Коли проводяться планові та позапланові перевірки з питань охорони праці? Хто проводить такі перевірки? Яка тривалість? Що саме перевіряють?
Планові перевірки
Періодичність планових перевірок підприємства залежить від ступеня ризику його діяльності (про це — далі). Як і інші планові заходи контролю відповідно до Закону про держнагляд, планові перевірки від Держпраці проводять відповідно до наказу про затвердження їх плану. На 2021 рік такий план затверджено наказом Держпраці від 27.11.2020 р. №158.
Перевірити, чи ваше підприємство потрапило до плану перевірок, можна на сайті Держпраці dsp.gov.ua або на загальноперевірковому сайті inspections.gov.ua.
Планова перевірка здійснюється за умови письмового повідомлення суб'єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніше ніж за десять днів до початку. Повідомлення має містити:
1) дату початку та дату закінчення здійснення планового заходу;
2) найменування юрособи або прізвище, ім'я та по батькові фізособи-підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід;
3) найменування органу державного нагляду (контролю).
Надійти таке повідомлення може рекомендованим листом та/або за допомогою електронного зв'язку, а також може бути вручене особисто під підпис керівникові чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання — юрособи, її відокремленого підрозділу, фізособі-підприємцю або уповноваженій ним особі.
Увага! У разі неодержання вчасно повідомлення про здійснення планового заходу суб'єкт господарювання має право до перевірки не допускати.
Строк здійснення планового заходу не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб'єктів мікро-, малого підприємництва — п'яти робочих днів. Продовження строку здійснення планового заходу не допускається.
Сумарна тривалість усіх планових заходів, що здійснюються органами державного нагляду (контролю) протягом календарного року щодо суб'єкта господарювання (комплексного планового заходу), не може перевищувати тридцяти робочих днів, а щодо суб'єктів мікро-, малого підприємництва — п'ятнадцяти робочих днів (ч. 5 ст. 5 Закону про держнагляд).
Від чого залежить частота планових перевірок Держпраці
Планові заходи державного нагляду (контролю) здійснюються щодо суб'єкта господарювання, віднесеного до:
- високого ступеня ризику — не частіше ніж один раз на два роки;
- середнього ступеня ризику — не частіше ніж один раз на три роки;
- незначного ступеня ризику — не частіше ніж один раз на п'ять років.
Віднесення суб'єктів господарювання до того чи іншого ступеня ризику здійснюється з урахуванням суми балів, нарахованих за всіма критеріями, визначеними у додатках 3, 4 до Постанови КМУ від 20.05.2020 р. №383, за такою шкалою:
- від 41 до 100 балів — до високого ступеня ризику;
- від 21 до 40 балів — до середнього;
- від 0 до 20 балів — до незначного.
Згідно з п. 1 Постанови №383 критеріями, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сферах охорони праці, промислової безпеки, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, праці, зайнятості населення, зайнятості та працевлаштування осіб з інвалідністю, ми відобразили у таблиці. Але зверніть увагу, що не всі ці критерії є рівноцінними. Так, відповідність другому критерію — це зразу 35 балів і не менш ніж середній ступінь ризику, тимчасом як інші критерії дають переважно 1 — 2 бали.
Таблиця
Критерії ризику для перевірок охорони праці
| 1. | Наявність у суб'єкта господарювання об'єктів підвищеної небезпеки, машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, що не виведені з експлуатації в установленому порядку, протягом останніх п'яти років, що передують плановому періоду |
| 2. | Здійснення суб'єктом господарювання експлуатації об'єктів підвищеної небезпеки, машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, виконання робіт підвищеної небезпеки протягом останніх п'яти років, що передують плановому періоду |
| 3. | Виконання суб'єктом господарювання робіт підвищеної небезпеки протягом останніх п'яти років, що передують плановому періоду |
| 4. | Невиконання суб'єктом господарювання зауважень, які було надано під час проведення аудиту охорони праці та/або усунення порушень, що були виявлені під час заходу державного нагляду (контролю) суб'єкта господарювання протягом останніх п'яти років, що передують плановому періоду |
| 5. | Використання у діяльності суб'єкта господарювання шкідливих речовини III або IV класу небезпеки протягом останніх п'яти років, що передують плановому періоду |
| 6. | Порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства про працю |
| 7. | Використання праці неповнолітніх осіб |
| 8. | Наявність заборгованості з виплати заробітної плати або порушення строків її виплати |
| 9. | Виплата працівникам заробітної плати на рівні або нижче встановленого законодавством розміру мінімальної заробітної плати |
| 10. | Невідповідність кількості найманих працівників суб'єкта господарювання обсягам виробництва (виконаних робіт, наданих послуг) до середніх показників за відповідним видом економічної діяльності |
| 11. | Наявність розбіжностей між фактичними показниками кількості працівників і заробітної плати за показниками звітності, поданої суб'єктом господарювання органам державної влади |
| 12. | Порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства про зайнятість населення |
| 13. | Застосування праці іноземців або осіб без громадянства та осіб, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця, протягом останніх двох років, що передують плановому періоду |
| 14. | Порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю |
| 15. | Одержання суб'єктом господарювання державної допомоги у вигляді пільг з оподаткування, поворотної та безповоротної фінансової допомоги, цільової позики, дотації за рахунок сум адміністративно-господарських санкцій та пені, що надходять до державного бюджету за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю |
| 16. | Порушення вимог законодавства у сфері діяльності, пов'язаної з об'єктами підвищеної небезпеки, вимог законодавства з питань гігієни праці, застосування машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, виявлені за результатами заходів державного нагляду (контролю), проведених протягом останніх п'яти років, що передують плановому періоду |
| 17. | Порушення вимог законодавства у сфері охорони праці, промислової безпеки, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, виявлені за результатами заходів державного нагляду (контролю), проведених протягом останніх п'яти років, що передують плановому періоду |
| 18. | Порушення вимог законодавства з охорони праці щодо розслідування нещасного випадку, виявлені за результатами заходів державного нагляду (контролю), проведених протягом останніх п'яти років, що передують плановому періоду |
| 19. | Настання нещасних випадків, наявність випадків гострого або хронічного професійного захворювання у працівника, особи суб'єкта господарювання протягом останніх п'яти років, що передують плановому періоду |
Позапланові перевірки
Позапланові перевірки регулюються статтею 6 Закону про держнагляд, підприємство про них не попереджають, періодичність їх теж не встановлена. Проте встановлено, що строк здійснення позапланового заходу не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб'єктів малого підприємництва — двох робочих днів (ч. 4 ст. 6 Закону про держнагляд).
Під час позапланового заходу контролю перевіряють лише ті питання, які стали підставою перевірки. Про ці питання зазначається у посвідченні (направленні) на проведення перевірки.
Повторно проводити позапланові перевірки за тим самим фактом, що вже перевіряли, забороняється.
Підстави для позапланової перевірки (ч. 1 ст. 6 Закону про держнагляд):
— підприємство подало письмову заяву про проведення перевірки за його бажанням;
— перевіряльники виявили недостовірність чи неподання обов'язкової звітності у випадках та у строки, передбачені статтею 6 Закону про держнагляд;
— перевіряють, чи виконує підприємство приписи, розпорядження або інші розпорядчі документи щодо усунення порушень законодавства, які видали за результатами попереднього заходу контролю;
— є доручення прем'єр-міністра України перевірити підприємства у певній сфері через виявлені системні порушення та/або настання події, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя і здоров'я людини, захист довкілля та забезпечення безпеки держави;
— сталася аварія, потерпілий помер від нещасного випадку або професійного захворювання, пов'язаного з діяльністю підприємства.
— фізособа звернулася зі скаргою на підприємство, що те завдало шкоди її правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю, довкіллю чи безпеці держави. Вона додала документи чи їх копії, що підтверджують такі порушення. Позаплановий захід у цьому разі здійснюють лише за погодженням Мінсоцполітики, копію якого перевіряльники зобов'язані показати перед початком перевірки.
Позапланові перевірки здійснюють на підставі наказу керівника певного органу Держпраці.
День «Х»: про що слід пам'ятати у день початку перевірки!
Згідно з частиною 5 ст. 7 Закону про держнагляд, інспектори Держпраці мають пред'явити керівнику підприємства або уповноваженій ним особі:
— посвідчення (направлення) на перевірку (копію документа надають суб'єкту господарювання);
— службове посвідчення.
Перевірити наявність відповідних повноважень інспектора можна на офіційному сайті Держпраці dsp.gov.ua у розділі «Здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю» або зателефонувавши до органу контролю.
Не забудьте, що інспектор має внести запис про перевірку до журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) за його наявності на підприємстві (журнал ведуть на добровільних засадах). Відмова інспектора зробити запис у журналі є підставою не допустити його до перевірки (стаття 10 Закону про держнагляд).
Про факт відмови перевіряльника від підпису в журналі підприємство має право у триденний строк надіслати письмове повідомлення до органу контролю. У графі «Примітки» підприємство може зафіксувати свої зауваження або зробити окремі примітки (п. 10, 11 Порядку №18).
Форму та Порядок ведення журналу реєстрації перевірок затверджено наказом Держпідприємництва від 10.08.1998 р. №18.
Після того, як усі формальності виконано, інспектор має право розпочати перевірку.
Що саме перевіряють?
Як правило, інспектори перевіряють чималий перелік питань , про які зазначається:
1) в Акті перевірки суб'єкта господарювання (виробничого об'єкта), форма якого затверджена наказом МНС від 11.08.2011 р. №826;
2) у додатках 1 та 2 до Акта, складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства у сферах охорони праці, промислової безпеки, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, праці, зайнятості населення, зайнятості та працевлаштування осіб з інвалідністю, здійснення державного гірничого нагляду.
То що ж усе-таки перевіряють?
Якщо стисло, то перевіряють ось що:
— забезпечення працівників спецодягом, іншими засобами індивідуального захисту, мийними й знезаражувальними засобами, лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або
— правильність оформлення локальної документації з охорони праці;
— функціонування система управління охороною праці;
— проведення навчання, інструктажів та перевірку знань із питань охорони праці;
— інформування працівників про умови праці, наявність на робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих чинників;
— надання пільги і компенсацій за важкі та шкідливі умови праці;
— проведення атестацій робочих місць за умовами праці згідно із законодавством;
— правильність розслідування нещасних випадки, професійних захворювань та аварій;
— дотримання вимог щодо витрат на охорону праці.
Оформлення документів як результат перевірки
За результатами перевірки з охорони праці інспектор складає акт, а якщо виявить порушення законодавства про працю, — припис про їх усунення.
Акт
Iнспектор зазначає в акті стан виконання вимог законодавства, а якщо підприємство їх не виконує, — детальний опис порушення з посиланням на відповідну законодавчу норму.
В останній день перевірки два примірники акта підписують посадові особи органу контролю, які проводили захід, і керівник підприємства або уповноважена ним особа. Один примірник акта надають підприємству, другий — зберігає орган контролю.
Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує цей документ із зауваженнями. Такі зауваження є обов'язковою частиною акта.
Припис
Припис — це обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога інспектора про усунення суб'єктом господарювання порушень вимог законодавства про працю (п. 8 ст. 7 Закону про держнагляд).
Iнспектор зазначає у приписі строк, протягом якого суб'єкт господарювання має усунути виявлені порушення. Після того як строк усунення недоліків, зазначений у приписі, закінчився, відбувається перевірка стану виконання припису. Якщо об'єкт відвідування не надав відповіді або надав її в обсязі, недостатньому для підтвердження факту усунення виявлених порушень, проводиться інспекційне відвідування.
Суб'єкт господарювання може оскаржити припис інспектора у десятиденний строк із дати його отримання. Для цього він має звернутися до керівника або заступника керівника відповідного територіального органу Держпраці (п. 26 Порядку №823). Подання в установлений строк скарги тимчасово припиняє виконання припису або вимоги інспектора праці.
Відповідальність за порушення норм законодавства з охорони праці
За порушення законодавства про охорону праці винні особи притягуються до дисциплінарної, адміністративної, матеріальної, кримінальної відповідальності згідно із законом.
При цьому ст. 43 Закону про охорону праці встановлено, що якщо працедавець витрачає на охорону праці менше, ніж встановлено законом або колдоговором), він сплачує штраф з розрахунку 25% різниці між розрахунковою мінімальною сумою витрат на охорону праці у звітному періоді та фактичною сумою цих витрат за такий період.
А розмір адмінштрафів наведено в ст. 41, 93, 94, 188-4, 188-6 КУпАП.
Галина КАЗНАЧЕЙ, «Дебет-Кредит»