Декларація податку на нерухомість-2023

Хто сплачує податок на нерухомість та подає декларацію?

Згідно з пп. 266.1.1 ПКУ платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості. Отже, податком на нерухомість оподатковується житлова та нежитлова нерухомість, в тому числі її частина. Деякі об’єкти нерухомості не є об’єктами оподаткування, і вони зазначені у пп. 266.2.2 ПКУ.

Декларацію з податку на нерухомість подають лише юрособи, що є платниками податку на нерухомість. У декларації розраховують суму податку на нерухомість, яку юрособа повинна буде сплатити поточного року, в якому подає декларацію, в цьому випадку — у 2023 році.

Фізособи, в тому числі ФОПи і самозайняті особи, які мають у власності житлову та/або нежитлову нерухомість, декларацію не подають. За фізособу розрахунок суми податку здійснює податкова і надсилає їй повідомлення про сплату податку на адресу платника, яка зазначена у Державному реєстрі фізичних осіб — платників податків (пп. 70.2.4 ПКУ).

Як і раніше, у 2023 році фізособи також повинні отримати від податківців листи про сплату податку за 2022 рік¹.

¹ https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/552213.html.

Отже, юрособи самостійно розраховують податок наперед — з 1 січня поточного року і до кінця року — і подають декларацію з цим розрахунком, а фізособам (у тому числі ФОПам і самозайнятим) податок розраховують податківці за минулий рік.

Додатки 1 і 2 до декларації є її невід’ємною частиною. Відповідний тип додатка забезпечує обчислення податкового зобов’язання за відповідним видом об’єктів оподаткування — житлової або нежитлової нерухомості. За відсутності у платника відповідного виду об’єкта оподаткування тип додатка, в якому обчислюється податкове зобов’язання для такого виду об’єкта оподаткування, до декларації не додається.

У разі наявності об’єктів нерухомості, розташованих на території адміністративно-територіальних одиниць, підпорядкованих різним органам місцевого самоврядування, але ці адміністративно-територіальні одиниці обслуговуються одним відповідним контролюючим органом, подають одну декларацію з кількома додатками відповідного типу. Наприклад, якщо підприємство має нежитлову нерухомість у трьох різних територіальних громадах одного району, воно подає декларацію до органу ДПС в цьому районі з трьома додатками 2. У кожному з додатків наводить інформацію про об’єкти нерухомості відповідної територіальної громади, а загальну суму податку фіксує в самій декларації. При цьому кількість додатків 2 зазначає у реквізиті 7 декларації — «3».

Звітування та сплата податку за новопридбану нерухомість

Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості юрособа-платник подає декларацію протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачує починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

Якщо зміни у складі об’єктів оподаткування податком на нерухомість сталися до 20 лютого 2023 року, підприємство може подати звітну або звітну нову декларацію, в якій воно вже враховує наявні зміни. А якщо зміни сталися вже після 20 лютого 2023 року, вносить їх за допомогою уточнювальної декларації.

Сплачують юрособи податкове зобов’язання авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, наступного за звітним кварталом, які відображає в річній податковій декларації.

Докладніше про звітування та сплату податку за новопридбану нерухомість ми розповіли в «ДК» №45/2020.

Форма, строки подання декларації і сплати податку на нерухомість

Декларацію на 2023 рік подають за новою формою — Мінфін наказом від 10.11.2022 №371 виклав її у новій редакції. Вона також містить два окремі додатки: Розрахунок у частині об’єктів житлової нерухомості та Розрахунок у частині об’єктів нежитлової нерухомості.

В оновленій декларації передбачено місця для зазначення коду Кодифікатора (КАТОТТГ), інформації щодо адреси місць розташування об’єктів оподаткування, строку користування податковою пільгою у звітному періоді, виокремлення нарахованих до збільшення сум податкового зобов’язання згідно з п. 50.4 ПКУ.

Щоб зменшити кількість помилок (розбіжностей) в уточнювальних податкових деклараціях, спростити ведення автоматизованого обліку та аналізу поданих документів як з боку платників, так і контролюючих органів, а також розширити надалі сервісне обслуговування платників, запроваджено позицію «Реєстраційний номер декларації в контролюючому органі, яка уточнюється».

Податкова декларація приводиться у відповідність до п. 50.1 ПКУ в частині порядку визначення розміру штрафної санкції і до п. 129.4 ПКУ в частині нарахування пені.

Згідно з пп. 266.7.5 ПКУ платники податку — юрособи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього самого року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою наказом МФУ від 10.04.2015 №408 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 10 листопада 2022 року №371). 20 лютого 2023 року припадає на понеділок, тож цей граничний строк у 2023 році не переноситься.

Звільнення від оподаткування та пільги з податку на нерухомість

Податок на нерухомість не сплачують:

— якщо об’єкт нерухомості не є об’єктом оподаткування відповідно до пп. 266.2.2 ПКУ. Місцеві ради мають право розширити цей перелік, щоправда, в межах території своєї громади (пп. 266.4.2 ПКУ);

— якщо сама юрособа має право на пільгу з податку відповідно до п. 266.4 ПКУ.

Об’єкти нерухомості, які не мають ознак будівель у значенні пп. 14.1.15 ПКУ та класифікуються у розділі 2 «Інженерні споруди» Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, не є об’єктом оподаткування податком на нерухомість.  Про це податківці зазначили в ІПК від 21.10.2020 №4348/ІПК/14-29-04-03-24.

Увага!

Якщо юрособа має у власності об’єкт нерухомості, який не є об’єктом оподаткування, вона не обчислює суму податку і декларацію не подає. Це прямо не передбачено нормами ст. 266 ПКУ, але такий висновок випливає з пп. 266.7.5 ПКУ. Якщо немає об’єкта оподаткування, то й податок обчислити неможливо. А якщо немає суми податку, то й декларація не подається — див. додатково п. 49.2 ПКУ, який вимагає подавати декларації за кожний звітний період, у якому виникають об’єкти оподаткування.

Багатьох платників цікавить пільга з податку на будівлі промисловості. Не так давно, з 23 травня 2020 року, змінився порядок застосування цієї пільги. А саме: для застосування пільги слід одночасно виконувати такі умови:

— будівля промисловості має відповідати (бути класифікована) групі «Будівлі промисловості та склади» (код 125) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000;

— будівля промисловості має використовуватися суб’єктом господарювання протягом звітного (податкового) періоду за призначенням у господарській діяльності;

— основний вид діяльності суб’єкта господарювання згідно з реєстраційними даними має бути класифікований у секціях В-F КВЕД ДК 009:2010;

— будівля промисловості (у т. ч. її частина) протягом звітного (податкового) періоду не має бути здана в оренду, лізинг, позичку іншим суб’єктом господарювання.

При цьому ГУ ДПС у Київській області звертає увагу, що позаяк ПКУ не містить норми щодо припинення виконання податкових зобов’язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об’єкти нерухомого майна, що перебуває у власності суб’єкта господарювання, але тимчасово не використовується ним у господарській діяльності у зв’язку з реконструкцією, простоєм тощо, то податок за такі будівлі сплачується на загальних підставах.

Аналогічний підхід маємо і до оподаткування податком на нерухомість будівель сільгоспвиробників. Сільськогосподарський товаровиробник, здійснюючи операції з надання в оренду, лізинг, позичку частини будівлі, споруди, яка перебуває у його власності та належить до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271) Класифікатора, обчислює податкові зобов’язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за зазначеними у відповідних договорах оренди, лізингу, позики частинами будівель, споруд. Тобто така будівля є об’єктом оподаткування податком на нерухомість.

А от якщо підприємство є власником майнового комплексу, то розраховує податок на нерухомість з огляду на типи будівель, що входять до такого комплексу. Так, у колонці 2 «Код типу об’єкта» додатка 2 до декларації відображають відповідний тип (код) складових частин об’єкта нежитлової нерухомості — майнового комплексу, який визначають на підставі документів про право власності з урахуванням їхніх класифікаційних ознак та функціонального призначення відповідно до Класифікатора.

Ставка податку на нерухомість

Як передбачено пп. 266.5.1 ПКУ, ставки податку для об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності юросіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаних територіальних громад, створених згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) і типів таких об’єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Тобто безпосередньо розмір ставок встановлюється для кожної місцевості окремо, при цьому ставка не має перевищувати 1,5% розміру МЗП за 1 квадратний метр бази оподаткування.

У 2023 році максимальна ставка становить 1,5% від 6 700 грн — 100,50 грн за 1 кв. м площі нерухомості.

Увага!

Якщо ставка податку на певний вид нерухомості встановлена у розмірі 0%, то декларацію однаково слід подавати, адже є об’єкт оподаткування! Зокрема, таку позицію наводила ДПС у Кіровоградській області.

Крім того, за наявності у власності платника податку об’єкта (об’єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи — платника податку, загальна площа якого перевищує 300 квадратних метрів (для квартири) та/або 500 квадратних метрів (для будинку), сума податку, розрахована відповідно до пп. «а» — «г» пп. 266.7.1 ПКУ, збільшується на 25 000 грн на рік за кожен такий об’єкт житлової нерухомості (його частку) — так установлено у пп. 266.7.1‑1 ПКУ.

Подання декларації на 2023 рік

Декларація з податку на нерухомість складається з основної частини, в якій наводять дані підприємства, а також загальну річну суму податку на нерухомість, та двох додатків, в яких і розраховують безпосередньо суму податку:

— у частині об’єктів житлової нерухомості;

— у частині об’єктів нежитлової нерухомості.

У додатках до декларації зазначають обов’язкові дані, необхідні для розрахунку податкових зобов’язань з податку на нерухоме майно, зокрема:

— дані про сам об’єкт (графи 2 — 8 додатків 1 і 2 до декларації);

— площу об’єкта оподаткування (графа 9 додатків 1 та 2 до декларації);

— кількість місяців перебування у власності об’єкта оподаткування (графи 10,11,12, 13 додатків 1 та 2 до декларації);

— ставку податку у відсотках, яка визначається рішенням органу місцевого самоврядування (графа 14 додатків 1 та 2 до декларації);

— розмір мінімальної заробітної плати на 1 січня звітного року (графа 15 додатків 1 та 2 до декларації, станом на 01.01.2023 — 6 700 грн);

— збільшення суми податку відповідно до пп. 266.7.1-1 ПКУ — тільки для житлової нерухомості (графа 16 додатка 1). Тут показують збільшення річної суми податку на 25 000 грн: якщо розмір податку збільшується, зазначають «25 000», якщо не збільшується, цю графу не заповнюють;

— річну суму податку на нерухомість до застосування пільг (графа 17 додатка 1 та графа 16 додатка 2);

— код пільги (відповідно до Довідника податкових пільг), розмір пільги (у відсотках), суму пільги (графи 18 — 22 додатка 1 та графи 17 — 21 додатка 2 до декларації). Якщо орган місцевого самоврядування встановив пільги з податку на нерухомість, якими користується платник податку, то у додатках до декларації зазначають єдиний код пільги — 18010402¹;

¹ Також див. тут.

— і нарешті, річну суму податку з урахуванням пільг, з подальшим її розподілом за кварталами у графі 23 додатка 1 та графі 22 додатка 2. Авансові внески розраховують за кожним об’єктом з урахуванням кількості місяців перебування цього об’єкта у власності (графи 10 — 13 додатка 1 та додатка 2). Алгоритм розрахунку авансових внесків показано у таблиці на умовному прикладі.

Таблиця

Алгоритм розрахунку авансових внесків з податку на нерухомість

У рядку 2 наведено номери граф додатка 1, а в рядку 3 — номери граф додатка 2.

У рядку 4 показано приклад, коли об’єкт нерухомості перебуває у власності протягом усього року, по три місяці в кожному кварталі. Річна сума податку 60 000 грн ділиться на суму всіх місяців, зазначених у графах 10 — 13, далі кожна квартальна сума визначається залежно від кількості місяців перебування об’єкта у власності в кожному кварталі: 60 000,00 грн : 12 міс. х 3 міс. = 15 000,00 грн. За такою схемою розраховують авансові внески у декларації, яку подають на 2023 рік станом на 1 січня 2023 року.

У рядку 5 показано розрахунок податку за об’єкт, придбаний у березні 2023 року. Такий розрахунок проводитимуть в уточнюючий декларації, яку подають після придбання нового об’єкта протягом 30 к. д. з дня виникнення права власності на нього (пп. 266.7.5 ПКУ). Податок починають нараховувати з березня 2023 року (пп. 266.8.1 ПКУ). Річна сума податку за придбаний об’єкт — 41 000,00 грн, у першому кварталі об’єкт перебував у власності 1 місяць, у наступних кварталах до кінця року — по 3 місяці. Річну суму податку ділять на суму граф 10 — 13, квартальну суму визначають множенням місячної суми на кількість місяців у кожному кварталі: 41 000,00 грн : 10 міс. = 4 100,00 грн за 1 місяць. Авансовий внесок за І квартал — 4 100,00 грн, за наступні квартали — по 12 300,00 грн (4 100,00 грн х 3 міс.).

У рядку 6 показано розрахунок податку за об’єкт, проданий у серпні 2023 року. Такий розрахунок проводитимуть в уточнюючий декларації з податку на нерухомість, яку подають після продажу такого об’єкта. Строки подання такої декларації ст. 266 ПКУ не встановлені, тож платник сам зацікавлений у тому, аби подати таку декларацію вчасно. Податок уже не нараховують з серпня 2023 року (пп. 266.8.1 ПКУ). Річна сума податку — 43 400,00 грн, у першому та другому кварталах об’єкт перебував у власності по 3 місяці, в третьому кварталі — 1 місяць. Річну суму податку ділять на суму граф 10 — 13, квартальну суму визначають множенням місячної суми на кількість місяців у кожному кварталі: 43 400,00 грн : 7 міс. = 6 200,00 грн за 1 місяць. Авансовий внесок за І та ІІ квартали — по 18 600,00 грн, за ІІІ квартал — 6 200,00 грн.

Якщо нерухомість зруйновано

Якщо нерухомість зруйновано, платник податку — юрособа нараховує податок за об’єкт нерухомого майна, який було зруйновано/знищено, за наявності підтвердних документів щодо державної реєстрації припинення права власності на такий об’єкт нерухомого майна, за період з 1 січня звітного року до початку того місяця, в якому проведено державну реєстрацію*.

* https://cvp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/585044.htm.

Нерухомість на територіях, що тимчасово окуповані та на яких ведуться (велися) бойові дії

І насамкінець нагадаємо нюанси оподаткування податком на нерухомість об’єктів на тимчасово окупованій території, на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації.

Так, пп. 38.6 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ передбачено, що об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, розташовані на тимчасово окупованій території та/або території населених пунктів на лінії зіткнення, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відповідно до ст. 266 ПКУ у період з 14 квітня 2014 року до 31 грудня року, в якому завершено проведення антитерористичної операції та/або операції Об’єднаних сил (ООС).

Нараховані та сплачені за період проведення антитерористичної операції суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, згідно зі статтею 266 ПКУ вважаються надміру сплаченими грошовими зобов’язаннями та підлягають поверненню.

За пп. 69.22 підрозділу 10 розд. ХХ ПКУ тимчасово положення статті 266 ПКУ застосовуються з урахуванням таких особливостей для юросіб:

— за житлові об’єкти: за період з 1 березня 2022 року до 31 грудня 2022 року не нараховується та не сплачується податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об’єкти житлової нерухомості, у тому числі їх частки, які перебувають у власності юросіб, розташованих на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, та за об’єкти житлової нерухомості, що стала непридатною для проживання у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України;

— за нежитлові об’єкти: тимчасово, на період з 1 березня 2022 року до 31 грудня року, в якому припинено або скасовано воєнний стан, не нараховується та не сплачується податок за об’єкти нежитлової нерухомості, у тому числі їх частки, розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації. При цьому платники податку — юрособи протягом шести календарних місяців після місяця, в якому припинено чи скасовано воєнний стан, мають право подати уточнюючу декларацію, в якій відображають зміни розміру податкового зобов’язання з податку на нерухомість, за відповідний податковий період.