• Посилання скопійовано

Знайти осіб з інвалідністю повинен сам ЦЗ

Суд укотре нагадав*, що за умови створення робочих місць для осіб з інвалідністю та подання інформації про вакансії підприємство не несе відповідальності за невиконання нормативу з їх працевлаштування.

Нагадаємо, що відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону №875 для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об’єднань осіб з інвалідністю, фізосіб, які використовують найману працю, встановлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, — у кількості одного робочого місця.

* Постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.04.2023 у справі №640/10944/20.

У разі невиконання встановленого нормативу підприємство має сплатити адміністративно-господарські санкції.

Як уникнути штрафу: судова практика

Численна судова практика, починаючи з 2018 року, щодо розгляду спорів із Фондом соцзахисту осіб з інвалідністю про недотримання нормативу працевлаштування інвалідів враховує такі висновки:

— підприємство не несе відповідальності за невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю, якщо воно:

— розробило необхідні заходи зі створення для них робочих місць, зокрема створило робочі місця для таких осіб та своєчасно, достовірно, в повному обсязі поінформувало відповідні установи;

— проте фактично не працевлаштувало особу з інвалідністю з причин, не залежних від нього: відсутність осіб з інвалідністю, відмова особи з інвалідністю від працевлаштування на підприємство, бездіяльність державних установ, які повинні сприяти працевлаштуванню осіб з інвалідністю;

— Законом №875 також визначено, що працевлаштування осіб з інвалідністю здійснюється або шляхом їх безпосереднього звернення до підприємства, або шляхом звернення до державної служби зайнятості, яка, своєю чергою, здійснює пошук відповідної роботи для працевлаштування такої особи з інвалідністю. Тож обов’язок працевлаштування покладається як на роботодавців, так і на державну службу зайнятості.

Увага! Нормами чинного законодавства не встановлено обов’язку підприємств самостійно шукати осіб з інвалідністю для подальшого працевлаштування.

Фонд осіб з інвалідністю штрафує далі…

І все ж таки іноді Фонд осіб з інвалідністю нараховує санкції за невиконання нормативу щодо працевлаштування осіб з інвалідністю та пеню за несвоєчасну їх сплату.

Так, у коментованій справі згідно з поданим Звітом №10-ПІ за 2019 рік за середньооблікова кількість штатних працівників становить 33 951 осіб. Відповідно до нормативу, на підприємстві має бути працевлаштовано 1 358 осіб з інвалідністю, а працевлаштовано лише 961.

У зв’язку з невиконанням підприємством нормативу, як це передбачено ст. 19 Закону №875, Фонд осіб з інвалідністю розрахував суму адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу для працевлаштування осіб з інвалідністю, що становить 128 480 589,89 гривні, та пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 1 063 821,40 гривні.

Тим часом суд першої інстанції вважає, що обов’язок підприємства щодо створення робочих місць для осіб з інвалідністю не супроводжується його обов’язком добирати і працевлаштовувати таких осіб на створені робочі місця. Такий обов’язок покладається на органи працевлаштування, що перелічені в ч. 1 ст. 18 Закону №875.

Тим паче що підприємство виконало усі вимоги і щодо подання до територіальних органів Держслужби зайнятості звітності за формою №3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)».

Доказом, який свідчить про створення робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, у т. ч. спеціальних робочих місць, та інформування органів зайнятості про наявність вільних робочих місць для осіб з інвалідністю, є:

— наказ по підприємству щодо створення відповідного робочого місця;

звіт форми №3-ПН згідно з Порядком №316.

Отже, норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю на підприємстві у 2019 році становив 1 358 осіб, і 961 вакансію з цієї кількості підприємство заповнило (на них працевлаштовано осіб з інвалідністю).

А щодо решти — 397 робочих місць — подано звіти за формою №3-ПН до центрів зайнятості, проте особи з інвалідністю для працевлаштування на підприємстві у зазначеній кількості не звернулися.

Суд першої інстанції наголосив, що підприємство вжило всіх передбачених законом заходів для працевлаштування осіб з інвалідністю, а саме:

— систематично повідомляло центри зайнятості про наявність вакантних посад для працевлаштування осіб з інвалідністю;

— інформувало про зазначені дії та надавало копії звітів про попит на робочу силу.

За таких обставин підстав для застосування санкцій немає. Адміністративно-господарські санкції — 128 480 589,89 грн та пеню в розмірі 1 063 821,40 грн — суд скасував.

Роботодавець може, але не зобов’язаний шукати працівників!

Апеляційна інстанція додала, що законодавець установив норматив робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, в розмірі 4 відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, і кожне підприємство, яке використовує найману працю, має дотримуватися такого нормативу.

Водночас роботодавці самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу і забезпечують їх працевлаштування, а також самостійно реєструються у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю за своїм місцезнаходженням.

Щоб виконати норматив, роботодавці можуть підшуковувати осіб з інвалідністю на вакантні місця самостійно або звернутися по допомогу до територіального центру зайнятості. Норматив вважається виконаним, якщо у звітному році у роботодавця працює відповідна кількість осіб з інвалідністю за основним місцем роботи. Актуальність зазначених вакансій центр зайнятості уточнює не рідше ніж двічі на місяць під час особистої зустрічі з роботодавцем, у телефонному режимі або через засоби електронного зв’язку.

Забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування, у тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом безпосереднього звернення таких осіб до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості. І вже переважно на самому підприємстві добирається робоче місце з урахуванням причин інвалідності, побажань осіб з інвалідністю, наявних у них професійних навичок і знань, а також рекомендацій медико-соціальної експертизи.

Важливо! Апеляційна інстанція зауважила, що наявність обставин фактичних відмов роботодавця у працевлаштуванні осіб з інвалідністю документально не підтверджено та про існування таких суд не повідомив.

Тож за відсутності таких доказів, а також доказів того, що підприємство не виділило та не створило робочого місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, апеляція цілком підтримала висновки суду першої інстанції та стала на бік ДП — адміністративно-господарські санкції та пеню на суму майже у 130 млн грн скасовано.

Нормативна база

  • Закон №875 — Закон України від 21.03.1991 №875-XII «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні».
  • Порядок №316 — Порядок подання форми звітності №3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)», затверджений наказом Мінсоцполітики від 31.05.2013 №316.

Автор: Канарьова Наталія

До змісту номеру