Важливе питання, що потребує однозначної відповіді: чи у всіх випадках потрібен сертифікат ТПП для звільнення від відповідальності за порушення строків розрахунків у ЗЕД?
І хай як дивно це звучить, але однозначної відповіді від контролюючих органів ми не маємо. Адже строки розрахунків у сфері ЗЕД регулюються НБУ (збільшуються, скорочуються, припиняються), проте податкові органи, які нараховують пеню за порушення строків розрахунків у ЗЕД, і далі наполягають на отриманні сертифікатів ТПП. І це попри останні зміни від НБУ про звільнення від пені з 24.02.2022. Але все за порядком.
Законні вимоги щодо сертифіката ТПП
Відповідно до ч. 6 ст. 13 Закону про валюту, якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв’язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п’ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.
Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту). У випадку України це довідка (сертифікат) від ТПП.
З початком військової агресії рф проти України ТПП України опублікувала на своєму сайті загального офіційного листа від 28.08.2022 №2024/02.0-7.1 (див. у рубриці «Документи для роботи» «ДК» №12/2022), яким засвідчено форс-мажорні обставини — військову агресію рф проти України.
Це означає, що запровадження воєнного стану на території України є форс-мажором та підставою для звільнення від відповідальності за порушення договору, але тільки якщо саме ця обставина спричинила невиконання договірних зобов’язань. Тобто сторонам ЗЕД-контрактів потрібно довести зв’язок між неможливістю виконання чи невиконанням зобов’язань та воєнними діями в Україні.
Органи ДПС невтомно пояснюють, що лист ТПП України від 28.02.2022, незважаючи на очевидні його переваги, містить істотні недоліки.
Зокрема, лист ТПП не містить дослідження конкретних обставин для кожного договору і не підтверджує причинно-наслідкового зв’язку між воєнним станом та неможливістю виконання конкретного зобов’язання (такий самий висновок наведено ВС у постанові від 15.06.2023 у справі №910/8580/22).
Тож дослідження конкретних обставин у межах договору на сьогодні покладається на сторони. Негативним нюансом тут буде те, що сторони можуть суб’єктивно, під різним кутом розглядати ту чи іншу обставину стосовно наявності чи відсутності форс-мажору, що, своєю чергою, може спричинити додаткові спори.
ТПП про окремі сертифікати
ТПП України також зазначає, що сам по собі факт наявності форс-мажорної обставини (обставини непереборної сили) не звільняє автоматично від відповідальності за невиконання зобов’язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов’язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами.
Тобто сторона (госпсуб’єкт та/або фізособа), яка порушила зобов’язання за умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів, має довести, що це порушення сталося внаслідок форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
Висновки ВС про порядок отримання сертифіката
У постанові від 25.01.2022 у справі №904/3886/21 ВС щодо застосування ст. 14-1 Закону про ТПП зазначив: форс-мажорні обставини не мають преюдиціального (заздалегідь установленого) характеру. У разі їх виникнення сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, має довести це. Сторона, яка посилається на конкретні обставини, має довести, що вони є форс-мажорними, в тому числі саме для конкретного випадку.
З огляду на ознаки форс-мажорних обставин треба також довести їх надзвичайність та невідворотність (про ознаки форс-мажору ми написали в «ДК» №33/2023). Те, що форс-мажорні обставини потрібно довести, не виключає того, що наявність форс-мажорних обставин може бути засвідчено відповідним компетентним органом.
Ознаки форс-мажорних обставин
Ознаками форс-мажорних обставин є такі елементи:
— вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин;
— мають надзвичайний характер;
— є невідворотними;
— унеможливлюють виконання зобов’язань за таких умов здійснення господарської діяльності.
У постанові від 13.12.2023 у справі №922/193/23 ВС наголосив, що форс-мажор є окремою, самостійною обставиною, яка звільняє від відповідальності за порушення договірних зобов’язань, яка характеризується тим, що обставини форс-мажору мають виникнути після укладення договору, неможливість виконання зобов’язання має бути у період наявності таких обставин і такі обставини мають бути зазначені у договорі.
При цьому сертифікат ТПП може бути отриманий значно пізніше за дату, коли сторона з’ясувала неможливість виконання договору через вплив форс-мажорних обставин — зокрема, це стосується й тих ситуацій, коли сторони не визначили строку отримання сертифіката ТПП та наслідків порушення такого строку безпосередньо у договорі (постанова ВС від 06.07.2023 у справі №910/4234/22).
І попри повідомлення ТПП листом про наявність форс-мажору для госпсуб’єктів, все ж таки Регламентом ТПП визначено таким підтвердним документом сам сертифікат, що засвідчує настання форс-мажорних обставин, виданий ТПП України або регіональною торгово-промисловою палатою згідно з чинним законодавством, умовами договору (контракту, угоди тощо) та цим Регламентом.
З огляду на судову практику, вимоги Закону про валюту і Регламенту ТПП, а також початок бойових дій на території України, для можливого звільнення платників податків від відповідальності за порушення граничних строків розрахунків, установлених НБУ, обґрунтування неможливості виконання умов ЗЕД-контракту, кожному госпсуб’єктові потрібно отримувати окремий сертифікат ТПП із зазначенням періоду дії таких обставин.
НБУ припинив перебіг граничних строків розрахунків
Постановою №71 НБУ пом’якшив валютні обмеження для експортерів та імпортерів, які співпрацювали з нерезидентами рф та республіки білорусь, та встановив особливості запровадження граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.
Так, тимчасово, з 24.02.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів із дня його припинення або скасування припиняється перебіг граничних строків розрахунків для товарів, робіт і послуг, за якими проведені та не завершені до 24.02.2022 операції з експорту та (або) імпорту товарів за зовнішньоекономічними договорами (контрактами), укладеними українськими суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності з іноземними суб’єктами господарської діяльності з місцезнаходженням у рф або республіці білорусь, які створені та діють відповідно до законодавства зазначених країн (крім операцій, за якими граничні строки розрахунків настали до 24.02.2022).
У роз’яснені від 22.08.2023 орган ДПС зазначає, що з початком військової агресії рф проти України ТПП спростила порядок засвідчення форс-мажорних обставин, опублікувавши 28.02.2022 на своєму сайті загального офіційного листа, яким засвідчено форс-мажорні обставини — військову агресію російської федерації проти нашої країни. Крім того, госпсуб’єкти, з метою зупинення нарахування штрафних санкцій, мають можливість звернутися до судових органів, зокрема за ч. 6 ст. 13 Закону про валюту.
Отже, відповідаючи на поставлене запитання, на нашу думку, сертифікат ТПП:
1) потрібен, якщо граничний строк розрахунків з суб’єктами рф настав до 24.02.2022;
2) не потрібен, якщо граничний строк розрахунків припадає на будь-яку дату після 24.02.2022.
Важливо!
Для таких випадків працює загальне правило про необхідність отримання сертифіката ТПП щодо кожного прострочення виконання зобов’язань за ЗЕД-контрактом, що має наслідком застосування пені за порушення граничних строків розрахунків.
Висновки
На нашу думку, якщо строк розрахунку з контрагентом із рф настав після 24 лютого 2022 року, для такого випадку жодних порушень строків розрахунків не відбувається. Адже Постановою №71 НБУ припинив перебіг строків розрахунків за ЗЕД-контрактами з госпсуб’єктами рф та республіки білорусь на строк з 24.02.2022 до 90-го дня після припинення/скасування воєнного стану.
А це означає, що строк граничних строків розрахунків обчислюється так: кількість днів до 24.02.2022 та решта днів, що залишилися, починаючи з 91-го дня після припинення/скасування воєнного стану.
Нагадаємо!
Торгово-промислова палата України:
<...> засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб’єктів господарської діяльності та фізичних осіб;
засвідчує форс-мажорні обставини відповідно до умов договорів за зверненнями суб’єктів господарської діяльності, що здійснюють будівництво житла (замовників, забудовників);
<...> Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб’єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб’єктів малого підприємництва видається безкоштовно.
Частина 3 ст. 14, ч. 1 ст. 14-1
Закону «Про торгово-промислові палати в Україні»
При цьому сертифікат ТПП не може бути навіть виданий, адже до закінчення 90-денного строку після припинення/скасування воєнного стану госпсуб’єкти України не порушують граничних строків розрахунків у ЗЕД через їх припинення за Постановою №71.
Наголосимо: сертифікат ТПП підтверджує порушення граничних строків через неможливість виконання зобов’язань за ЗЕД-контрактами з настанням обставин форс-мажору. А в нашому випадку НБУ припинив ці строки обчислювати для особливих обставин — для ЗЕД-контрактів із резидентами рф та республіки білорусь.
Тому, на нашу думку, підтверджувати факт припинення обчислення граничних строків за постановою НБУ №71 не потрібно. Немає порушень — немає потреби й у сертифікаті ТПП. В іншій ситуації сторона ЗЕД-контракту мала б звертатися до НБУ за висновком про продовження строків розрахунків (ч. 4 ст. 13 Закону про валюту), — а в цьому випадку НБУ фактично зробив це своїм нормативно-правовим актом, припинивши обчислювати їх з 24.02.2022.
До речі, на нашу думку, і звертатися до суду на вимогу ч. 7 ст. 13 Закону про валюту також не потрібно — строки розрахунків не порушуються (дотримуються) до закінчення 90-денного строку після припинення/скасування воєнного стану.
Нормативна база
- Закон про валюту — Закон України від 21.06.2018 №2473-VIII «Про валюту і валютні операції».
- Постанова №71 — Постанова НБУ від 30.05.2023 №71 «Про внесення зміни до постанови Правління Національного банку України від 14 травня 2019 року №67».