Як ми вже зазначили вище, робота у вихідний день може компенсуватися, за згодою сторін, наданням іншого дня відпочинку або у грошовій формі у подвійному розмірі (ст. 72 КЗпП).
Увага: у період з 24.03.2022 до 19.07.2022 норма цієї статті не застосовувалася згідно з ч. 6 ст. 6 Закону України №2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (далі — Закон №2136) в редакції від 15.03.2022.
Проте Законом №2352 до норм Закону №2136 було внесено зміни, відповідно до яких ст. 72 КЗпП вилучено з переліку норм, які не застосовуються у період дії воєнного стану. Ці зміни набрали чинності 19 липня 2022 року.
Отже, на сьогодні робота у вихідні дні компенсується так, як і до війни: працівникові надають інший день відпочинку або оплачують фактично відпрацьовані години у грошовій формі у подвійному розмірі згідно з правилами, встановленими ст. 107 КЗпП.
Нагадуємо! Залучення окремих працівників до роботи у вихідні дні допускається в таких виняткових випадках (ст. 71 КЗпП):
1) для відвернення або ліквідації наслідків стихійного лиха, епідемій, епізоотій, виробничих аварій і негайного усунення їх наслідків;
2) для відвернення нещасних випадків, які ставлять або можуть поставити під загрозу життя чи нормальні життєві умови людей, загибелі або псування майна;
3) для виконання невідкладних, наперед не передбачених робіт, від негайного виконання яких залежить надалі нормальна робота підприємства, установи, організації загалом або їхніх окремих підрозділів;
4) для виконання невідкладних вантажно-розвантажувальних робіт з метою запобігання або усунення простою рухомого складу чи скупчення вантажів у пунктах відправлення і призначення.
Залучають працівників до роботи у вихідні дні за письмовим наказом (розпорядженням) роботодавця.