• Посилання скопійовано

Простій «заднім числом»: як діяти?

Через сильні бойові дії підприємство не працювало, працівники не виходили на роботу. Про це їх було повідомлено телефоном, накази не видавалися. Наразі один працівник звільняється і хоче, щоб йому за півтора місяця, які він не працював, впровадили простій заднім числом. Що робити в цій ситуації?

Міністерство економіки зазначило (див. рубрику «Запитання і відповіді» в «ДК» №12/2022, консультація «Табелювання працівників, відсутніх на робочому місці через бойові дії»), що працівників, які не з’являються на роботі внаслідок обставин, пов’язаних із бойовими діями, доцільно позначати умовним позначенням «І» — інші причини неявок. Адже це обумовлено необхідністю збереження життя і здоров’я таких працівників та їхніх сімей і вважається як відсутність на роботі з поважних причин. Якщо не було оголошено простою, за працівниками зберігаються робоче місце та посада. А простою в цій ситуації через безперервне ведення бойових дій оголошено не було. Загалом оформлений заднім числом наказ є сфабрикованим.

Держпраці у роз’ясненні зазначає, та й Законом №2136 не заборонено, що в разі якщо підприємство не може функціонувати через бойові дії, то працівникам можна оголосити простій. Але простій слід буде оплатити в розмірі, не нижчому від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу) (ч. 1 ст. 113 КЗпП). Простій протягом повного робочого дня (зміни) у табелі відображають літерним кодом «П» із кількістю годин простою (повна тривалість робочого дня/зміни).

Тож якщо роботодавець має кошти, в такий спосіб він зможе трохи матеріально підтримати своїх працівників.

До того ж час, коли працівник фактично не працював, але за ним зберігалися місце роботи (посада) та заробітна плата повністю або частково, зараховується до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку. Це означає, що час простою не з вини працівника, оплачений з розрахунку не нижче ніж 2/3 тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу), враховується для надання йому щорічної відпустки. Відповідно і днів компенсації при звільненні. Але під час розрахунку компенсації дні, коли працівникові було оголошено простій (2/3 тарифної ставки), вилучаються з розрахункового періоду (абз. 6 п. 2 Порядку №100). І виплати за цей період також вилучаються з розрахунку.

А ще роботодавець починаючи з 24 березня 2022 р. може скористатися нормами ст. 13 Закону №2136 та призупинити дію трудового договору з ініціативи роботодавця. Про це ми писали в статті «Призупинення трудового договору: оформлення та наслідки» в «ДК» №17/2022.

Таким чином, роботодавець, за бажання, може до 23 березня 2022 р. включно видати наказ на простій, а з 24 березня 2022 р. призупинити дію трудових договорів. Нагадуємо, що це рішення — виключно в компетенції керівника підприємства.

Звертаємо увагу, що за період призупинення дії трудового договору стаж не нараховується, бо ЄСВ не сплачується. Тож право на дні щорічної відпустки працівники матимуть, як і право на їх компенсацію в разі звільнення.

Нормативна база

  • КЗпП — Кодекс законів про працю України від 10.12.1971 р. №322-VIII.
  • Закон №2136 — Закон України від 15.03.2022 р. №2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».
  • Порядок №100 — Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.1995 р. №100.

Автор: Щербина Світлана

До змісту номеру