З 11 травня набрав чинності новий Порядок надання інформації щодо відстеження (моніторингу) фінансових операцій на запит Держфінмоніторингу.
Поки ми всі в очікуванні нової редакції Критеріїв ризику легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищеннядля бухгалтерів та податкових консультантів1, що має бути прийнята на виконання вимог ч. 3 ст. 7 Закону №361, Мінфін затвердив Порядок №196.
1 На сьогодні Критерії ризику затверджені наказом Мінфіну від 08.07.2016 р. №584 на виконання вже скасованого Закону від 14.10.2014 р. №1702-VII.
Нагадаємо, що з минулого року Мінфін здійснює нормативно-правове регулювання, зокрема, також у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення (пп. 5 п. 4 Положення про Мінфін затвердженого постановою КМУ від 20.08.2014 р. №375).
Кому надсилатимуть запити?
З'ясуємо, як, у яких випадках та які запити подаватиме Держфінмоніторинг бухгалтерам та податковим консультантам.
Зазначений Порядок №196, з урахуванням приписів пп. 77 п. 4 Положення про Мінфін, має поширюватися на всіх СГ, які підпадають під сферу моніторингу саме Мінфіну, зокрема на:
— суб'єктів аудиторської діяльності;
— бухгалтерів;
— СГ, що надають послуги з бухгалтерського обліку;
— СГ, що здійснюють консультування з питань оподаткування;
— СГ, що надають посередницькі послуги під час здійснення операцій з купівлі-продажу нерухомого майна;
— СГ, що надають за винагороду консультаційні послуги, пов'язані з купівлею-продажем нерухомого майна;
— СГ, що здійснюють торгівлю за готівку дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням та виробами з них;
— СГ, що надають послуги у сфері лотерей та/або азартних ігор.
Відразу наголосимо, що аналогічний до Порядку №196 документ із надсилання запитів суб'єктам первинного фінмоніторингу існував і раніше, на виконання скасованого Закону №1702, і був затверджений наказом Мінфіну від 23.12.2015 р. №1168.
Про що можуть запитувати?
Так, зокрема, п. 1 розділу II Порядку №196 встановлено, що Держфінмоніторинг надсилає суб'єкту запит у разі, якщо об'єктом фінмоніторингу є:
— фінансова операція або сукупність пов'язаних між собою фінансових операцій, що можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення;
— фінансова операція або інформація про клієнта, пов'язана із вчиненням кримінального правопорушення, що не стосується легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму;
— інформація про дії з активами, пов'язані з відповідними учасниками фінансових операцій, які їх проводять, за умови наявності ризиків використання таких активів з метою легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та/або фінансування розповсюдження зброї масового знищення, а також будь-яка інформація про такі дії чи події, активи та їх учасників, у т. ч. зазначена у запиті уповноваженого органу іноземної держави, відповідно до ч. 3 ст. 31 Закону №361.
За аналогічними операціями мали надсилатися запити й за попереднім Порядком №1168.
Але Порядок №196 стосується фінансової інформації, визначення якої наведено у п. 65 ч. 1 ст. 1 Закону №361, і стосується дій з активами, вчинених за допомогою, зокрема, бухгалтерів (ФОПів-бухгалтерів) чи податкових консультантів, або про які стало відомо таким особам у межах встановлення(их) ділових відносин із клієнтом.
Тож постає запитання: яким чином Держфінмоніторинг має запитувати про фінансову операцію або інформацію про клієнта, пов'язану з вчиненням кримінального правопорушення, що не стосується легалізації (відмивання) доходів?
На нашу думку, така інформація може бути й не відома бухгалтерам (ФОПам-бухгалтерам) чи податковим консультантам під час надання бухгалтерських чи податкових послуг клієнтам або стане відома значно пізніше, ніж дата отримання запиту.
Не кажучи вже про те, що відмовити у наданні такої інформації бухгалтери (ФОПи-бухгалтери) чи податкові консультанти не можуть. За приписами п. 4, 6 розділу II Порядку №196 відповідні особи мають надіслати повідомлення лише про відсутність таких фіноперацій. Тимчасом як навіть попередній Порядок №1168 (який стосувався банківських та небанківських фінустанов) надавав можливість повідомляти про відсутність інформації про такі фінансові операції на момент отримання запиту. Адже бухгалтери чи податкові консультанти можуть дізнатися про фіноперації значно пізніше, скажімо, під час складення звітності чи відображення вже реалізованої операції у бухобліку.
Отже, у разі повідомлення про відсутність за період відстеження чи на період моніторингу фіноперацій (а не інформації про них на момент отримання запиту) на бухгалтерів (ФОПів-бухгалтерів) чи податкових консультантів, цілком імовірно, можуть очікувати фінсанкції.
Фінсанкції
Зокрема, це може бути відповідальність за неподання або подання недостовірної інформації (п. 6 ч. 5 ст. 32, ст. 33 Закону №361). Розмір санкцій сягатиме 340 тис. грн.
Тож ми ставимо запитання: чи не покладає Держфінмоніторинг додаткові обов'язки на бухгалтерів (ФОПів-бухгалтерів) чи податкових консультантів, які не передбачені самим Законом №361?
Тим більше що відповідна інформація (ми кажемо про інші кримінальні порушення, не пов'язані з відмиванням доходів) має запитуватись у відповідних правоохоронних органів, які розслідують подібні злочини у межах повноважень, передбачених КПК та іншими законами. Бухгалтерам (ФОПам-бухгалтерам) чи податковим консультантам вона не відома й не може бути відома з огляду на їхню діяльність і послуги, що надаються.
Ще одне актуальне запитання: чи можна вказати саме на відсутність інформації щодо запитуваних фіноперацій чи клієнта, які пов'язані з вчиненням інших злочинів, ніж легалізація (відмивання) доходу, скажімо, у разі якщо такі бухгалтери (ФОПи-бухгалтери) чи податкові консультанти отримають відповідні запити?
У разі відсутності фінансових операцій у періоді відстеження чи за період фінмоніторингу отримувач запиту (бухгалтери чи податкові консультанти) може надати Держфнмоніторингу інформацію про їх відсутність із посиланням на дату та номер запиту (п. 4, 6 розділу II Порядку №196).
Це важливо!
Суб'єктам первинного фінмоніторингу нагадаємо, що за приписами п. 13 ч. 2 ст. 8 Закону №361 суб'єкт первинного фінансового моніторингу зобов'язаний подавати на запит спеціально уповноваженого органу, що вчинений у межах його повноважень, інформацію щодо відстеження (моніторингу) фінансових операцій клієнта, операції якого стали об'єктом фінансового моніторингу, у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, за погодженням із відповідними суб'єктами держфінмоніторингу, що відповідно до цього Закону виконують функції державного регулювання і нагляду за суб'єктами первинного фінмоніторингу, та ФГВФО.
А за приписами ч. 3 ст. 31 Закону №361 на виконання відповідного запиту уповноваженого органу іноземної держави спеціально уповноважений орган має право доручити суб'єкту первинного фінмоніторингу зупинити чи поновити проведення або забезпечити проведення моніторингу фінансових (фінансової) операцій (операції) відповідної особи протягом строку, встановленого таким запитом.
Чи можна продовжити строк надання відповіді?
А це якраз позитивний момент у Порядку №196.
У разі неможливості надання інформації у строк, визначений Держфінмоніторингом у запиті, суб'єкт первинного фінмоніторингу має право повідомити про неможливість дотримання строків, визначених п. 3, 5 розділу II Порядку №196, з об'єктивних причин. Такими об'єктивними причинами можуть бути, зокрема, значний обсяг інформації, що запитується, необхідність копіювання або сканування значної кількості документів, одержання даних з архівів, подання інформації в паперовій формі тощо (дод. 1 до Порядку №196). Тобто перелік таких причин не є вичерпним. Це прямо вказує на те, що такими причинами можуть бути й інші обставини чи факти, і їх наявність фактично позбавляє Держфінмоніторинг права відмовити у погодженні збільшення строків для надання повідомлення та документів/інформації на відповідний запит.
Як бути, якщо забув повідомити про фіноперації?
Ось і ще один позитивний момент — хоча наразі складно чітко визначити, наскільки правильно ми розуміємо цю норму.
Так, у п. 5 розділу II Порядку №196 зазначено, що суб'єкт протягом 5 р. д. з дати отримання запиту про моніторинг здійснених фінансових операцій повідомляє Держфінмоніторинг про здійснені фінансові операції, про які раніше не подавав повідомлення.
На перший погляд, ідеться про те, що бухгалтери (ФОПи-бухгалтери) чи податкові консультанти, отримавши відповідний запит, можуть виправитися та повідомити про фіноперації, які підлягають фінмоніторингу, якщо не повідомили чи не могли повідомити про них раніше. Але як тлумачитиметься ця норма самим Держфімоніторингом та Мінфіном та чи застосовуватимуться штрафи за неподання/несвоєчасне подання інформації у розмірі до 340 тис. грн (п. 6 ч. 5 ст. 32 Закону №361), — покажуть час та практика.
Надсилати документи лише з використанням КЕП?
Багато запитань спричинює й обмін інформацією.
Загалом пропонується здійснювати інформаційний обмін в електронній формі із дотриманням вимог Закону України від 05.07.1994 р. №80/94-ВР «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах» (п. 2 розділу V Порядку №196).
Але зазначено, що у разі виникнення ситуацій, які призводять до неможливості подання до Держфінмоніторингу повідомлень про фінансові операції, повідомлення про відсутність фінансових операцій або заяви в електронній формі, вони формуються та подаються в зашифрованому вигляді на змінних носіях (CD, DVD, Flash-носїї) разом із супровідним листом (для суб'єктів-банків) або в паперовому вигляді рекомендованим листом із повідомленням про вручення або за допомогою кур'єрського або урядового фельд'єгерського зв'язку (для інших суб'єктів).
Як виняток, запит або повідомлення про розгляд заяви може бути надіслано засобами факсимільного зв'язку за номером, зазначеним у заяві, з подальшим його надсиланням рекомендованим листом з повідомленням про його вручення.
Датою та часом отримання запиту або повідомлення про розгляд заяви є дата та час, які зазначаються у звіті про відправлення факсу.
Зразок повідомлення про розгляд заяви про збільшення строку подання інформації щодо відстеження (моніторингу) фіноперацій клієнта для подання в паперовому вигляді наведено в додатку 2 до Порядку №196.
Нормативна база
- Закон №361 — Закон України від 06.12.2019 р. №361-IX«Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».
- Порядок №196 — Порядок надання інформації щодо відстеження (моніторингу) фінансових операцій, затверджений наказом Мінфіну від 05.04.2021 р. №196.
Наталія КАНАРЬОВА, «Дебет-Кредит»