Цей матеріал буде цікавий для СГ, які користуються податковими пільгами. Звіт про пільги — це квартальна звітність, яка подається протягом 40 к. д. після закінчення звітного періоду. За шість місяців 2018 р. граничний термін подання — 9 серпня 2018 р. З'ясуймо, хто повинен звітувати та як складається цей звіт.
Що таке податкова пільга
За наявності підстав (особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об'єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат) платники податку мають право скористатись податковими пільгами. Відповідно до п. 30.1 ПКУ, податкова пільга — це передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов'язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата в меншому розмірі.
Способи надання податкової пільги
Податкова пільга може надаватись шляхом:
— податкового вирахування (знижки), що зменшує базу оподаткування до нарахування;
— зменшення податкового зобов'язання після нарахування податку та збору;
— встановлення зниженої ставки податку та збору;
— звільнення від сплати податку та збору.
За пп. 16.1.6 ПКУ платники податків зобов'язані подавати контролюючим органам відомості про суми коштів, не сплачених до бюджету в зв'язку з отриманням податкових пільг, та напрями їх використання. Отже, суб'єкт господарювання (а це згідно зі ст. 55 ГКУ юрособи1 та підприємці), що не сплачує податки та збори у зв'язку з отриманням податкових пільг, повинен вести облік сум таких пільг та складати звіт. От власне така інформація і подається у формі Звіту про пільги (далі — Звіт). Форму звіту, як і сам порядок обліку сум податків та зборів, не сплачених суб'єктом господарювання до бюджету у зв'язку з отриманням податкових пільг, затверджено постановою КМУ від 27.12.2010 р. №1233. Суми пільг зазначають у гривнях без копійок, з округленням за загальновстановленими правилами.
Відразу зауважимо, що Звіт про пільги не узгоджує податкові зобов'язання, проте за неподання цього Звіту виникає відповідальність.
Відповідальність за неподання Звіту
Оскільки пп. 16.1.6 ПКУ передбачено подання відомостей про суми коштів, не сплачених до бюджету у зв'язку з отриманням податкових пільг, у вигляді звіту, то за неподання або несвоєчасне подання Звіту застосовуються штрафні санкції, передбачені п. 120.1 ПКУ, — 170 грн за кожне неподання або несвоєчасне подання та 1020 грн у випадку повторного порушення протягом року.
Як свідчить практика, платники податків отримують від податкових органів податкові повідомлення-рішення за формою «ПС» — у разі застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення податкового законодавства (додаток 11 до Порядку №12042. Протягом 10 календарних днів, наступних за днем отримання ППР, згідно з п. 57.3 ПКУ слід оплатити штраф (крім випадків, коли протягом такого строку платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу).
1 Юрособи на загальній системі та платники ЄП.
2 Порядок надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 р. №1204.
Куди платити штраф
Штрафні санкції за неподання або несвоєчасне подання звіту про суми податкових пільг сплачуються за кодом бюджетної класифікації 21081100 «Адміністративні штрафи та інші санкції» згідно з Класифікацією доходів бюджету, затвердженою Наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 р. №11 «Про бюджетну класифікацію» (зі змінами).
Хто подає та в які строки
Звіт про пільги — це квартальна звітність. Звітувати слід за три, шість, дев'ять і дванадцять календарних місяців (про особливості подання звіту платниками на прибуток з річним терміном подання далі). Подається Звіт за місцем реєстрації СГ (філії та структурні підрозділи Звіт не подають) протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем податкового періоду. До речі, раніше вважалося, що цей Звіт не є податковою декларацією, і тому, якщо граничний термін припадав на вихідний або святковий день, Звіт слід було подати раніше. Нині цього «правила» немає. Адже згідно з п. 46.1 ПКУ, до поняття «податкова декларація» тепер також належить цей Звіт, тому загальне правило про перенесення граничних строків звітування відповідно до п. 49.20 ПКУ діє і щодо подання Звіту про пільги.
Граничний термін подання Звіту за шість місяців 2018 р. — 9 серпня 2018 р. У разі коли СГ пільгами не користується, Звіт не подається (додатково див. ЗIР, підкатегорія 101.26). Але якщо Звіт подавався за три місяці, а згодом в поточному році пільгами не користуються, доведеться подавати Звіт до кінця року. Адже Звіт заповнюється наростаючим підсумком. Наприклад, якщо підприємство у I кв. 2018 р. утримувало податок з доходу нерезидентів за зниженою ставкою на підставі дії Конвенції, а в II кв. виплати нерезидентам не здійснювались, підприємству доведеться подати Звіт за шість місяців із показниками I кварталу і далі подавати до кінця 2018 року.
Неприбуткові організації. Безпосередньо статус неприбутковості не є пільгою, адже такі установи не є платниками податку на прибуток згідно з п. 133.4 ПКУ. Доходи таких організацій використовуються виключно на фінансування своїх потреб, і це означає, що пільгами ці установи не користуються. Проте, наприклад, якщо неприбуткова організація є платником ПДВ і користується відповідними пільгами з ПДВ (здійснює звільнені від оподаткування операції або операції за зниженою ставкою), то вона подає звіт про пільги за такими операціями.
Сільськогосподарські товаровиробники, включені до Реєстру отримувачів бюджетної дотації, але з минулого року переведені на загальну сплату ПДВ, сплачують ПДВ на загальних підставах і тому Звіт, за умови відсутності інших пільг, не подають також.
Якщо платник ПДВ здійснює операції з постачання товарів/послуг, які не є об'єктом оподаткування ПДВ (наприклад, виплата дивідендів, роялті у грошовій формі за пп. 196.1.6 ПКУ не є об'єктом оподаткування), Звіт подавати не треба, адже за операціями з постачання товарів/послуг, які не є об'єктом оподаткування ПДВ, податкові пільги не визначаються.
Щодо пільг, отриманих під час ввезення товарів на митну територію України (наприклад, операції із ввезення товарів, які визначені у п. 197.7 ПКУ), то ці пільги як преференції відображаються у відповідній графі митної декларації та не відображаються у Звіті. На відміну від інших операцій за ст. 197 ПКУ, наприклад, платники ПДВ, які здійснюють постачання книжкових видань вітчизняного виробництва, зобов'язані визначати суми пільг та подавати Звіт.
Особливості складання Звіту
Крім суми податкових пільг, які зазначаються у цьому Звіті, слід також навести код та найменування податку та збору відповідно до бюджетної класифікації (затверджена наказом Мінфіну від 14.01.2011 р. №11), а також код та найменування податкової пільги за кожним видом податкових пільг. Ці дані беруть із довідника пільг, форма та порядок ведення якого затверджуються ДФСУ. Довідник пільг містить вичерпний перелік усіх пільг, установлених ПКУ. Це означає: якщо коду пільги у довіднику немає, то й обов'язку подавати Звіт немає. До речі, при складанні Звіту застосовується довідник пільг, чинний станом на 1 число кварталу, наступного за звітним (ЗIР, підкатегорія 135.02).
При складанні Звіту про пільги за шість місяців 2018 р. використовуються довідники пільг станом на 19.04.2018 р. №88/1 та 88/21. Ті платники, які подають звітність в електронному вигляді, можуть скористатися довідниками у програмному забезпеченні, в яких без проблем можна знайти найменування податку відповідно до бюджетної класифікації та код податкової пільги.
Окремо скажемо і про заповнення реквізитів «дата початку» та «дата закінчення» графи «Строк користування податковими пільгами у звітному періоді». У цих підграфах зазначається не період, в якому СГ здійснював пільгові операції, а безпосередньо період, в якому діяла така пільга в межах звітного періоду. У разі коли строк користування податковою пільгою встановлений до початку звітного періоду і продовжується після його закінчення, такий строк збігається з датою початку та закінчення зазначеного періоду.
1 https://dtkt.com.ua/show/0sid057.html. Зверніть увагу, що ДФС затвердила нові довідники податкових пільг: №89/1 та №89/2 (станом на 04.07.2018 р.), див. https://news.dtkt.ua/ua/taxation/profits-tax/48991.
Як виправити помилку у Звіті
Формою Звіту і Порядком №1233 не передбачено механізму подання уточнюючого Звіту. Тому допущені помилки слід виправляти в наступному Звіті в межах року. Виправлення помилок не призводить до нарахування штрафних санкцій, адже Звіт згідно з п. 46.1 ПКУ не є податковою декларацією, на підставі якої визначаються податкові зобов'язання. Як наслідок, при допущенні помилок у Звіті заниження податкових зобов'язань немає.
Пільги з податку на прибуток. Якщо платник податку на прибуток, зокрема, звільняється від сплати податку (див. ст. 142 ПКУ або низку пунктів у підрозділі 4 розділу ХХ Кодексу), є «нульовиком» (п. 44 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ), або податок, що підлягає сплаті, зменшується, наприклад, на суму сплаченого акцизного податку за зареєстрованими акцизними накладними на важкі дистиляти (газойль) (п. 15 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ), чи фінрезультат до оподаткування зменшується на суму від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових років згідно з пп. 140.4.2 ПКУ (про цю пільгу на практиці забувають),1 або виникає від'ємний результат від операцій з цінними паперами (пп. 141.2.4 ПКУ), — слід подавати Звіт.
1 До речі, якщо за результатом звітного періоду виникає від'ємне значення або показник рядка 19 становить 0, то подавати Звіт не потрібно, адже зменшення податкового зобов'язання не відбувається.
Зверніть увагу!
Платник податку, який подає річну декларацію з податку на прибуток, визначити суму пільги може лише за підсумками звітного року. Це означає, що платники податку на прибуток із річним звітним періодом не можуть визначати суму пільги щокварталу. Такі платники відображають суми отриманих пільг з податку на прибуток у Звіті за підсумками податкового року (додатково див. ЗIР, підкатегорія 102.23).
Також якщо суб'єкт господарювання здійснює операції з нерезидентами і якщо резидент скористався перевагою міжнародних договорів та утримав з доходу нерезидента податок за зниженою ставкою (або не утримав зовсім), таку суму пільги він також зазначає у Звіті.
При розрахунку суми пільг можна скористатися Методичними рекомендаціями з податку на прибуток (лист ДПСУ від 06.06.2012 р. №15709/7/15-1217). Насправді ці Методрекомендації стосуються попередніх норм законодавства, проте сам алгоритм розрахунку не змінений і допоможе з'ясувати ситуацію та визначити суму пільги. Фактично при розрахунку суми пільг діє загальне правило: визначається сума податку, що її платник мав би сплатити, якби не користувався пільгами.
Приклад Підприємство у червні виплачувало роялті нерезиденту-юрособі (країна Iталія) у розмірі 300 євро. На дату виплати доходу за пп. 141.4.2 ПКУ слід утримати податок. Згідно з міжнародним договором (Конвенція між Урядом України і Урядом Iталії) ставка податку — 7%, замість 15%.
Сума пільги визначається за формулою:
Сума втрат бюджету = Сума доходу із джерелом його походження з України х (Ставка податку (%) згідно з пп. 141.4.2 ПКУ - Ставка податку (%) згідно з міжнародним договором) : 100%.
300 євро (курс НБУ на дату сплати роялті = 30,3140, умовно) х (15% - 7%) : 100% = 9094,20 х (15% - 7%) : 100% = 727,54 грн.
Отже, у Звіті про пільги у відповідних графах зазначається:
— у графі «Код податку, збору»: 11020500;
— у графі «Найменування податку, збору»: Податок на прибуток іноземних юридичних осіб;
— у графі «Код пільги згідно з довідником пільг»: 11020025;
— у графі «Найменування податкової пільги»: Сума прибутку, що не підлягає оподаткуванню згідно із міжнародними договорами України;
— у підграфі «усього» графи «Сума податкових пільг»: сума пільги 728 грн;
— у підграфі «в тому числі з державного бюджету» графи «Сума податкових пільг»: прочерк;
— у підграфах «дата початку» та «дата закінчення» графи «Строк користування податковими пільгами у звітному періоді» треба зазначати не фактичний строк користування пільгою, а дату початку та дату закінчення періоду, за який має заповнюватись Звіт, — 01.01.2018 — 30.06.2018;
— у графі «Сума податкових пільг, що використана за цільовим призначенням, гривень» — прочерк.
ПДВ. Для заповнення у Звіті пільг з ПДВ стане у пригоді наказ ДПАУ від 29.03.2011 р. №167. Між іншим, унаслідок правильного застосування алгоритму розрахунку суми ПДВ, не сплаченої платником до державного бюджету, від'ємне значення виникати не повинно.
Механізм визначення пільги з ПДВ залежить від особливостей оподаткування. У Звіті відображаються суми пільг за операціями:
— з постачання товарів (послуг), звільнених від оподаткування;
— з експорту товарів (супутніх послуг) та з постачання товарів (послуг) на митній території України, які оподатковуються за ставкою 0% та 7%.
1. Розрахунок не внесених сум податку за операціями з постачання товарів (послуг), звільнених від оподаткування, здійснюється за алгоритмом:
де: СП — сума пільг;
Vпост. зв. — обсяги операцій, звільнених від оподаткування ПДВ, — з розділу I декларації з ПДВ;
Vприд. з податком, Vприд. без податку — обсяги операцій з придбання товарів (послуг), які використані в операціях, звільнених від оподаткування (обсяг операцій з придбання лише тих товарів (послуг), які використані в операціях, звільнених від оподаткування ПДВ, зазначених в V пост. зв.)1;
2. Розрахунок не внесених до державного бюджету сум ПДВ через застосування ставки 0% або 7% здійснюється за алгоритмом:
де: СП — сума пільг;
Vпост. нульов. — обсяги операцій з експорту товарів (супутніх послуг) та/або операцій з постачання товарів (послуг) на митній території України, оподатковуваних за нульовою ставкою чи ставкою 7%, — з розділу I декларації з ПДВ;
Vприд. — обсяги операцій з придбання товарів (послуг), використаних в операціях з експорту товарів (супутніх послуг) та/або в операціях з постачання товарів (послуг) на митній території України, які оподатковуються за ставкою 0% або 7%.
Зверніть увагу!
Для показника Vприд. використовуються дані з придбання, пов'язані саме з постачанням експорту або з постачанням товарів за ставкою 7%. Якщо постачається придбаний заздалегідь товар, то слід брати до уваги обсяги придбання такого товару у постачальників. Якщо відбувається експорт власно виготовленої продукції, доведеться брати до уваги собівартість виготовленої продукції у кількості, відвантаженій на експорт у звітному періоді*.
Суми ПДВ, не сплачені платниками до бюджету у зв'язку з оподаткуванням операцій з постачання лікарських засобів та медичних виробів за нижчою від основної ставкою оподаткування, а саме — 7%, є податковою пільгою, яка визначається як різниця між сумою ПДВ за ставкою 20% та сумою ПДВ за ставкою 7% (додатково див. рубрику ЗIР, підкатегорія 101.26).
Також зверніть увагу на запитання: «Чи включаються до розрахунку суми податкової пільги з ПДВ при заповненні звіту про суми податкових пільг показники розрахунків коригування до податкових накладних, зазначені у відповідних рядках декларації з ПДВ?». Податківці відповідають: позаяк показники рядка 7 декларації включаються до розрахунку загальної суми ПЗ, а показники рядка 14 — до розрахунку загальної суми ПК за відповідний звітний період, то при заповненні Звіту враховуються і показники розрахунків коригувань до податкових накладних.
Олена ВОДОП'ЯНОВА, «Дебет-Кредит»