Згідно з ч. 1 ст. 22 Закону №1105 допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу).
Допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, виплачується Фондом починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення МСЕК інвалідності незалежно від звільнення. Оплата перших п’яти днів здійснюється коштом роботодавця (абз. 1 та 2 ч. 2 ст. 22 Закону №1105).
Отже, роботодавець зобов’язаний оплатити лікарняний колишньому працівникові за всі дні хвороби. При цьому виплата лікарняних після дати звільнення працівника не порушує законодавства про працю (ст. 116 КЗпП), але виплатити нараховані лікарняні підприємство зобов’язане найближчого після нарахування дня для виплати зарплати, а допомогу з Фонду — після надходження грошей на рахунок.
Тому, після того як підприємство отримає від звільненого працівника лікарняний листок, воно розраховує суму допомоги та подає до Фонду заяву-розрахунок, а після отримання коштів — перераховує їх уже звільненому працівнику.
Щодо сплати ЄСВ
Платниками єдиного внеску є, зокрема, підприємства, які використовують найману працю та виплачують, зокрема, допомогу по тимчасовій непрацездатності (абз. 8 ч. 1 ст. 4 Закону про ЄСВ).
А застрахованою особою є фізособа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок. Тож після звільнення працівника роботодавець уже не виконує обов’язків страхувальника.
Таким чином, якщо після звільнення працівника колишній роботодавець проводить йому нарахування допомоги по тимчасовій непрацездатності, то ЄСВ на її суму не нараховує. Адже лікарняні не є виплатою за відпрацьований час та не входять до фонду оплати праці (пп. 3.1 та 3.3 Інструкції №5).
Відповідно і відображати лікарняний у додатку 1 Об’єднаної звітності не потрібно.
Звертаємо увагу, що колишній роботодавець має утримати з суми лікарняного ПДФО (18%) та ВЗ (1,5%). Причому, позаяк лікарняні нараховують особі, яка на момент їх нарахування вже не перебуває з підприємством у трудових відносинах, до загального оподатковуваного доходу їх уключають у складі інших оподатковуваних доходів (пп. 164.2.20 ПКУ). У додатку 4ДФ таке нарахування, виплату та сплату слід відобразити за ознакою доходу «127».
Нормативна база
- КЗпП — Кодекс законів про працю України від 10.12.1971 р. №322-VIII.
- Закон №1105 — Закон України від 23.09.1999 р. №1105-XIV «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування».
- Закон про ЄСВ — Закон України від 08.07.2010 р. №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».
- Інструкція №5 — Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Держкомстату України від 13.01.2004 р. №5.