Нагадаємо, що юрособи повинні збирати інформацію про власних кінцевих бенефіціарних власників (далі за текстом — КБВ) та про структуру власності. Правила збирання встановлюються положенням, затвердженим Держфінмоніторингом за погодженням з Мін’юстом, крім НБУ та НКЦПФР (вони затверджують свої положення окремо у межах державного регулювання та нагляду). Зібрана інформація подається до ЄДР.
Коли подавати?
Відповідно до Закону №2571, строк подання інформації про КБВ та структуру власності прив’язаний до нормативних документів, якими має бути затверджено два документи:
1) положення про форму та зміст структури власності;
2) методологію визначення юрособою КБВ.
Такий строк подання обчислюється 6 місяцями з дати набрання чинності цими нормативними документами, але не раніше 90 днів з дня припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Методологію визначення юрособою КБВ затверджено свіжою постановою КМУ і НБУ від 19.09.2023 №1011. А ось свіжого положення про форму та зміст структури власності юрособи ми і досі ще чекаємо.
Порядок визначення структури власності ще готується
На сьогодні вже маємо Наказ №163, яким затверджено Положення про форму та зміст структури власності.
Проте цей наказ було видано на виконання вимог ч. 24 ст. 17 Закону про держреєстрацію та п. 4 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону про фінмоніторинг. Водночас Законом №2571 норму ч. 24 ст. 17 Закону про держреєстрацію вилучено, а п. 4 розділу Х Закону про фінмоніторинг зазнав змін. Також до Закону про фінмоніторинг додано ст. 5-1, яка безпосередньо визначає порядок подання інформації про КБВ та структуру власності, зокрема у разі змін у відомостях про КБВ тощо.
Тобто на сьогодні інформацію про форму та зміст структури власності подають у порядку, визначеному Законом про фінмоніторинг (раніше — Законом про держреєстрацію). І нормативний документ, який враховує ці зміни, ще розробляється.
Структура власності є схематичним зображенням, запропонованим Мінфіном, яке відображає:
— всіх осіб, які прямо чи опосередковано володіють юрособою самостійно або спільно з іншими особами;
— розмір участі кожного з власників;
— осіб, які незалежно від формального володіння мають можливість значного впливу на керівництво чи діяльність юрособи;
— опис здійснення та характер вирішального впливу кінцевого бенефіціарного власника на діяльність юрособи.
І ось саме для того, щоб визначити КБВ та його вплив на діяльність юрособи, було прийнято Методологію визначення КБВ (яка, на нашу думку, має безпосередньо впливати на форму та зміст структури власності, що її подаватиме до ЄДР юрособа).
Про що каже нова Методологія
Чекаючи нової форми та змісту структури власності, маємо можливість вивчити, які критерії, ресурси, ознаки маємо використовувати для визначення КБВ (складення структури власності тощо).
Нагадаємо, що кінцевий бенефіціарний власник — будь-яка фізособа, яка здійснює вирішальний вплив (контроль) на діяльність клієнта та/або фізособу, від імені якої проводиться фінансова операція, за ознаками здійснення прямого чи непрямого вирішального впливу на діяльність юрособи. КБВ, зокрема, для юросіб є будь-яка фізособа, яка здійснює вирішальний вплив на діяльність юрособи (в тому числі через ланцюг контролю/володіння).
Отже, нас цікавитиме «ключова частка статутного (складеного) капіталу або прав голосу юридичної особи», яка означає розмір у відсотках пакета голосуючих акцій у загальній кількості голосуючих акцій АТ або кількість голосів загальної кількості голосів учасників ТОВ/ТДВ, кількість голосів чи інших прав голосу в юрособі, що надає можливість прямого або непрямого вирішального впливу.
Фактично цією Методологією №1011 вимагається прописати і затвердити на підприємстві Положення про визначення КБВ. І в ньому зазначити конкретні дії підприємства щодо визначення юрособою КБВ або встановлення факту його відсутності, які мають включати в себе кілька етапів.
Етап 1. Юрособа повинна встановити кількість засновників (учасників), які мають кількість голосів ТОВ/ТДВ або інших прав голосу в юрособі, що надає можливість прямого або непрямого вирішального впливу. Йдеться про безпосереднє володіння фізособою ключовою часткою статутного (складеного) капіталу або прав голосу юрособи.
Методологія наводить низку джерел для визначення таких осіб на першому етапі інформації, яка міститься:
1) у реєстрі власників іменних цінних паперів, інформаційних довідках Центрального депозитарію цінних паперів, виписках з рахунків у цінних паперах акціонерів, наданих депозитарними установами, — для акціонерних товариств;
2) в обліковій системі часток товариств, що ведеться Центральним депозитарієм цінних паперів, — для ТОВ/ТДВ;
3) в установчому договорі про розмір часток (внесення вкладів) учасників — для повного та командитного товариства;
4) у відомостях в ЄДР щодо розміру статутного капіталу та розміру частки кожного із засновників (учасників) — для ТОВ/ТДВ (крім товариств, облік часток яких ведеться Центральним депозитарієм цінних паперів), приватного підприємства, командитного та повного товариства, фермерського господарства зі статусом юрособи;
5) у відомостях про засновників, учасників, акціонерів, членів юрособи, що містяться в реєстрах іноземних держав, інших офіційних документах таких іноземних юросіб;
6) у структурі власності юрособи та здійсненому розрахунку частки власності у статутному капіталі юрособи для встановлення ознак вирішального впливу на діяльність юрособи.
Зауважимо!
Ці джерела (та інші, якщо юрособа має складнішу структуру власності та значну кількість засновників(учасників) з урахуванням їх іноземного статусу) варто докладно прописати у положенні та мати оригінали (копії) документів, отриманих із таких джерел за кожним фактом виконання дій першого етапу (зокрема, у разі виявлення змін у відомостях про КБВ).
Етап 2. На цьому етапі юрособа має дослідити ознаки, характер (вигоди, інтересу) та міру (рівень, ступінь, частку) непрямого вирішального впливу (контролю) на діяльність юрособи.
Цьому етапу слід приділити найбільшу увагу та найбільше часу. Адже йдеться про КБВ, які мають непрямий вирішальний вплив на діяльність юрособи.
І це різні особи, зокрема:
1) фізособи, які безпосередньо володіють ключовою часткою статутного капіталу або прав голосу юрособи, проте з огляду на певні документів чи статут можуть значно впливати на діяльність юрособи. Наприклад, засновник одночасно є керівником ТОВ та наділений повноваженнями загальних зборів (крім тих, що віднесені до виключної компетенції зборів), має права контролю, володіння, користування або розпоряджання всіма активами чи їх часткою, право отримання доходів від діяльності юрособи, право вирішального впливу на формування виконавчого органу тощо. Ця інформація може міститись у внутрішніх (локальних) документах юрособи — в установчих документах, положеннях про органи управління юрособи (положеннях про загальні збори, наглядову раду, раду директорів, виконавчий орган, ревізійну комісію та інші органи), у протоколах засідань органів управління юрособи (наказах, розпорядженнях, рішеннях);
2) усі особи (засновники, учасники, акціонери, члени) в ланцюзі контролю/володіння юрособи, які опосередковано володіють ключовою часткою статутного капіталу або прав голосу юрособи, зокрема через пов’язаних юросіб чи фізосіб. Тут ідеться про інформацію про зв’язки між особами, які можуть бути використані для того, щоб домогтися більшої вигоди для себе, та можуть ґрунтуватися на родинних стосунках, майнових, організаційно-управлінських або договірних відносинах. Зокрема, наведена інформація стосується пов’язаних юросіб чи фізосіб щодо прийняття ними рішень стосовно господарської діяльності — впливу на умови участі у товарному обороті, зокрема рішень щодо встановлення ціни, асортименту товарів, обсягів попиту та пропозиції, обсягів реалізації товарів чи їх придбання, а також впливу на обсяги виробництва, ринки товарів тощо;
3) усі особи, що здійснюють вирішальний вплив шляхом реалізації права контролю, володіння, користування або розпоряджання всіма активами чи їх часткою, права отримання доходів від діяльності юрособи. Відповідна інформація може міститись у корпоративному договорі, у письмових угодах про здійснення від імені юрособи або фізособи (засновника, учасника, акціонера, члена) правочинів з управління майновими/немайновими правами, набуття/припинення майнових/немайнових прав юрособи чи фізособи та в документах про стан їх виконання, у довіреності на здійснення значних правочинів строком більше ніж один рік та не передбачає попереднього погодження таких правочинів органами управління юрособи, зазначення особи як засновника (КБВ, вигодонабувача) юрособи під час відкриття рахунків, зокрема з правом здійснення операцій за ними;
Зверніть увагу!
До речі, у п. 45 Настанови щодо КБВ, оприлюдненої FATF, згадується й про контроль через боргові інструменти чи інші фінансові домовленості, наприклад коли позикодавець або кредитор може контролювати юрособу за допомогою положень угоди про позику (наприклад, борг, який можна конвертувати в акціонерний капітал із правом голосу), або третьою стороною, яка іншим чином може впливати на акціонера за допомогою фінансових чи інших відносин. Проте банк, який надає фінансування юрособи, рідко розглядатиметься як такий, що здійснює контроль над юрособою через акт як такий.
4) усі особи, які здійснюють вирішальний вплив на формування складу, результати голосування органів управління, а також вчинення правочинів, які дають можливість визначати основні умови господарської діяльності юрособи. Тут варто врахувати інформацію, яка може бути наведена у різних документах, у т. ч. наведених вище, зокрема про право безпосередньо чи через інших осіб володіти чи користуватися всіма активами чи їх значною частиною, впливати на обрання та склад керівних органів, право надавати обов’язкові до виконання вказівки щодо визначення умов господарської діяльності (внаслідок укладення договорів і контрактів або в інший спосіб, умов значних правочинів), суміщення посади керівника, заступника керівника наглядової ради, правління, іншого наглядового чи виконавчого органу юрособи, право ведення перемовин про вчинення правочинів юрособою та узгодження істотних умов таких правочинів без подальшого додаткового затвердження вищими органами управління, а також зобов’язань, зокрема грошових, торгових зобов’язань, зобов’язань з виконання умов фінансової підтримки.
Для виконання етапів 1 та 2 юрособа може звертатись із запитами до своїх засновників/учасників — фізосіб чи юросіб, які зобов’язані надавати потрібну інформацію. Інакше відсутність відповіді або ігнорування запиту тягне за собою значну фінансову відповідальність для таких учасників/засновників. Ми написали про це у статті «Штрафи за недостовірну інформацію про КБВ» в «ДК» №40/2023. Зверніть увагу, що штрафи, про які йдеться в зазначеній статті, застосовуватимуться з 1 грудня, а не з 1 жовтня.
Як на етапі 1, та і на етапі 2 можливим є використання інших джерел інформації, які ми прописали у статті «Фінмоніторинг для бухгалтера» в «ДК» №10/2023 . Також можна скористатися Типологічними дослідженнями актуальних методів, способів та інструментів легалізації злочинних доходів, з якими можна ознайомитися на сайті Держфінмоніторингу.
Етап 3. На цьому етапі досліджують інформацію про засновників, довірчих власників, захисників (за наявності), вигодоодержувачів (вигодонабувачів) або групу вигодоодержувачів (вигодонабувачів), а також про будь-яких інших фізосіб, які здійснюють вирішальний вплив на діяльність трасту або іншого подібного правового утворення (зокрема, через ланцюг контролю/володіння).
Етап 4. На цьому етапі юрособа має вже систематизувати, узагальнити, проаналізувати та задокументувати всю отриману інформацію на попередніх етапах 1 — 3.
Не варто забувати й про ідентифікаційні дані для КБВ: прізвище, власне ім’я та по батькові (за наявності), дата народження, серія (за наявності) та номер документа (документів), що посвідчує особу та підтверджує громадянство (підданство), країна громадянства (підданства).
Інші особливості
Наостанок зазначимо, що нова Методологія, крім наведеного вище, містить певні особливості визначення КБВ:
— неприбуткової організації — юрособи;
— корпоративного інвестиційного фонду;
— повного та командитного товариства;
— партнерства та юрособи, у структурі власності якої є партнерство (йдеться про партнерство, утворене за законодавством іноземної юрисдикції, що здійснюється з урахуванням виду партнерства — повне партнерство (general partnership), обмежене партнерство (limited partnership) або партнерство з обмеженою відповідальністю (limited liability partnership), особливостей його утворення та провадження діяльності, умов договору між партнерами).
Якщо КБВ-іноземець є громадянином (підданим) декількох країн, — усі країни його громадянства (підданства).
Етап 5. І останній етап — це вже механізм моніторингу та актуалізації (оновлення) інформації про КБВ.
На цьому етапі ми наблизилися до актуалізації інформації, що перевірятиметься держреєстратором та матиме наслідком листування з юрособою та/або застосування фінансових санкцій Мін’юстом. Зокрема, йдеться про актуалізацію інформації, зокрема, про зміни у відносинах контролю юрособи та/або в структурі власності — зміна складу засновників, організаційно-правової форми юрособи, складу органів управління, зміна кількості осіб, які здійснюють контроль за діяльністю юрособи настільки, що це може призвести до переходу від спільного до одноосібного контролю.
З метою підтримання інформації про КБВ в актуальному стані юрособа може самостійно розробити механізм її визначення, зокрема, шляхом, закріплення у внутрішніх (локальних) документах:
1) обов’язку засновників / учасників / акціонерів / членів повідомляти про свій статус КБВ (контролера) або його зміну протягом певного строку усно чи письмово з наступним документальним підтвердженням;
2) порядку збору та актуалізації (оновлення) інформації, необхідної для визначення КБВ.
Нормативна база
- Закон про держреєстрацію — Закон України від 15.05.2003 №755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань».
- Закон про фінмоніторинг — Закон України від 06.12.2019 №361-IX «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».
- Закон №2571 — Закон України від 06.09.2022 №2571-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення регулювання кінцевої бенефіціарної власності та структури власності юридичних осіб».
- Методологія №1011 — Методологія визначення юридичною особою кінцевого бенефіціарного власника, затверджена постановою КМУ і НБУ від 19.09.2023 №1011.
- Наказ №163 — Наказ Мінфіну від 19.03.2021 №163 «Про затвердження Положення про форму та зміст структури власності».