Якщо працівник спеціально відряджений для роботи у вихідні або святкові й неробочі дні, то за роботу в ці дні виплачується компенсація відповідно до чинного законодавства (Інструкції №59). Якщо працівник відбуває у відрядження у вихідний день, то йому після повернення з відрядження в установленому порядку надається інший день відпочинку.
Якщо наказом про відрядження передбачено повернення працівника з відрядження у вихідний день, то працівникові може надаватися інший день відпочинку. Питaння щодо надання іншого дня відпочинку для працівника, який прибуває з відрядження y вихідний день, має бути врегульоване правилами внутрішнього трудового розпорядку.
День вибуття у відрядження та день прибуття з нього вважаються днями перебування працівника у відрядженні. Тож строк відрядження, який припадає, зокрема, і на вихідні, необхідно зазначити у наказі про відрядження.
У листі Мінсоцполітики України від 19.06.2008 №154/13/116-08 уточнено, що дні відбуття або повернення із відрядження, які збігаються з вихідними днями, не вважаються такими, в які працівник спеціально відряджений для роботи, тому компенсація за роботу в ці дні не виплачується.
Адже, добираючись до місця відрядження або повертаючись до місця роботи, працівник фактично не здійснює своїх посадових обов’язків у такий день. За такі дні працівникові виплатять лише добові.
Також не треба оплачувати додатковий день відпочинку, наданий працівникові замість дня вибуття у відрядження у вихідний день (прибуття з нього в такий день).
Норми Інструкції №59 обов’язкові лише для бюджетників та на госпрозрахункові підприємства не поширюються, а мають лише довідковий характер. Тому таким підприємствам доцільно підготувати внутрішні Положення про службові відрядження з урахуванням вимог КЗпП та використання норм (за потреби) Інструкції №59, зокрема і щодо компенсації працівникам у разі їх відбуття або повернення з відрядження.