Бухгалтерський облік
Відповідно до п. 4 НП(С)БО 10 безнадійна дебіторська заборгованість — поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує впевненість у її неповерненні боржником або за якою минув строк позовної давності.
Сумнівний борг — поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує невпевненість у її погашенні боржником.
В описаній ситуації, по суті, взагалі особа боржника не відома. Можна вважати, що кошти фактично викрадені невідомою особою.
Тому, на наш погляд, така заборгованість є безнадійною.
Відповідно до п. 11 НП(С)БО 10 вилучення безнадійної дебіторської заборгованості з активів здійснюють з одночасним зменшенням величини резерву сумнівних боргів. У разі недостатності суми нарахованого резерву сумнівних боргів безнадійну дебіторську заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги списують з активів на інші операційні витрати.
Отже, проведення зі списання зазначеної заборгованості (кредит та відсотки):
— Д-т 38 К-т 377, 373 — списання за рахунок резерву сумнівних боргів;
— Д-т 944 К-т 377, 373 — списання на витрати, якщо резерв не створювався чи його недостатньо (в сумі, якої бракує).
Водночас суму списаної заборгованості відображають на позабалансовому субрахунку 071 «Списана дебіторська заборгованість».
Відповідно до п. 11 НП(С)БО 10 суму відшкодування раніше списаної безнадійної дебіторської заборгованості включають до складу інших операційних доходів.
Суму списаної дебіторської заборгованості обліковують на позабалансовому субрахунку 071 протягом не менше ніж три роки з дати списання для спостереження за можливістю її стягнення у разі зміни майнового становища боржника.
Дебіторську заборгованість остаточно списують з субрахунку 071 після надходження суми в порядку відшкодування з одночасними записами за дебетом рахунків 30, 31 чи інших рахунків обліку активів і кредитом субрахунку 716 «Відшкодування раніше списаних активів» або через закінчення строку обліку такої заборгованості.
Податок на прибуток
Заборгованість списується на витрати (Д-т 944 К-т 377, 373), а отже, зменшує фінрезультат до оподаткування (Д-т 791 К-т 944), який є основою для визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток.
Податкова різниця за п. 139.2 ПКУ
Якщо фінкомпанія коригує фінрезультат до оподаткування на податкові різниці, вона має застосувати різницю за п. 139.2 ПКУ щодо резерву сумнівних боргів або резерву очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів).
На суму витрат на формування резерву, а також на суму витрат на списання дебіторської заборгованості понад суму резерву сумнівних боргів або понад резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів) фінрезультат до оподаткування збільшують (див. пп. 139.2.1 ПКУ).
Водночас на суму списаної дебіторської заборгованості (у тому числі за рахунок створеного резерву сумнівних боргів або резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів), що відповідає ознакам, визначеним пп. 14.1.11 ПКУ, фінрезультат до оподаткування зменшують (див. пп. 139.2.1 ПКУ).
Згідно з пп. «ж» пп. 14.1.11 ПКУ до безнадійної заборгованості належить заборгованість, стягнення якої унеможливилося через обставини непереборної сили, стихійне лихо (форс-мажорні обставині), підтверджені у порядку, передбаченому законодавством.
На наш погляд, у наведеній ситуації має місце крадіжка коштів унаслідок шахрайських дій. Тож така подія є форс-мажором. А отже, списана заборгованість належить до безнадійної. Тому на суму списаної заборгованості в цій ситуації, на наш погляд, фінрезультат до оподаткування зменшують.
Податкова різниця за п. 139.3 ПКУ
Якщо фінкомпанія належить до небанківських фінустанов і коригує фінрезультат до оподаткування на податкові різниці, вона має застосувати різницю за п. 139.3 ПКУ.
Відповідно до пп. 139.3.3 ПКУ фінрезультат до оподаткування збільшують:
1) на суму використання резерву для списання (відшкодування) активу, який не відповідає ознакам, визначеним пп. 14.1.11 ПКУ;
2) на суму використання резерву у зв’язку з припиненням визнання активу в разі прощення заборгованості фізосіб, які є пов’язаними з таким кредитором або перебувають із таким кредитором у трудових відносинах чи перебували з таким кредитором у трудових відносинах і період між датою припинення трудових відносин таких осіб та датою прощення їхньої заборгованості не перевищує трьох років.
Сума використання резерву з огляду на припинення визнання активу в разі прощення кредитором заборгованості інших осіб, не визначених підпунктом 2 цього підпункту, не змінює фінансового результату до оподаткування.
Вище ми зазначили, що, на наш погляд, списана заборгованість належить до безнадійної. Тобто вона відповідає ознакам пп. 14.1.11 ПКУ.
Крім того, таку подію можна вважати прощенням заборгованості інших осіб, не визначених пп. 2 пп. 139.3.3 ПКУ.
А тому податкову різницю за пп. 139.3.3 ПКУ (збільшення фінрезультату) не застосовують.
Чи відображати списання в додатку 4ДФ
Відповідно до пп. 165.1.55 ПКУ не включається до складу оподатковуваного доходу платника податку:
— основна сума боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності у сумі, що не перевищує 25% однієї мінімальної зарплати (з розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року;
— сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені), прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності.
Наприклад, на 01.01.2022 р. мінімальна зарплата — 6500 грн, тож 25% від мінімальної зарплати — 1625 грн.
За умовами прикладу сума списаної заборгованості (кредиту та відсотків) менша від цієї величини. Тому, на перший погляд, вона не оподатковується ПДФО і ВЗ і її потрібно відобразити в додатку 4ДФ з ознакою доходу «189».
Думка податківців
Згідно з Довідником ознак доходів фізичних осіб:
...за ознакою доходу «189» відображаються інші доходи, зокрема основна сума боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності у сумі, що не перевищує у 2022 році — 1625 грн, та сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені), прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності.
Роз’яснення ЦМУ ДПС по роботі з ВПП від 04.01.2022 р.
Але в описаній ситуації кредит отримала невідома особа. Тож відображати списання заборгованості за фізособою, яка потерпіла від шахрайства і за якою формально відображалася заборгованість, на наш погляд, немає підстав. Адже не ця особа отримувала кредит і не на користь цієї особи анулюється заборгованість.
Нормативна база
- ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. №2755-VI.
- НП(С)БО 10 — Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість», затверджене наказом Мінфіну від 08.10.1999 р. №237.