Що буде за сплату податку не на той рахунок? Як повернути помилково перераховані кошти? Яким є порядок складання заяви на повернення податків, а також ЄСВ? Яка процедура їх розгляду? Коли будуть застосовані штрафи?
Застосування нових рахунків для сплати податків з 2 липня 2018 року
По-перше, рахунки для сплати податків зазнали змін з 2 липня. У рубриці «Стан рахунків з бюджетом» Електронного кабінету вже оновлено реквізити для сплати податків.
По-друге, рахунки для сплати ЄСВ не змінилися.
По-третє, Держказначейство ввело перехідний період до 10 вересня 2018 року щодо використання старих рахунків. На цей період залишаються активними для зарахування податків, зборів, платежів два комплекти рахунків:
— відкриті на балансі ГУ Казначейства в областях, які діяли до 02.07.2018 р.;
— відкриті на балансі центрального апарату Казначейства (МФО — 899998), які діють з 02.07.2018 р.
Про це йшлося у повідомленні податківців Хмельницької області на підставі листа Держказначейства від 23.06.2018 р. №12-08/288-10407.
Але за іншим повідомленням від Держказначейства, розміщеним на його сторінці у «Фейсбуці», цей період буде діяти до 11 вересня. Зміст листа Держказначейства не оприлюднено. Тож наразі маємо дві кінцеві дати використання старих рахунків без наслідків: до 10 вересня за інформацією від податківців та 11 вересня на підставі повідомлення від Держказначейства. I до кінця перехідного періоду перерахування податків за старими рахунками не може розглядатися як помилка.
Помилкова сплата податків
Помилки у сплаті податків виникають у разі зміни податкової адреси та у разі виникнення технічних помилок при складанні платіжного доручення на сплату податків.
При помилковій сплаті утворюються переплата та недоплата.
Доля переплати
Виявивши факт направлення коштів не на ті рахунки платник податків може звернутися до органу ДФС за місцем зарахування коштів із заявою про повернення помилково сплаченої суми коштів на власний поточний рахунок в установі банку. Така заява подається у довільній формі.
Доля недоплати
Найкраще перевірити реквізити щодо сплаченого податку до закінчення граничного строку для його сплати. У такому разі штрафних санкцій та пені не буде.
Якщо ж помилку виявлено після граничних строків сплати, то сума податкових зобов'язань залишається непогашеною. Тоді треба буде ще сплатити штраф (а вже з 90 к. д. прострочення платежів на платника чекатиме ще й пеня — див. ст. 129 ПКУ).
Штрафи
Нагадаємо, що для більшості податків та зборів (п. 126.1 ПКУ):
— при затримці до 30 к. д. за останнім днем строку сплати — у розмірі 10% погашеної суми податкового боргу;
— при затримці більше 30 к. д. за останнім днем строку сплати — у розмірі 20% погашеної суми податкового боргу.
А от щодо несплати ПДФО та військового збору діють інші розміри штрафів. За ст. 127 ПКУ несплата ПДФО при виплаті доходу фізособам тягне за собою накладення штрафу в розмірі 25% суми ПДФО. Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50% суми податку. А дії, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75% суми податку.
Це позиція податківців, а ось остання судова практика говорить про інше.
Позиція суду. Щодо неправильного номера розрахункового рахунку Верховний суд України у постанові від 02.12.2015 р. у справі №826/6059/13-а1 зазначив: «Помилкове визначення розрахункового рахунку в платіжному дорученні під час сплати суми податкового зобов'язання не є достатньою правовою підставою для висновку про несплату необхідної суми грошового зобов'язання у визначений вказаною нормою ПКУ строк, а отже, і для застосування на підставі пункту 126.1 статті 126 ПКУ штрафних (фінансових) санкцій».
Так само і щодо коду бюджетної класифікації в ухвалі від 10.05.2017 р. у справі №2а-13500/12/26702 Верховний суд України наголосив: «Помилкове визначення коду бюджетної класифікації у платіжному дорученні під час сплати суми податкового зобов'язання не є достатньою правовою підставою для висновку про несплату необхідної суми грошового зобов'язання у визначений вказаною нормою ПКУ строк, а отже, і для застосування на підставі пункту 126.1 статті 126 ПК штрафних (фінансових) санкцій».
Тож хто хоче оскаржити неправомірно нараховані суми штрафів — може звертатися до суду.
Заява на повернення коштів
Наразі залишається чинним порядок взаємодії територіальних органів ДФС, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань та пені. Його затверджено наказом Мінфіну від 15.12.2015 р. №1146. Ним же встановлено процедуру розгляду заяв та прийняття рішення про повернення коштів.
Заява на повернення коштів складається у довільній формі, але в ній слід зазначити напрям перерахування коштів.
Напрями перерахування помилково та/або надміру сплачених коштів:
— на поточний рахунок платника податків в установі банку;
— на погашення грошового зобов'язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету;
— повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.
Така заява може бути подана до територіального органу ДФС за місцем обліку помилково та/або надміру сплаченої суми протягом 1095 днів від дня її виникнення.
Її також можна подати в електронній формі через меню «Листування з ДФС» приватної частини Електронного кабінету.
Помилкова сплата ЄСВ
Доля недоплати
Позиція суду: Вищий адмінсуд України в ухвалі від 05.04.2017 р. №К/800/26400/16 у справі №802/555/16-а3 зазначив: «Здійснення помилки під час перерахування ЄСВ в строк, встановлений статтею 9 Закону про ЄСВ, кваліфікується як дія, хоча й помилкова. Дії, які не містять ознак бездіяльності платника податків при сплаті ЄСВ, не можуть бути підставою для застосування штрафів, передбачених Законом про ЄСВ».
1 http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/54163639.
Тож податківці ототожнюють сплату ЄСВ на помилковий рахунок з несплатою з відповідним накладанням штрафу. Оскаржити їх рішення можна буде тільки у суді.
Нагадуємо: за несвоєчасну сплату ЄСВ на платника ЄСВ чекає штраф у розмірі 20% несплаченої суми. За несплату, неповну сплату або несвоєчасну сплату суми ЄСВ одночасно з видачею зарплати, лікарняних та декретних накладається штраф у розмірі 10% несплаченої суми.
На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1% на суми недоплати за кожний день прострочення.
А на посадових осіб підприємств чекатиме ще адмінштраф. Його розміри встановлено ст. 165-1 КУпАП:
— недоплата, що не перевищує 300 н. м. д. г., тягне за собою накладення штрафу від 40 до 80 н. м. д. г. (від 680 до 1360 грн);
— недоплата понад 300 н. м. д. г. тягне за собою накладення штрафу від 80 до 120 н. м. д. г. (від 1360 до 2040 грн).
Повторне за рік вчинення таких дій тягне за собою накладення штрафу від 150 до 300 н. м. д. г. (від 250 до 5100 грн).
Доля переплати з ЄСВ
Для ЄСВ передбачена окрема процедура повернення коштів.
Процедуру зарахування у рахунок майбутніх платежів ЄСВ або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів ЄСВ визначає Порядок №6. За ним у разі надмірної сплати сум ЄСВ на рахунок 3719 податківці зараховують такі кошти у рахунок майбутніх платежів за тим самим рахунком (п. 4 Порядку №6).
Але платник ЄСВ має право в деяких випадках на повернення коштів. Воно здійснюється на підставі заяви платника про повернення (п. 6 Порядку №6).
Згідно з п. 5 Порядку №6 повернення коштів здійснюється у разі:
— надмірної або помилкової сплати сум ЄСВ або застосованих фінансових санкцій на відповідний небюджетний рахунок за балансовим рахунком 3719;
— помилкової сплати сум ЄСВ або застосованих фінансових санкцій на невідповідний рахунок 3719;
— помилкової сплати сум ЄСВ або застосованих фінансових санкцій на рахунок з обліку доходів бюджету;
— помилкової сплати податкових зобов'язань з податків, зборів, штрафних (фінансових) санкцій та пені, передбачених ПКУ, на рахунок 3719.
На підставі норм Порядку №6 для ЄСВ встановлено право платника подати заяву на перерахування коштів з одного рахунку 3719 на інший. Тобто не треба повторно платити неправильно сплачений ЄСВ. Але це можливо тільки у разі своєчасного виявлення помилки (тобто в день сплати ЄСВ до бюджету) та подання заяви. Адже податківцям дано 10 р. д. на розгляд заяви. Якщо помилку виявлено несвоєчасно, то потрібно буде сплатити штраф за несвоєчасну сплату ЄСВ.
Такий самий штраф загрожує і в разі відмови податківців у перерахуванні коштів на потрібний рахунок. Але, як зазначено вище, у платника є право оскаржити такі штрафи в суді.
У разі помилкової сплати коштів на рахунок 3719 заява подається до фіскального органу, на рахунок якого сплачено кошти. Форма заяви затверджена у додатку 1 до Порядку №6.
У разі помилкової сплати ЄСВ на бюджетні рахунки для сплати податків заява подається до ДФС за місцем обліку помилково сплачених коштів у довільній формі із зазначенням суми та напряму повернення.
Розгляд документів. Після подання заяви згідно з п. 7 Порядку №6 податківці проводять перевірку поданої інформації разом із заявою на повернення коштів. Ця перевірка триває не більше ніж 10 робочих днів з дати реєстрації заяви.
У разі відмови в задоволенні заяви платнику ЄСВ податківці мають надати повідомлення за їх підписом із зазначенням причин відмови.
Повернення ЄСВ. У разі задоволення заяви про повернення коштів така заява з відміткою про підтвердження повернення коштів передається до підрозділу ДФС, відповідального за ведення обліку платежів та складання звітності. Цей підрозділ у строк не більше ніж три робочі дні з дня отримання заяви готує висновок та два примірники Реєстру висновків про повернення надміру та/або помилково сплачених коштів ЄСВ.
На підставі висновку та не пізніше ніж через три робочі дні з дня його реєстрації податківці оформлюють розрахунковий документ на повернення коштів з рахунку 3719. Цей документ надсилається відповідному управлінню Держказначейства.
У день отримання розрахункового документа Держказначейство відправляє кошти на рахунок платника ЄСВ за реквізитами, зазначеними у заяві.
Тож при задоволенні заяви про повернення ЄСВ фактично буде перераховано на рахунок платника тільки після 16 робочих днів з дня реєстрації заяви до ДФС.
Зверніть увагу!
За п. 10 Порядку №6, якщо дата повернення платникам коштів припадає на два останні робочі дні поточного місяця, то таке повернення переноситься на перший робочий день наступного місяця.
Нормативна база
- КУпАП — Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. №8073-X.
- ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. №2755-VI.
- Порядок №6 — Порядок зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, затверджений наказом Мінфіну від 16.01.2016 р. №6.
Ганна РУСАНОВА, «Дебет-Кредит»