Правила внутрішнього трудового розпорядку — це локальний нормативний акт, який забезпечує правове регулювання трудових відносин на підприємстві, організацію його діяльності, визначає взаємні права й обов’язки адміністрації та працівників. Сфера дії цього документа поширюється на всіх працівників підприємства незалежно від виду трудового договору, виконуваної роботи, посади та інших умов.
Згідно зі ст. 142 КЗпП трудовий розпорядок на підприємствах, в установах, організаціях визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку, які затверджуються трудовими колективами за поданням власника або уповноваженого ним органу і виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) на підставі типових правил.
Тобто правила внутрішнього трудового розпорядку будуть легітимні після затвердження їх на зборах трудового колективу та оформлення відповідного рішення протоколом. До таких правил дозволено, за потреби, вносити зміни.
Правила внутрішнього трудового розпорядку необхідно складати у письмовій формі через те, що вони вважаються документом з організації процесів управління. Мало того, ст. 29 КЗпП прямо вимагає, щоб до початку роботи за трудовим договором власник або уповноважений ним орган ознайомив працівника з правилами внутрішнього трудового розпорядку та колективним договором.
Зафіксувати факт ознайомлення працівників із правилами внутрішнього трудового розпорядку можна в заяві чи в наказі про прийняття на роботу або шляхом власноручного написання на копії ПВТР «ознайомлений, дата, підпис, П. І. Б.», тобто тут усе на розсуд роботодавця.
Звертаємо увагу, що відсутність правил внутрішнього трудового розпорядку є порушенням вимог законодавства про працю, що, своєю чергою, передбачає адміністративну відповідальність посадових осіб підприємств незалежно від їх форми власності та кількості працівників у вигляді накладення штрафу від 30 до 100 н. м. д. г. (ч. 1 ст. 41 КУпАП).
Тож якщо на новоствореному підприємстві працює один директор, то він, за фактом, і є тим самим трудовим колективом, який затверджує правила внутрішнього трудового розпорядку. Але наразі законодавством не передбачено затвердження правил внутрішнього трудового розпорядку самим директором, тож вони вважатимуться нелегітимними. Тому після прийняття працівників на роботу (щоб виправити цю помилку) потрібно створені правила подати трудовому колективу на розгляд.
Для цього проводяться загальні збори трудового колективу, до порядку денного яких вносяться питання: обрання голови та секретаря загальних зборів трудового колективу та надання їм права ведення протоколу загальних зборів, затвердження правил внутрішнього трудового розпорядку, введення в дію правил внутрішнього трудового розпорядку, обрання уповноваженого представника трудового колективу та надання йому права підписання від імені трудового колективу затверджених правил внутрішнього трудового розпорядку.
Після затвердження правил внутрішнього трудового розпорядку видається наказ про їх впровадження та порядок ознайомлення з ними працівників. У такий спосіб затверджені трудовим колективом правила стають легітимними.
Нормативна база