• Посилання скопійовано

За 2023 — нові списки допризовників

Про допризовників (юнаків до 17 років) роботодавці повинні подавати списки до ТЦК до 1 грудня. Чи на всіх роботодавців поширюється обов’язок? За якою формою подавати список у 2023 році?

Державні органи, а також підприємства, установи й організації, незалежно від їх підпорядкування та форми власності, мають обов’язок організовувати і безпосередньо вести персональний військовий облік військовозобов’язаних, які у них працюють (пункт 5 ст. 34 Закону про військовий обов’язок).

А за ч. 9 ст. 1 цього Закону до складу військовозобов’язаних належать:

— допризовники — особи, які підлягають приписці до призовних дільниць;

— призовники — особи, приписані до призовних дільниць;

— військовослужбовці — особи, які проходять військову службу;

— військовозобов’язані — особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави;

— резервісти — особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

Підприємства, установи, організації, заклади освіти незалежно від підпорядкування і форми власності щороку в строки та в порядку, що встановлені КМУ, зобов’язані подавати до відповідних районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (військкоматів) списки громадян України, які підлягають приписці до призовних дільниць (ч. 5 ст. 14 Закону про військовий обов’язок).

Наразі подання таких списків регулює Порядок №1487.

Отже, роботодавці мають обов’язок складати і подавати щороку до 1 грудня до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки списки громадян, які підлягають приписці до призовних дільниць (п. 34 Порядку №1487). Форму списку затверджено додатком 6 (див. зразок).

І, як уже зрозуміло з назви цієї статті, до таких списків включається інформація щодо допризовників. Адже за ч. 3 ст. 14 Закону про військовий обов’язок до призовних дільниць щороку протягом січня — березня приписують допризовників, яким у рік приписки виповнюється 17 років. Приписку проводять районні (міські) військові комісаріати за місцем проживання.

Тож за списками, що їх подають роботодавці та заклади освіти, районні (міські) військові комісаріати приписують наступного року до призовних дільниць юнаків, яким у рік приписки виповнюється 17 років.

У 2023 році до цього списку слід включити працівників, яким у 2024 році виповнюється 17 років, тобто 2007 року народження.

Чи повинні подавати списки фізособи-роботодавці?

Ні, вони списків не подають. Ведення військового обліку фізособою-підприємцем чинним законодавством не передбачено.

Але Міноборони, спираючись на ч. 5 ст. 34 Закону про військовий обов’язок, наголошує, що ведення персонального обліку призовників і військовозобов’язаних за місцем їх роботи або навчання покладається в тому числі й на громадян-підприємців та інших самозайнятих осіб (листи Генштабу ЗСУ від 27.09.2017 №321/5989, Міноборони від 13.11.2017 №321/7065).

При цьому КУпАП не передбачає адміністративної відповідальності для фізосіб-підприємців ані за неподання до військкоматів списків працівників, які підлягають приписці до призовних дільниць, ані за прийняття на роботу працівників, які не перебувають на військовому обліку за місцем проживання, ані за незабезпечення сповіщення про виклик до військкомату.

Тож прямого обов’язку вести облік для фізосіб-роботодавців не встановлено, як і немає відповідальності за неведення та неподання списку до військкомату. Тому ФОПи-роботодавці самі вирішують, подавати ці списки на вимогу військкомату чи ні.

Чи ведуть військовий облік фізосіб, з якими укладено договір ЦПХ?

Ні, військовий облік громадян, з якими укладено договір цивільно-правового характеру, не ведуть. Адже це обов’язок роботодавця, яким сторона договору ЦПХ не є (бо договір ЦПХ не регулюється КЗпП).

Особи, з якими укладено договори ЦПХ, не є найманими працівниками, а в ч. 5 ст. 34 Закону про військовий обов’язок зазначено, що на всіх підприємствах, незалежно від форми власності, ведуть персональний військовий облік призовників і військовозобов’язаних, які в них працюють.

Підтверджує це і Генштаб у листі від 27.09.2017 №321/5989. У роз’ясненні Генштаб наголосив, що військовий облік громадян, з якими укладено договір цивільно-правового характеру, не ведуть.

Відповідно, включати таких осіб до списку не потрібно.

Як заповнити та подати список допризовників?

У 2023 році потрібно буде вперше подавати список за новим Порядком №1487. Але зміст форми не змінився, вона містить усі ті самі графи, що й стара форма. Але спинимося на правилах заповнення списку.

Отже:

1) за приміткою до форми списку, працівників у ньому наводять в алфавітному порядку;

2) до списків включають усіх юнаків, яким у рік приписки виповнюється 17 років незалежно від громадянства, відбування покарання у місцях позбавлення волі за вироками суду, стану здоров’я, задекларованого (зареєстрованого) місця проживання (місця фактичного проживання);

3) цей список має бути підписаний саме керівником підприємства;

4) у разі подання списку особисто його слід оформити у двох примірниках. На другому примірнику фахівець військкомату ставить позначку про отримання;

5) правила подання списку не змінили, його можна подати поштою або у паперовій формі, звернувшись до військкомату.

Якщо на підприємстві немає допризовників

Ще у листі Міноборони від 24.05.2016 №322/2/2836 ішлося про те, що список подають до військових комісаріатів (наразі — ТЦК) лише у разі наявності на підприємстві громадян, які підлягають приписці до призовних дільниць.

Але в цьому самому листі сказано, що у разі відсутності на підприємстві згаданої категорії працівників підприємство може повідомити відповідний ТЦК про їх відсутність листом у довільній формі.

Чому саме таких осіб слід включати до списку?

За п. 21 Порядку №1487 взяттю на персонально-первинний та персональний військовий облік у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях підлягають громадяни України з числа:

— призовників віком від 16 (у рік досягнення 17-річного віку) до 27 років;

— військовозобов’язаних та резервістів, які не досягли граничного віку перебування у запасі, у тому числі жінок, які мають медичну або фармацевтичну спеціальність, а також за власним бажанням жінок, які мають спеціальність та/або професію, споріднену з відповідною військово-обліковою спеціальністю, перелік яких затверджено Міноборони.

Взяття громадян на персонально-первинний та персональний військовий облік, а також їх виключення з такого обліку здійснюються лише після взяття (зняття, виключення) зазначених громадян на військовий облік (з військового обліку) у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, підрозділах Служби зовнішньої розвідки.

Взяття громадян, які прибули з тимчасово окупованих територій України, на персонально-первинний та персональний військовий облік здійснюється після взяття таких осіб на облік внутрішньо переміщених осіб та на військовий облік у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки.

Ще раз наголошуємо: винятків щодо невключення до списку через стан здоров’я в Порядку №1487 та Законі про військовий обов’язок не встановлено.

Відповідальність за неподання списку

Керівники та посадові особи підприємств, незалежно від їх підпорядкування та форми власності, за неподання до районних (міських) військових комісаріатів списків громадян, які підлягають приписці до призовних дільниць, несуть відповідальність за законом (Порядок №1487). Так, для уповноважених осіб роботодавця (керівника або іншої уповноваженої ним особи) за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію адмінштраф установлює ст. 210-1 КУпАП. І цей штраф уже (під час особливого періоду) становить від 300 до 500 н. м. д. г. Тобто від 5 100 грн до 8 500 грн!

Справи про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію і, відповідно, справи щодо порушення роботодавцями правил військового обліку як складової такого порушення розглядають ТЦК. Від їхнього імені розглядають справи про адміністративні правопорушення і накладають адміністративні стягнення керівники ТЦК (ст. 235 КУпАП).

Нормативна база

  • КУпАП — Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 №8073-X.
  • Закон про військовий обов’язок — Закон України від 25.03.1992 №2232-XII «Про військовий обов’язок і військову службу».
  • Порядок №1487 — Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, затверджений постановою КМУ від 30.12.2022 №1487.

Автор: Русанова Ганна

До змісту номеру