У Законі №1105 є зміна, яку сміливо можна назвати революційною. Ми писали про неї й раніше, але тоді в це важко було повірити. Адже з січня 2023 року, після набрання чинності Законом №2620, який виклав Закон №1105 у новій редакції, працівників, які працюють за сумісництвом, фактично позбавили права на отримання лікарняних одночасно за всіма місцями роботи. Тепер вони можуть отримати лікарняні лише за одним місцем роботи!
В абзаці другому частини першої ст. 22 Закону №1105 зазначено: «Допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах застрахованим особам (у тому числі тим, які здійснюють підприємницьку чи іншу діяльність та одночасно працюють на умовах трудового договору) надається за основним місцем роботи (діяльності) або за місцем роботи за сумісництвом (наймом) у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України».
Як розуміти «або» в цій нормі?
У листі ПФУ від 16.01.2023 №1468-1025/Я-03/8-2800/23 зазначено, що у словосполученні «надається за основним місцем роботи (діяльності) або за місцем роботи за сумісництвом (наймом)» використано сполучник «або», який уживається на означення того, що з ряду перелічуваних предметів (явищ тощо) можливий тільки один!
Тож із цього випливає, що у працівника має бути вибір, де саме йому отримувати лікарняні. І це, як ми вже зазначили вище, має бути лише одне з місць роботи.
На місці працівників ми б, звісно, вибрали місце роботи, де зарплата більша, адже там буде і більша сума лікарняних. Проте чи сам працівник має зробити цей вибір?
Черговість місць роботи при реалізації права
Тут фахівці ПФУ у листі від 16.01.2023 №1468-1025/Я-03/8-2800/23 навели висновки, яких немає в Законі №1105. Цитуємо: «частиною першою статті 22 Закону визначено першочерговість реалізації права застрахованих осіб на допомогу по тимчасовій непрацездатності та допомогу по вагітності та пологах страхувальниками за основним місцем роботи (діяльності).
З урахуванням наведеного допомога по тимчасовій непрацездатності та допомога по вагітності та пологах призначається та надається застрахованим особам страхувальниками за основним місцем роботи (діяльності), і лише у разі нереалізації застрахованою особою права на таку допомогу вона надається за місцем роботи за сумісництвом (наймом)».
Також про «першочерговість» фахівці ПФУ зазначали в листі від 26.01.2023 №2748-2294/К-03/8-2800/23: «Першочерговість реалізації права застрахованих осіб на допомогу по тимчасовій непрацездатності страхувальниками за основним місцем роботи» .
І вже в листі ПФУ від 24.01.2023 №2371-2159/Я-03/8-2800/23, продовжуючи тему про «реалізацію-нереалізацію», вони йдуть далі.
На думку фахівців ПФУ, документальним підтвердженням нереалізації права застрахованої особи на страхову виплату у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності буде вмотивоване рішення роботодавця про відмову в призначенні страхової виплати. Тобто насправді вибору у працівника немає. Рішення, платити чи ні, приймає роботодавець. Але й у нього вибір досить умовний. Адже відмова має бути обґрунтована, а пояснити, чому, всупереч обов’язку, роботодавець не виплатив лікарняні, досить непросто.
Як випливає з вищезазначеного, має бути окремий документ — «рішення» про відмову. Це такий собі аналог колишнього протоколу соціальної комісії, яка призначала лікарняні або вирішувала відмовити у виплаті.
До речі, якщо у працівника кілька місць роботи за сумісництвом, теж треба пам’ятати, що реалізація права на страхову виплату у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності передбачена лише за одним місцем роботи. Тобто мало того, що на лікарняні можна розраховувати лише з одного місця роботи за сумісництвом, ще й необхідно буде надати рішення з основного місця роботи про відмову в призначенні страхової виплати.
Форму такого рішення на сьогодні не затверджено, тож оформити його можна у довільній формі. Залишається загадкою, чому фахівці ПФУ не уточнили, що такі рішення треба зібрати з усіх місць роботи працівника, крім одного, аби точно переконатися, що лише в одного роботодавця сумісник отримає лікарняні.
Також, якщо працівник — внутрішній сумісник, лікарняний оплачується лише за основним місцем роботи.
Ось такі правила тепер діють щодо лікарняних, які оплачує ПФУ. І щодо допомоги по вагітності та пологах, до речі, теж! А як щодо тих лікарняних, які виплачуються коштом роботодавця?
Що робити, якщо працівник хворіє лише 5 днів
Питання непросте. Адже зміна в Законі №1105 говорить про допомогу, яка виплачується за рахунок ПФУ. А в оплаті перших 5 днів тимчасової непрацездатності нібито змін не відбулося.
У листі від 26.01.2023 №2748-2294/К-03/8-2800/23 фахівці ПФУ зазначили, що питання надання лікарняних за перші п’ять днів тимчасової непрацездатності врегульовано нормами Порядку №440. І це відповідає нормі абзацу другого частини другої статті 15 Закону №1105.
Нагадаємо: Порядком №440 врегульовано умови оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, застрахованій особі (далі — дні тимчасової непрацездатності) за кошти роботодавця.
У п. 2 Порядку №440 зазначено, що дні тимчасової непрацездатності оплачуються за основним місцем роботи застрахованої особи та за місцем роботи за сумісництвом у формі матеріального забезпечення, що повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу).
Тобто тут змін немає. У чому логіка і чому лікарняні коштом держави мають бути меншими, ніж коштом роботодавця, і як роботодавцю оформити відмову лише на частину періоду непрацездатності, яка починається з шостого дня?
Тож запитань більше, ніж відповідей. Імовірно, ці зміни щодо лікарняних тимчасові або ж планують скасувати сплату ЄСВ за працівників, які працюють за сумісництвом. А можливо, то взагалі помилка в Законі №1105. Адже до Порядку №1266 не поспішають вносити відповідні зміни, і в ньому й далі йдеться про розрахунки лікарняних окремо за основним місцем роботи й окремо за сумісництвом.
Проте вже зрозуміло одне: ПФУ пропустить заявку-розрахунок на сумісника лише за одним місцем роботи. Усі наступні заявки, в яких буде посилання на вже узгоджений до оплати листок непрацездатності, чекає відмова.
Але, на нашу думку, це стосується страхових випадків, які сталися до 1 січня! Якщо ж лікарняний було відкрито у 2022 році, і лікарняні, і декретні мають призначатися на підставі старих правил. Тобто як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом.
Нормативна база
- Закон №1105 — Закон України від 23.09.1999 №1105-XIV «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування».
- Закон №2620 — Закон України від 21.09.2022 №2620-IX «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» та Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
- Порядок №440 — Порядок оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, за рахунок коштів роботодавця, затверджений постановою КМУ від 26.06.2015 №440.
- Порядок №1266 — Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затверджений постановою КМУ від 26.09.2001 №1266.