• Посилання скопійовано

Як щодо працівників, які прийняті на роботу за переведенням з іншого підприємства під час війни?

Питання щорічних відпусток для таких працівників чітко врегульовано нормами законодавства, але нещодавно відбулися зміни, обумовлені військовим станом у країні.

Переведення працівника за його згодою на інше підприємство, в установу, організацію або перехід на виборну посаду є підставою для припинення трудового договору (пункт 5 статті 36 КЗпП). Відповідно на новій роботі працівник укладає інший трудовий договір.

На вимогу воєнного часу та обставин, які склалися в країні у зв’язку з військовою агресією російської федерації, Законом №2352, який набрав чинності з 19 липня 2022 року, внесено зміни до КЗпП. Зокрема, вилучено статтю 81, якою було передбачено, що за бажанням працівників, переведених на роботу з одного підприємства, установи, організації на інше підприємство, в установу, організацію, які не використали за попереднім місцем роботи повністю або частково щорічну основну відпустку і не одержали за неї грошової компенсації, щорічна відпустка повної тривалості надається до настання шестимісячного терміну безперервної роботи після переведення.

Згідно з частиною першою статті 12 Закону №2136 у разі звільнення працівника у період дії воєнного стану йому виплачується грошова компенсація відповідно до статті 24 Закону про відпустки.

Тобто у 2023 році у разі звільнення працівника за переведенням йому виплачують грошову компенсацію за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину — особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи (стаття 83 КЗпП та 24 Закону про відпустки).

Утім, щодо таких працівників навіть під час війни зберігається інша норма. Такі працівники можуть скористатися п. 16 ст. 25 Закону про відпустки для реалізації свого права на відпочинок.

Працівникам, які не використали за попереднім місцем роботи щорічні основну та додаткові відпустки повністю або частково й одержали за них грошову компенсацію, роботодавець (за бажанням працівника) має надати відпустку без збереження заробітної плати тривалістю до 24 календарних днів у перший рік роботи на новому місці до настання шестимісячного терміну безперервної роботи. А ось відлік стажу роботи, що дає право на щорічну відпустку, починається з дати укладення трудового договору на новому підприємстві.

До змісту номеру