ДПС у ЗІР (підкатегорія 117.01) на запитання: «Чи є платниками екологічного податку СГ, які здійснюють тимчасове розміщення відходів, у тому числі небезпечних відходів (акумулятори, шини, люмінесцентні лампи тощо)?» — відповідає, що суб’єкти господарювання, які здійснюють тимчасове розміщення (зберігання) відходів, у тому числі небезпечних (акумулятори, шини, люмінесцентні лампи тощо) до їх передачі на утилізацію та захоронення, не є платниками екологічного податку з 01.01.2013 за умови наявності у них договору на видалення й утилізацію відходів зі суб’єктами господарювання (комунальними або спеціалізованими підприємствами тощо).
Суб’єкти господарювання, які здійснюють тимчасове розміщення (зберігання) відходів, у тому числі небезпечних (акумулятори, шини, люмінесцентні лампи тощо), є платниками екологічного податку в разі відсутності у них договору на видалення й утилізацію відходів, в якому визначаються терміни передачі відходів на утилізацію та захоронення.
За буквального розуміння цієї консультації підприємство є платником екологічного податку за минулі роки, до моменту укладення відповідного договору про утилізацію.
Але, на наш погляд, думка ДПС є хибною. Тому що платниками екологічного податку є суб’єкти господарювання, які розміщують відходи (див. пп. 240.1.3 ПКУ).
А що таке «розміщення відходів»? Це постійне (остаточне) перебування або захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об’єктах (місцях розміщення відходів, сховищах, полігонах, комплексах, спорудах, ділянках надр тощо), на використання яких отримано дозволи уповноважених органів (пп. 14.1.223 ПКУ).
Тобто під розміщенням відходів мається на увазі постійне розміщення на спеціальних звалищах, полігонах, на які отримано дозвіл.
А якщо підприємство тимчасово зберігає на своїй території відходи, навіть якщо договір на утилізацію укладено пізніше, таке зберігання не є розміщенням відходів.
Тож, на наш погляд, у наведеній ситуації підприємство не є платником екологічного податку. А тому питань зі сплатою екологічного податку виникати не повинно. Відповідно, не має бути і штрафів за несплату податку.
Що кажуть суди
ВАСУ в ухвалі від 12.08.2016 №826/22337/15 визнав, що суб’єкт господарювання не є платником екологічного податку, бо не розміщував відходи у спеціально відведених місцях, не мав відповідного дозволу на використання цих місць та передавав не придатні для використання відпрацьовані люмінесцентні лампи для подальшої утилізації спеціалізованому підприємству на підставі укладеного договору.
Аналогічні рішення ВАСУ прийняв в ухвалі від 14.06.2017 у справі №814/4208/15, ухвалі від 05.09.2017 у справі №826/4305/14, зокрема мотивуючи наявністю договору на видалення та утилізацію відходів зі спеціалізованими організаціями.
А в ухвалі від 27.06.2013 у справі №2а-17137/12/2670 ВАСУ визначив, що підприємство не може вважатися платником екоподатку, якщо спеціалізоване підприємство не забрало відходи у строк, визначений в укладеному між ними договорі.
Але податкова служба може вважати інакше, тому може бути доречно отримати індивідуальну податкову консультацію.