2239/21 зауважив: позаяк фізособа передала у безоплатне користування ФОПу комплекс нежитлових приміщень для виробництва залізобетонних конструкцій, це не звільняє власника від сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за ці будівлі на загальних підставах. У разі невикористання власником промислових будівель у межах саме власної підприємницької діяльності за функціональним призначенням права на пільгу, передбачену пп. «є» пп. 266.2.2 ПКУ для будівель промисловості, він не має.
Нормативна база
- ГКУ — Господарський кодекс України від 16.01.2003 №436-IV.
- ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI.
- ЦКУ — Цивільний кодекс України від 16.01.2003 №435-IV.
- Закон про держреєстрацію — Закон України від 15.05.2003 №755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань».
- Порядок №1388 — Порядок державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затверджений постановою КМУ від 07.09.1998 №1388.