ДПСУ навела власну позицію щодо розрахунків між продавцями та фінансовими установами-еквайрами. Вона вважає, що переказ коштів на рахунок продавця є окремою операцією між еквайром та продавцем. Що це означає з метою застосування РРО?
Нагадаємо, що ДПСУ навела роз'яснення для суб'єктів господарювання, які здійснюють торгівлю в Iнтернеті та уклали договори на переказ коштів. Вони вважають, що платіжні сервіси, зокрема і щодо приймання коштів від покупців та переказу їх на рахунок продавця, призначені для спрощення проведення розрахунків між фізособами, юрособами та/або фізособами-підприємцями. Особливо якщо вони надаються в Iнтернеті за допомогою персональних комп'ютерів та/або інших мобільних пристроїв та з використанням банківських платіжних карток. Проте за своїм змістом вони, на думку податківців, є системами для надання послуг з еквайрингу у дистанційному режимі.
Чи треба отримані таким чином кошти продавцю проводити через РРО? Податківці вважають, що так!
Їхня позиція ґрунтується на тому, що зміст послуг еквайрингу передбачає, що фінансова установа дає можливість покупцю розраховуватися з продавцем за допомогою банківської картки. Спочатку фінансова установа списує кошти з картки покупця, потім акумулює всі отримані платежі від покупців за день, збирає їх в одну суму та перераховує цю суму продавцю.
Що сказали податківці
Платіжні сервіси призначені для спрощення проведення розрахунків між фізичними особами, юридичними особами та/або фізичними особами — підприємцями в мережі Iнтернет за допомогою персональних комп'ютерів та/або інших мобільних пристроїв та з використанням банківських платіжних карток. За своїм змістом вони є системами для надання послуг з еквайрингу у дистанційному режимі.
З технічної точки зору між суб'єктом господарювання і фінансовою установою, яка надає йому фінансові послуги з переказу коштів за допомогою платіжного сервісу (в межах договору на переказ коштів), відбувається саме операція з безготівкового переказу коштів, що вже йому належать та отримані внаслідок оплати покупцем (споживачем) товарів у відділенні служби доставки (в межах договору купівлі-продажу).
Послуга фінансової установи з переказу коштів, яка є окремою господарською операцією, не змінює суті відносин іншої господарської операції купівлі-продажу, відповідно до яких суб'єктами (учасниками) безпосередньо операції купівлі-продажу товару є:
суб'єкт господарювання, який здійснює продаж товарів, або уповноважені ним на передачу права власності на такі товари покупцю (споживачу) служби доставки (постачальники);
отримувач такого товару (покупець), який здійснює грошовий розрахунок за цей товар у дистанційному режимі за допомогою платіжного сервісу.
При цьому факт виконання договору купівлі-продажу товару обумовлений саме отриманням товару покупцем, а тому продавець або уповноважені ним служби доставки зобов'язані забезпечити отримання покупцем відповідного розрахункового документа, який підтверджує саме факт оплати ним товару. Відповідно така операція має ознаки розрахункової в розумінні Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зі змінами (далі — Закон №265) та в обов'язковому порядку має супроводжуватись застосуванням РРО/ПРРО продавцями або постачальниками товарів споживачам, на яких поширюється обов'язок їх використання.
За здійснення розрахункових операцій без застосування РРО/ПРРО суб'єктами господарювання, які провадять свою діяльність у сфері торгівлі та є учасниками наведених вище відносин купівлі-продажу, передбачена відповідальність у вигляді штрафних (фінансових) санкцій відповідно до п. 1 ст. 17 Закону №265.
Щоправда, тут може виникнути нюанс — як правило, таке перерахування здійснюється наступного дня.
Ми вже розповідали, як працює еквайринг, тому зараз лише коротко нагадаємо основні засади. Зокрема, у момент оплати покупцем за допомогою POS-термінала або платіжного застосунку на сайті у продавця виникає розрахункова операція, яку потрібно зареєструвати через РРО. I кожна така оплата від покупців реєструється через РРО як окрема операція.
На цьому етапі фінансова установа списує з рахунку покупця сплачену суму та акумулює її у себе на окремому рахунку. А от наступне перерахування продавцю такої акумульованої суми оплат від покупців, яке здійснює фінансова установа наступного дня (так зване покриття за платіжними картками), вже є окремою господарською операцією між фінустановою та продавцем і не регулюється Законом про РРО. Про це й кажуть податківці у коментованій публікації.
Це приводить нас до важливої інформації. Обов'язок продавця провести суму оплати від покупця через РРО виникає в той момент, коли покупець здійснює оплату товару за допомогою платіжної картки. Навіть якщо йдеться про дистанційну оплату! Наступне перерахування фінансовою установою отриманих коштів продавцю (покриття) розрахунковою операцією вже не є і проведення через РРО не потребує.
Як бути, якщо така оплата проводиться у позаробочий час, податківці не уточнюють. Чому виникає така проблема? Річ у тім, що продавці, навіть ФОПи, мають графік роботи. I далеко не в усіх із них такий графік цілодобовий. А ось інтернет-магазин із можливістю внесення передоплати за товар може працювати цілодобово. Майже цілодобовим наразі є і банківський день (і як планує НБУ, цілодобовий графік проведення платежів — це його мета в обслуговуванні банківських клієнтів).
Можна, звісно, налаштувати інтернет-магазин таким чином, щоб оплата в позаробочі години на сайті не приймалася. Але мало хто з продавців погодиться втратити потенційних клієнтів через таку заборону. Тож їм треба пам'ятати, що при цьому діють загальні правила визначення того, чи є оплата від покупця розрахунковою операцією, чи ні. Зокрема:
— оплати за допомогою еквайрингу завжди будуть розрахунковою операцією і завжди реєструються через РРО (саме цю ситуацію і розглядають податківці);
— оплати безпосередньо з рахунку покупця на рахунок продавця розрахунковою операцією не є і через РРО не реєструються, тому що це прямий переказ коштів з рахунку на рахунок без використання еквайрингу. Відповідно такі операції не проводяться через фінансові установи-еквайри і не розглядаються податківцями в коментованій публікації.
Iз позицією податківців нещодавно погодився Верховний Суд . I раніше в IПК ДПС від 27.10.2020 р. №4437/IПК/99-00-07-05-01-06 податківці зазначали, що у випадках отримання оплати за товари в позаробочий час треба застосовувати РРО та/або ПРРО на підставі виписки фінансової установи про надходження коштів не пізніше наступного дня, з дотриманням хронології здійснення розрахункових операцій. А як бути, якщо наступний день також неробочий? Очевидно, податківці, говорячи про «наступний день», мають на увазі саме «наступний робочий день». Зокрема, раніше в IПК від 13.03.2020 р. №1032/6/99-00-05-04-01-06/IПК уточнювалося, що розрахунковий документ роздруковується на РРО у робочі години магазину (суб'єкта господарювання).
Покажемо все вищесказане на прикладі.
Позиція Верховного Суду
Суд вважає, що продаж товарів на умовах повної передоплати із застосуванням платіжних сервісів LiqPay і WayForPay відбувається у три етапи:
1) операція з приймання платіжним сервісом коштів від покупця, про що формується відповідне електронне повідомлення про приймання коштів;
2) операція безготівкового переказу платіжним сервісом коштів, прийнятих від покупця, на банківський рахунок продавця;
3) передача товару покупцю.
У разі доставки поштою або кур'єрською службою товару, придбаного на умовах передоплати із застосуванням платіжних сервісів LiqPay і WayForPay, суб'єкт господарювання повинен вкласти у поштове відправлення раніше роздрукований з використанням РРО розрахунковий документ на повну суму проведеної операції, що підтверджує факт купівлі-продажу товарів.
Щодо доводів скаржника, що момент здійснення покупцем оплати товару та момент надходження коштів на розрахунковий рахунок продавця від відповідного платіжного сервісу є розірваними у часі і перерахована покупцем сума є меншої на суму утриманої комісії, а тому фактично відсутня операція, яка є розрахунковою в розумінні Закону про РРО, і їх фактична сума є меншою за вартість проданого товару, то колегія суддів вважає їх безпідставними, оскільки у розрахункових операціях, які відбуваються у безготівковій формі з використанням, зокрема, банківських платіжних карток, така обставина є поширеною, але це не змінює суті відповідної господарської операції як продаж товару із проведенням розрахункової операції, в межах якої необхідно використовувати РРО.
Постанова ВС від 16.04.2021 р. у справі №520/7835/19
Приклад 27 липня продавець — платник ПДВ отримав на свій рахунок такі платежі:
— платіж за товар з рахунку покупця Петренка П. П. на суму 1500 грн, у т. ч. ПДВ — 300 грн;
— платіж від фінансової установи на суму 5321,40 грн.
Фінансова установа надала звіт про деталізацію оплат від покупців, які були здійснені попереднього дня 26 липня та включені до суми 5321,40 грн:
— платіж №1 на суму 3810 грн;
— платіж №2 на суму 1620 грн;
— утримано комісію 2% 108,60 грн.
Таблиця
Відображення в бухобліку операцій за прикладом
| Зміст та дата операції | Д-т | К-т | Сума |
| Отримано платіж від Петренка П. П. за раніше отриманий товар — з рахунку покупця на рахунок продавця | 311 | 361 | 1500,00 |
| Сформовано Z-звіт РРО за розрахунковими операціями — платіж №1 та платіж №2: 3810 + 1620 = 5430 грн | 333 | 702 | 5430,00 |
| Нараховано податкові зобов'язання з ПДВ на підставі Z-звіту | 702 | 641 | 905,00 |
| Отримано платіж (покриття) від фінансової установи за мінусом комісії. Цей платіж не є розрахунковою операцією | 311 | 333 | 5321,40 |
| Списано комісію фінансової установи | 92 | 333 | 108,60 |
Далі буде 2 варіанти розвитку подій, залежно від того, коли здійснено ці платежі — у робочий чи позаробочий час продавця. Тобто операції і бухгалтерські проведення будуть однакові (див. таблицю), а ось дати — різні.
Варіант 1. Платежі здійснено у робочий час продавця, і він про них знав.
Продавець повинен зареєструвати через РРО дві операції — на суму 3810 грн (у т. ч. ПДВ — 635 грн) та на суму 1620 грн (у т. ч. ПДВ — 270 грн), усього 5430 грн, у т. ч. ПДВ — 905 грн.
Якщо продавець має можливість зареєструвати ці операції в день їх здійснення (як правило, таку можливість мають ті, хто проводить розрахунки офлайн з використанням POS-термінала), то доходи та податкові зобов'язання з ПДВ виникають саме 26 липня — на дату здійснення оплати покупцями. Податкова накладна складається на підставі Z-звіту РРО.
Варіант 2. Платежі здійснено у позаробочий час продавця.
Якщо карткові платежі від клієнтів приймаються автоматично в неробочий час продавця (зокрема, на сайті через платіжний застосунок), то продавець має можливість зареєструвати через РРО розрахункові операції наступного робочого дня, про що ми писали вище. При цьому ПН складається з урахуванням п. 187.5 ПКУ, на підставі Z-звіту РРО, який одночасно підтверджує постачання товарів та їх оплату.
А сам платіж від фінансової установи (так зване карткове покриття, покриття за платіжними картками тощо) не є розрахунковою операцією та не є підставою для нарахування доходів і податкових зобов'язань з ПДВ.
Прямий платіж від покупця Петренка П. П. розрахунковою операцією не є, через фінансову установу не проходить та через РРО не реєструється.
Юлія ЄГОРОВА, «Дебет-Кредит»