Внесення квартири до СК юрособою-«єдинником»

Відображення у бухгалтерському обліку

Підприємство, яке вносить до складу статутного капіталу майновий внесок (у наведеному в запитанні випадку — квартиру), натомість придбаває корпоративні права.

Придбані корпоративні права належать до фінансових інвестицій. Фінансові інвестиції — це активи, які утримуються підприємством з метою збільшення прибутку (відсотків, дивідендів тощо), зростання вартості капіталу або інших вигід для інвестора (п. 4 НП(С)БО 12).

Фінансові інвестиції первісно оцінюють та відображають у бухгалтерському обліку за собівартістю (п. 4 НП(С)БО 12). Собівартість фінансової інвестиції складається з ціни її придбання, комісійних винагород, мита, податків, зборів, обов’язкових платежів та інших витрат, безпосередньо пов’язаних з придбанням фінансової інвестиції.

Якщо фінансову інвестицію придбавають шляхом обміну на інші активи, то її собівартість визначають за справедливою вартістю цих активів (п. 6 НП(С)БО 12).

У наведеній ситуації справедлива вартість — це вартість, за якою квартира передається до складу СК. Тож собівартість фінансової інвестиції визначається на рівні вартості переданої квартири.

Обліковують фінансові інвестиції на рахунку 14.

Якщо квартиру, що передається до СК, обліковують у складі ОЗ, то перш ніж передати її до статутного капіталу, квартиру переводять до складу необоротних активів, утримуваних для продажу.

Саму операцію передачі відображають у бухгалтерському обліку як продаж квартири. Відображення в обліку показано в таблиці.

Таблиця

Відображення в бухобліку учасника обміну квартири на частку в СК

Надалі на дату балансу фінансову інвестицію обліковують на рахунку 14 за одним із чотирьох методів, визначених НП(С)БО 12. Позаяк частка підприємства в статутному капіталі ТОВ — 40%, це є ознакою істотного впливу на діяльність ТОВ, тому фінансові інвестиції на дату балансу слід обліковувати за методом участі в капіталі.

Метод участі в капіталі

Метод участі в капіталі — метод обліку інвестицій, згідно з яким балансова вартість інвестицій відповідно збільшується або зменшується на суму збільшення або зменшення частки інвестора у власному капіталі об’єкта інвестування (п. 3 НП(С)БО 12).

Фінансові інвестиції, що обліковуються за методом участі в капіталі, на дату балансу відображають за вартістю, що визначається з урахуванням зміни загальної величини власного капіталу об’єкта інвестування, крім тих, що є результатом операцій між інвестором і об’єктом інвестування (п. 12 НП(С)БО 12).

Хто сплачує податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки?

Якщо квартира внесена до статутного капіталу ТОВ, власником такої квартири стає ТОВ.

Платниками податку на нерухомість є власники об’єктів нерухомості.

У разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а для нового власника — починаючи з місяця, в якому він набув права власності (пп. 266.8.1 ПКУ).

Тобто якщо, приміром, квартира перейшла у власність ТОВ у лютому 2023 року, то починаючи з лютого платником податку на нерухомість стає ТОВ. А підприємство востаннє сплатить податок за січень 2023 р.

Якщо підприємство подавало річну декларацію з податку на нерухомість, то протягом 30 календарних днів з дня передачі права власності на нерухомість слід подати уточнюючу декларацію, в якій відкоригувати раніше нараховані річні суми податку (див. пп. 266.7.5 ПКУ).

Консультують податківці

Чи може ЮО — платник ЄП третьої групи здійснювати операції з внесення коштів або майна до статутного капіталу іншої ЮО в обмін на корпоративні права?

Відповідно до п. 291.3 ст. 291 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі — ПКУ) юридична особа може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, установленим главою 1 розд. ХIV ПКУ, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному главою 1 розд. ХIV ПКУ.

Згідно з пп. 291.5.5 п. 291.5 ст. 291 ПКУ не можуть бути платниками єдиного податку суб’єкти господарювання, у статутному капіталі яких сукупність часток, що належать юридичним особам, які не є платниками єдиного податку, дорівнює або перевищує 25 відсотків.

Тобто частка засновників у розмірі не менше 75 відс. статутного капіталу юридичної особи, яка планує обрати спрощену систему оподаткування, повинна належати юридичним особам — платникам єдиного податку.

Враховуючи зазначене, юридична особа — платник єдиного податку третьої групи може вносити кошти або майно до статутного капіталу іншої юридичної особи (бути засновником іншої юридичної особи).

При цьому варто враховувати таке. Придбання та продаж юридичною особою — платником єдиного податку третьої групи корпоративних прав інших юридичних осіб на постійній основі може розглядатися як фінансове посередництво.

Зокрема, пп. 6 пп. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПКУ визначено, що не можуть бути платниками єдиного податку третьої групи суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність у сфері фінансового посередництва.

ЗІР, підкатегорія 108.01.02

Які наслідки з ЄП для підприємства?

З погляду податкового обліку передача квартири є її продажем (див. пп. 14.1.202 ПКУ).

Причому платники ЄП першої — третьої груп здійснюють розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій) (п. 291.6 ПКУ). А в разі застосування негрошового розрахунку платник ЄП переходить на сплату інших податків і зборів — з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено такий спосіб розрахунків (див. п. 4 пп. 298.2.3 ПКУ).

І доходи від продажу, отримані в негрошовій формі, оподатковують за подвійною ставкою (пп. 2 п. 293.5 ПКУ).

Щоправда, в ЗІР (див. нижче) ДПС зазначила, що вносити майно можна. Але не написала про податкові наслідки. Тому для уникнення непорозумінь радимо отримати ІПК.