Методи вибуття запасів
Запаси при вибутті оцінюють за одним із методів, наведених у п. 16 НП(С)БО 9.
Серед них є методи:
— собівартості перших за часом надходження запасів (ФІФО);
— ціни продажу.
Метод, який застосовуватиметься, підприємство визначає власною обліковою політикою.
Щодо ФІФО
Оцінка запасів за методом ФІФО базується на припущенні, що запаси використовуються у тій послідовності, в якій вони надходили на підприємство (відображені у бухгалтерському обліку), тобто запаси, які першими відпускаються у виробництво (продаж та інше вибуття), оцінюють за собівартістю перших за часом надходження запасів (п. 20 НП(С)БО 9).
Якщо підприємство веде облік за методом ФІФО, то товари, що є у продажу в магазинах, за собівартістю обліковує на субрахунку 282. Причому субрахунок 285 не застосовує.
Щодо ціни продажу
Оцінка за цінами продажу ґрунтується на застосуванні підприємствами роздрібної торгівлі середнього проценту торговельної націнки товарів (п. 22 НП(С)БО 9). Цей метод можуть застосовувати (якщо інші методи оцінки вибуття запасів не виправдані) підприємства, що мають значну і змінну номенклатуру товарів із приблизно однаковим рівнем торговельної націнки.
Собівартість реалізованих товарів визначають як різницю між продажною (роздрібною) вартістю реалізованих товарів і сумою торговельної націнки на ці товари. Суму торговельної націнки на реалізовані товари визначають як добуток продажної (роздрібної) вартості реалізованих товарів і середнього відсотка торговельної націнки. Середній відсоток торговельної націнки визначають діленням суми залишку торговельних націнок на початок звітного місяця і торговельних націнок у продажній вартості одержаних у звітному місяці товарів на суму продажної (роздрібної) вартості залишку товарів на початок звітного місяця та продажної (роздрібної) вартості одержаних у звітному місяці товарів.
Приклад розрахунку суми торговельної націнки наведено в прикладі 2 додатка до НП(С)БО 9.
Якщо підприємство веде облік за методом ціни продажу, то товари на субрахунку 282 обліковує не за собівартістю, а за ціною продажу. А націнку (різницю між ціною продажу і собівартістю) відображає за кредитом субрахунку 285.
Як вело облік підприємство?
За умовами запитання обліковою політикою встановлено облік ФІФО, а облік підприємство вело на субрахунку 282 і торгову націнку на субрахунку 285.
Але якщо обрано ФІФО, то торгова націнка в обліку взагалі не визначається і субрахунок 285 не застосовується. Тому підприємству слід з’ясувати, яким чином, за якою вартістю воно відображало товари в бухобліку.
Як обійтися без субрахунку 285?
Ми пояснили це вище. Субрахунок 285 застосовується, тільки якщо підприємство оцінює товари при вибутті за методом ціни продажу. Якщо ж воно застосовує інший метод, а воно має право обрати інший метод, то субрахунок 285 не застосовується.
Якщо підприємство застосовувало один метод оцінки вибуття запасів, воно може змінити облікову політику і застосовувати інший метод. Про особливості зміни облікової політики ми розповіли в «ДК» №51-52/2021.