В IПК від 26.04.2021 р. №1739/IПК/99-00-07-05-01-06 (див. «ДК» №20/2021) податківці роз'яснили, чи можна вважати продукцією власного виробництва товари, отримані від переробника на давальницьких умовах із власно виробленої сировини, та, відповідно, не застосовувати РРО у разі її реалізації.
Нагадаємо, що згідно з п. 1 ст. 9 Закону про РРО підприємства можуть не застосовувати РРО (ПРРО та розрахункові книжки) під час торгівлі продукцією власного виробництва.
Але такі розрахунки мають бути проведені у касах цих підприємств з оформленням ПКО і ВКО та видачею відповідних квитанцій, підписаних уповноваженою особою відповідного суб'єкта господарювання.
Таке звільнення не поширюється на:
— фізичних осіб — підприємців;
— підприємства торгівлі та громадського харчування;
— реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.
Разом з цим податківці у коментованій IПК від 26.04.2021 р. №1739/IПК/99-00-07-05-01-06 зазначають, що Закон про РРО не містить значення поняття «продукція власного виробництва». Відповідно, податківці звернулися для тлумачення цього терміна до інших законодавчих актів.
Що таке «продукція власного виробництва»?
Як передбачено ст. 1 Закону №2736, продукцією визнається будь-яка речовина, препарат або інший товар, виготовлений під час виробничого процесу.
З огляду на це податківці в коментованій IПК роблять висновок, що до продукції власного виробництва може бути віднесена продукція, яка виробляється та реалізується одним підприємством в єдиному технологічному процесі з використанням власної або найманої робочої сили.
Тому, на їх думку, наприклад, під час реалізації підприємством цукру (із самостійно вирощеного цукрового буряку), виробленого іншим переробним підприємством на умовах давальницької сировини, потрібно застосовувати РРО на загальних засадах, бо така продукція не вважатиметься власною для замовника такої переробки.
Позиція редакції — чи згодні ми з ДПС?
Такий підхід податківців хоча і є сталим (зокрема, раніше податківці писали про це у IПК від 22.08.2018 р. №3656/6/99-99-14-05-01-15/IПК, див. «ДК» №36/2018, коментар «ДК»), але так і залишається доволі спірним, з огляду на те що Закон про РРО досі не має чіткого визначення, що вважати продукцією власного виробництва.
Що податківці казали раніше
...сільськогосподарські підприємства — товаровиробники реалізацію продукції власного виробництва у разі проведення розрахунків у касі підприємства з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних у встановленому порядку, можуть здійснювати без використання РРО.
При цьому цукор, виготовлений іншим підприємством (переробником) на давальницьких умовах з цукрових буряків підприємства-сільгоспвиробника, не відповідає зазначеним вище умовам, і розрахунки за нього ... мають проводитись із застосуванням РРО.
IПК від 22.08.2018 р. №3656/6/99-99-14-05-01-15/IПК
Навіть Мін'юст у листі від 15.05.2015 р. №490-0-2-15/8.1 прямої відповіді на це запитання не дав, а послався на такі тлумачення:
— виробництво (виготовлення) — це діяльність, пов'язана з випуском продукції, яка включає всі стадії технологічного процесу, а також реалізацію продукції власного виробництва (ст. 1 Закону №1775, який вже є нечинним, а новий Закон про ліцензування такого визначення не містить);
— повний технологічний цикл виробництва — сукупність приміщень, технологічного та іншого обладнання, відповідних технологічних процесів, що забезпечують переробку сировини в продукцію, готову для реалізації кінцевому споживачу, а також лабораторій, акредитованих органами виконавчої влади, уповноваженими відповідно до законодавства (ст. 1 Закону №481);
— «повний» — у контексті запитуваного поняття — це цілісний, спільний для всіх, весь, являє собою внутрішню єдність.
I от тут варто звернути увагу, що переробник фактично не здійснює придбання давальницької сировини та подальшої реалізації замовникові продукції, а лише надає послуги з її переробки.
Якщо виходити із загального трактування терміна «технологічний процес», то зазвичай під цим мають на увазі логічно упорядкований набір операцій, під час кожної з яких із вихідних матеріалів одержують проміжну або кінцеву продукцію з певними властивостями.
Тобто отримання послуг з переробки сировини цілком можна назвати однією з ланок такого упорядкованого набору операцій.
Але якщо звернутися до Порядку №1061 (хоча він і призначений лише для підприємств з іноземними інвестиціями), то згідно з пунктом 2 продукцією власного виробництва визнається продукція, яка була повністю вироблена або піддана достатній переробці чи обробці підприємством з використанням власного або орендованого майна. Зокрема, до повністю виробленої підприємством належать:
а) корисні та супутні копалини, видобуті підприємством, якщо воно має право на розробку надр;
б) рослинна продукція, вирощена та зібрана на земельних ділянках, що належать підприємству або орендованих цим підприємством;
в) живі тварини, вирощені на підприємстві, та продукція, одержана від тварин, які є власністю підприємства;
г) продукція мисливського промислу;
д) продукція рибальського та морського промислів, добута або вироблена суднами підприємства, а також суднами, орендованими (зафрахтованими) ним;
е) вторинна сировина та відходи, які є результатом виробничих операцій, здійснених підприємством;
є) продукція, вироблена підприємством виключно з продукції, зазначеної в пунктах «а» — «е» цього пункту.
Тобто тут уже є прив'язка до того, що виробництво продукції має здійснюватися або на власному, або на орендованому майні, а в разі залучення стороннього переробника цього не відбувається.
Висновок
Звісно, ігнорувати позицію податківців, викладену у коментованій IПК, не варто, бо штрафи за незастосування РРО чималі. Водночас IПК від ДПСУ не мають сили нормативного акта і можуть бути оскаржені платниками податків.
Отже, платникові податків, який усе ж таки планує не застосовувати РРО у такій ситуації, варто або отримати власну IПК з цього питання з подальшим її оскарженням у судовому порядку, або ж пропустити цей крок і відразу бути готовим до судових спорів із податківцями після перевірки, спираючись на невизначеність термінів та розмитість формулювань у наведених вище термінах.
Нормативна база
- Закон про ліцензування — Закон України від 02.03.2016 р. №222-VIII «Про ліцензування видів господарської діяльності».
- Закон про РРО — Закон України від 06.07.1995 р. №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
- Закон №481 — Закон України від 19.12.1995 р. №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального».
- Закон №1775 — Закон України від 01.06.2000 р. №1775-III «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» (нечинний з 28.06.2015 р.).
- Закон №2736 — Закон України від 02.12.2010 р. №2736-VI «Про загальну безпечність нехарчової продукції».
- Порядок №1061 — Порядок визначення продукції власного виробництва підприємств з іноземними інвестиціями, затверджений постановою КМУ від 05.09.1996 р. №1061.
Станіслав ГОРБОВЦОВ, «Дебет-Кредит»