Відповідно до ст. 79 КЗпП та ст. 12 Закону про відпустки, відкликання зі щорічної відпустки допускається за згодою працівника і для:
— відвернення стихійного лиха, виробничої аварії або негайного усунення їх наслідків;
— відвернення нещасних випадків, простою;
— відвернення загибелі чи псування майна підприємства, установи, організації;
— в інших випадках, передбачених чинним законодавством.
Тобто причина відкликання з відпустки має бути поважна, проте і в цьому разі без згоди працівника повернути його примусово роботодавець не зможе. Зверніть увагу, що ця норма діє і під час воєнного стану!
Щодо згоди працівника в законі сказано просто: «за згодою», без уточнення, що її потрібно надати письмово. Але якщо ця згода не буде письмова, роботодавець не зможе підтвердити її отримання. Тож у перший же робочий день після відкликання з відпустки працівник повинен написати заяву про згоду або ж у наказі про відкликання з відпустки зазначити, що з наказом ознайомлений і заперечень не має.
Проте ось із цим під час війни трохи простіше. Адже за ст. 7 Закону №2136:
У період дії воєнного стану порядок організації діловодства з питань трудових відносин у районах активних бойових дій визначається роботодавцем самостійно, за умови забезпечення ведення достовірного обліку виконуваної працівником роботи та обліку витрат на оплату праці.
У період дії воєнного стану сторони трудового договору можуть домовитися про альтернативні способи створення, пересилання і зберігання наказів (розпоряджень) роботодавця, повідомлень та інших документів з питань трудових відносин та про будь-який інший доступний спосіб електронної комунікації, який обрано за згодою між роботодавцем та працівником.
Тобто подати заяву шляхом надсилання її електронної копії (фото, скану тощо) електронною поштою або повідомити працівника про відкликання через лист в електронній пошті під час війни цілком правомірно. Але такий спосіб комунікації та обміну документами має бути обумовлено між роботодавцем та працівником! Наприклад, роботодавець може видати про це наказ і довести його у той чи інший спосіб до відома працівників. А ті — повідомити роботодавця в обраний ним спосіб про те, що ознайомлені з наказом і не заперечують.
У разі відмови працівника виходити з відпустки на роботу (а він має на це право) притягнути його до дисциплінарної відповідальності неможливо, бо такий невихід не є порушенням трудової дисципліни.
Отримавши згоду від працівника на його відкликання з відпустки, роботодавець має теж видати відповідний наказ. У наказі обов’язково потрібно зазначити такі дані:
— дату, коли працівник має стати до роботи;
— кількість невикористаних днів щорічної відпустки;
— термін надання невикористаних днів щорічної відпустки (цей пункт не є обов’язковим, це питання можна врегулювати пізніше окремою заявою).
У разі відкликання працівника зі щорічної відпустки бухгалтер повинен перерахувати відпусткові. Позаяк (якщо інше не передбачено колективним або трудовим договором) відпусткові виплачуються перед відпусткою, то після їх сторнування надміру видані кошти треба буде або повернути роботодавцю до каси чи на поточний рахунок, або утримати (не видати) працівникові при наступній виплаті зарплати. У разі надання працівникові невикористаних днів щорічної відпустки далі потрібно проводити новий розрахунок середнього заробітку (див. лист Мінсоцполітики від 09.06.2004 №18-311-1).