Обов'язкові вимоги для будівельної ліцензії — наявність укладених трудових договорів. На момент перевірки мають бути трудові угоди, а не договори ЦПХ. Iнакше — анулювання ліцензії. Таку позицію підтримав ВС1.
Нагадаємо, що свого часу ВС у постанові від 24.10.2019 р. у справі №160/8664/18 не заперечував проти укладення договорів підряду (не трудових!) із працівниками, які надавали послуги (виконували роботи) у сфері будівництва. Зокрема, ВС тоді підтвердив, що:
1) договори ЦПХ (у т. ч. будівельного підряду) можуть бути укладені, проте їх слід оформляти правильно — з урахуванням того, що наслідком таких договорів має бути саме результат робіт, а не процес. На це вказують перелік конкретних видів робіт (замовлення-наряди) з періодом часу для їх виконання (зокрема, це був місяць із визначеними робочими днями), укладення акта за кожним результатом робіт, строком дії договору;
2) предмет таких договорів має відповідати видам КВЕД, які визначені ТОВ в ЄДР;
3) договори ЦПХ містять обов'язки сторін щодо матеріально-технічного забезпечення, процесу виконання робіт і тривалості робочого часу.
1 Постанова ВС від 08.04.2020 р. у справі №808/2508/17.
Проте ця справа стосувалася спору з Держпраці, яка актом перевірки визнала договори будівельного підряду саме трудовими, за що й нарахувала ТОВ доволі значний штраф за неоформлені трудові відносини.
Коли ж дійшло до перевірки Держархбудінспекцією (органом, який видавав ліцензії) дотримання госпсуб'єктами Ліцензійних умов провадження госпдіяльності з будівництва об'єктів, то висновки судів дещо коригують питання укладення роботодавцями трудових та договорів ЦПХ (підряду) з фізособами.
Трудові угоди vs договори підряду — чи є порушення ліцензійних умов?
СГ у документах, які надавалися із заявою про отримання ліцензії, зазначив (на момент подання заяви!) кількість робітників, працевлаштованих не за основним місцем роботи (найменування документа, що підтверджує трудові відносини, — трудова угода), — 4 особи (налагоджувальник, монтажник КВП і А, монтажник зв'язку, електромонтажник).
Водночас під час перевірки трудові угоди, які зазначалися у відомостях, не були надані. Натомість на вимогу Держархбудінспекції ТОВ надало договори про надання послуг з монтажу, у т. ч. один з монтажу та налагоджування.
На думку Держархбудінспекції, наявність лише договорів ЦПХ (підряду) є порушенням ліцензійних умов, яке є підставою для анулювання ліцензії ТОВ. В акті перевірки сказано, що ТОВ не підтверджено працевлаштування зазначених робітників саме за трудовими договорами, не надано наказу про затвердження штатного розпису, не надано й трудових договорів з іншими найманими працівниками.
Увага!
До 18.03.2020 р. ліцензії видавалися згідно з Ліцензійними умовами провадження госпдіяльності з будівництва об'єктів IV і V категорій складності, затвердженими постановою КМУ від 30.03.2016 р. №256.
До заяви про отримання ліцензії на провадження госпдіяльності з будівництва, справді, додавалися відомості про виробничо-технічну базу, склад працівників за професійним та кваліфікаційним рівннями, технологію виробництва. Згідно з пп. 2 ч. 9 ст. 9 Закону про ліцензування вимоги ліцензійних умов до госпсуб'єкта мають бути обумовлені особливостями провадження виду госпдіяльності, що підлягає ліцензуванню, та включають кадрові вимоги щодо даних про наявність трудових договорів з усіма найманими працівниками.
Отже, спірним питанням стала можливість виконання робіт за умовами ЦПД, без обов'язкового працевлаштування всіх працівників.
Що вирішив суд?
Суди попередніх інстанції дійшли висновку, що наявність трудових договорів є організаційною вимогою для отримання ліцензії та входить до обсягу перевірки органів ліцензування. А СГ, який здійснює ліцензійний вид госпдіяльності, зобов'язаний мати в штаті працівників, які працюють за трудовими договорами (угодами).
ВС нагадав, що за ст. 24 КЗпП трудовий договір укладають, як правило, у письмовій формі. Додержання письмової форми є обов'язковим, зокрема, в інших випадках, передбачених законодавством України. При укладенні трудового договору громадянин зобов'язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров'я та інші документи.
Отже, на думку ВС, аналіз згаданих норм дає підстави вважати, що наявність саме трудових договорів є організаційною вимогою для отримання ліцензії.
ВС також наголосив, що:
1) зазначення у «відомостях» терміна «трудова угода» не мало на увазі цивільно-правову угоду, бо поняття трудової угоди і цивільно-правової є різними за правовим регулюванням і за своєю суттю і не можуть бути ототожнені. З огляду на викладене ТОВ не спростовано зазначення недостовірних відомостей у додатку до Ліцензійних умов;
2) факт дотримання ліцензійних вимог щодо працевлаштування за основним місцем роботи керівника госпсуб'єкта і головного інженера не звільняє від обов'язку укладання трудових договорів з іншими працівниками.
Таким чином, ліцензія була анульована саме з підстав внесення недостовірних відомостей під час отримання ліцензії (пп. 7 п. 12 ст. 16 Закону №222). Цей висновок підтримав і ВС.
Ліцензії безстрокові, а ДАБI вже не перевіряє
Нагадаємо, що 14.04.2017 р. набрала чинності Постанова КМУ від 10.03.2017 р. №238 «Про внесення змін до Порядку ліцензування господарської діяльності, пов'язаної зі створенням об'єктів архітектури», якою усунуто розбіжність між Законом про ліцензування та Порядком ліцензування господарської діяльності, пов'язаної зі створенням об'єктів архітектури, затвердженим постановою КМУ від 05.12.2007 р. №1396.
Отже, всі чинні ліцензії стали безстроковими.
Але це не останні зміни — реформа у будівельній галузі триває. Так, 18.03.2020 р. набрали чинності дві постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2020 р.:
№218 «Про ліквідацію Державної архітектурно-будівельної інспекції та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України»;
№219 «Про оптимізацію органів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду».
Постановою №218 ліквідовано Державну архітектурно-будівельну інспекцію (ДАБI) та утворено новий центральний орган виконавчої влади — Державну сервісну службу містобудування України (Держсервісбуд).
Надалі утворено два центральні органи виконавчої влади: Державну інспекцію містобудування України (ДIМУ) та Державне агентство з технічного регулювання у містобудуванні України.
Водночас Постановою №219 Кабмін фактично позбавив органи ДАБI можливості проведення будь-яких видів перевірок, зупинивши з 18.03.2020 р. дію Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою КМУ від 23.05.2011 р. №553, до початку виконання функцій і повноважень ДIМУ.
На офіційному порталі інспекційного контролю немає такого органу контролю, як ДАБI. Не внесено до нього й ДIМУ.
Висновок: наразі невідомо, які саме повноваження контролю буде прописано для ДIМУ. Але перевірки дотримання ліцензійних умов обов'язково враховуватимуть документи, подані для отримання ліцензії.
Тож, поки триває карантин та немає повноважень ДАБI й ДIМУ на проведення перевірок дотримання ліцензійних умов, будівельні компанії мають час врахувати вищенаведені висновки судів та за потреби привести документи до ладу.
Наталія КАНАРЬОВА, «Дебет-Кредит»