Підприємство 1 (орендар) пошкодило об’єкт оренди, який належав підприємству 3 (орендодавець). Через це підприємство 3 виставило підприємству 1 претензію про компенсацію за відновлення об’єкта оренди.
На наш погляд, зазначена компенсація буде відшкодуванням шкоди, завданої майну. Вважаємо, що вона не оподатковується ПДВ згідно з п. 188.1 ПКУ, де сказано, що до складу договірної (контрактної) вартості не включають, серед іншого, відшкодування шкоди.
Подібним чином відповідає ДПС на запитання в ЗІР (підкатегорія 101.07): «Чи включаються до бази оподаткування ПДВ кошти, які надходять платнику податку як відшкодування збитків за пошкоджене, знищене або втрачене майно?».
Так, на думку ДПС, кошти, що надходять платникові податку як відшкодування збитків за пошкоджене, знищене або втрачене майно, не включаються до бази оподаткування ПДВ. Якщо під час придбання або виготовлення майна платник податку сформував ПК, а надалі воно було знищене, втрачене або якщо внаслідок пошкодження майна його якість змінилася настільки, що воно не може бути використане за прямим призначенням, платник податку зобов’язаний нарахувати ПЗ відповідно до п. 198.5 ПКУ виходячи з бази оподаткування, визначеної згідно з п. 189.1 ПКУ, та скласти і зареєструвати в ЄРПН ПН.
Але далі ДПС зазначає, що водночас, з метою уникнення неоднозначного трактування норм чинного законодавства щодо питань нарахування ПДВ при отриманні платником податків коштів як відшкодування збитків за пошкоджене, знищене або втрачене майно, у кожній конкретній ситуації слід докладно вивчити документи (матеріали). Отже, аби отримати відповідь, платники податків повинні звернутися до контролюючих органів із докладним описом конкретної ситуації та наданням копій документів для отримання ІПК у письмовій формі відповідно до ст. 52 ПКУ.
Розглядаючи ситуацію, описану в запитанні, виходимо з того, що підприємство 3 ПДВ не нараховувало. Щодо підприємства 2, то раніше нарахований ПДВ воно не зможе відкоригувати, бо відповідно до пп. 192.1.1 ПКУ постачальник має право зменшити суму податкових зобов’язань лише після реєстрації в ЄРПН РК до ПН, яку в цій ситуації має право здійснити лише підприємство 1 (хоча скласти РК має підприємство 2!). Якщо граничні строки реєстрації РК сплинуть, а він так і не буде зареєстрований, заборгованість на субрахунку 643 доведеться списати на витрати (див. таблицю).
Таблиця
Облік у сторін договору
| Господарська операція | Д-т | К-т |
| Облік у підприємства 2 | ||
| Отримано передоплату від підприємства 1 | 311 | 681 |
| Нараховано ПДВ | 643 | 641 |
| Повернено передоплату підприємству 3 замість підприємства 1 | 681 | 311 |
| Нарахований ПДВ списано на витрати | 949 | 643 |
| Облік у підприємства 3 | ||
| Виставлено претензію підприємству 1 | 375 | 719 |
| Отримано компенсацію від підприємства 2 за договором переведення боргу у рахунок погашення заборгованості підприємства 1 | 311 | 375 |