Фізособа планує зареєструватися підприємцем 1-ї групи ЄП. Чи триває у 2018 році мораторій на перевірки? Які органи можуть здійснювати перевірки продавців на ринку та що саме перевірятимуть? Які наслідки за проведення неоформленої торгівлі нехарчовою продукцією на території ринку (без оформлення ФОПа та без сплати податків)?
Перевірки у 2018 році — без мораторію
Законом про Держбюджет-2018 до Закону №1728 внесено зміни, якими на 2018 рік фактично продовжено мораторій на проведення планових перевірок органами держнагляду у сфері госпдіяльності1.
1 Ми писали про це на веб-порталі «ДК» — https://news.dtkt.ua/law/liability/46619.
Отже, мораторій на планові перевірки держорганів діє з 01.01.2018 р. Але КМУ не виконав вчасно вимог ст. 6 Закону №1728 та не визначив переліку держорганів, які можуть здійснювати планові заходи протягом 2018 року. Щойно 23.02.2018 р. було оприлюднено Перелік органів держнагляду, на які не поширюється мораторій, затверджений постановою КМУ від 18.12.2017 р. №1104.
Позаяк у цьому Переліку наведені ДФС та її територіальні органи, жодного мораторію на їх перевірки немає! I з 23.02.2018 р. перевірки можуть проводитись відповідно до складених та оприлюднених планів. Але це стосується не лише органів ДФС, а й органів державної влади та місцевого самоврядування, уповноважених здійснювати ринковий нагляд за дотриманням правил торгівлі на ринках у межах сфери відповідальності щодо певного виду товарів/продукції — наприклад, Державна служба з надзвичайних ситуацій щодо піротехнічних засобів, Держархбудінспекція щодо будівельних виробів тощо. Проте основні види нехарчових товарів/продукції все ж належать до сфери відповідальності Держпродспоживслужби.
Важливо!
Не слід ототожнювати державний ринковий нагляд саме з торгівлею на ринках. Органи ринкового нагляду здійснюють контроль продукції (товарів) у частині забезпечення її відповідності встановленим вимогам, а також забезпечення відсутності загроз від такої продукції суспільним інтересам. Отже, це стосується контролю продукції у всіх не заборонених для торгівлі місцях (магазинах, лотках, МАФах, на ринку тощо).
Ринковий нагляд — сфера відповідальності
Зважаючи, що у запитанні йдеться про продаж на ринку нехарчової продукції, варто звернутися до законів №2736 та №2735.
Перелік органів ринкового нагляду, інформація про сфери їх відповідальності, їхні поштові адреси, адреси електронної пошти та номери телефонів розміщуються на інформаційних стендах у приміщеннях органів ринкового нагляду, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері економічного і соціального розвитку, та на офіційних сторінках відповідних органів в Iнтернеті (ч. 7 ст. 10 Закону №2735).
З переліком органів ринкового нагляду та інформацією про сфери їх відповідальності детальніше можна ознайомитись у Переліку №1069.
Відповідно до пп. 4 п. 3 Положення про Держпродспоживслужбу, основними завданнями Держпродспоживслужби є, зокрема, здійснення ринкового нагляду в межах сфери своєї відповідальності.
Сфери відповідальності органів ринкового нагляду включають види продукції, що є об'єктами технічних регламентів, і можуть включати види продукції, що не є об'єктами технічних регламентів (ч. 2 ст. 10 Закону №2735).
Зверніть увагу!
За Переліком №1069 до сфери відповідальності Держпродспоживслужби віднесено товари, що можуть продаватися на ринках, такі як побутові холодильні прилади, побутові пральні, посудомийні, барабанні сушильні машин, електричне та електронне обладнання, водогрійні котли, що працюють на рідкому чи газоподібному паливі, радіообладнання, електричні лампи та світильники, текстильні волокна і текстильні вироби, мийні засоби і поверхнево-активні речовини, що входять до їх складу, неавтоматичні зважувальні прилади, пляшки, які використовуються як мірні ємності, іграшки, взуття, телевізори, пилососи. Особливості торгівлі непродовольчими товарами на ринку наведено у розділі III (п. 43 — 47) Правил торгівлі на ринках.
Держпродспоживслужба (пп. 7 п. 4 Положення про Держпродспоживслужбу) відповідно до покладених на неї завдань у сфері здійснення державного ринкового нагляду, зокрема:
— організовує розроблення проектів секторальних планів ринкового нагляду, затверджує секторальні плани ринкового нагляду, здійснює моніторинг виконання та перегляд таких планів;
— проводить перевірки характеристик продукції, в тому числі відбирає зразки продукції та забезпечує проведення їх експертизи (випробування);
— вживає відповідних заходів щодо своєчасного попередження споживачів (користувачів) про виявлену небезпеку, яку становить продукція;
— вживає у порядку, визначеному законом, заходів щодо притягнення до відповідальності осіб, винних у порушенні встановлених вимог;
— надсилає матеріали перевірок до правоохоронних органів для вирішення питань про притягнення до кримінальної відповідальності осіб, у діях яких містяться ознаки кримінального правопорушення.
Ринковий нагляд — секторальні плани та інформування ДФС
Відповідно до ст. 20 Закону №2735, ринковий нагляд здійснюється відповідно до секторальних планів ринкового нагляду, які щорічно затверджуються органами ринкового нагляду відповідно до сфер їх відповідальності.
Згідно із секторальним планом державного ринкового нагляду та планом здійснення контролю продукції на 2018 рік Держпродспоживслужба проводить планові та позапланові перевірки характеристик продукції. З цими планами можна ознайомитися на офіційному веб-сайті Головного управління Держпродспоживслужби: http://dsp.gov.ua/proekt-sektoralnoho-planu-derzhavnoho-rynkovoho-nahliadu-na-2018-rik/ та http://dsp.gov.ua/wp-content/uploads/2017/11/images-3.pdf.
Планові перевірки характеристик продукції проводяться у розповсюджувачів цієї продукції, а позапланові — у розповсюджувачів та виробників такої продукції. Перевірка характеристик продукції може бути невиїзною (за місцезнаходженням органу ринкового нагляду) або виїзною.
Зверніть увагу!
Позапланові перевірки характеристик продукції у її розповсюджувачів здійснюються лише за зверненнями споживачів (користувачів) відповідної продукції, а також органів виконавчої влади, виконавчих органів місцевих рад, правоохоронних органів, громадських організацій споживачів (об'єднань споживачів), у яких міститься інформація про розповсюдження продукції, що завдала шкоди суспільним інтересам чи має недоліки, що можуть завдати такої шкоди, і відсутня інформація, за якою виробника такої продукції може бути ідентифіковано, але міститься інформація, за якою може бути встановлено розповсюджувача, у якого було придбано (виявлено) таку продукцію.
Під час перевірки характеристик продукції у розповсюджувачів (ч. 2 ст. 24 Закону №2735) на початковому етапі перевірки особливу увагу перевіряльники звертають на об'єкти перевірки, якими є:
а) наявність на продукції знака відповідності технічним регламентам (у т. ч. ідентифікаційного номера призначеного органу з оцінки відповідності), якщо його нанесення на продукцію передбачено технічним регламентом на відповідний вид продукції, та додержання правил застосування і нанесення знака відповідності технічним регламентам;
б) наявність супровідної документації, яка має додаватися до відповідної продукції (зокрема, інструкції з користування продукцією), етикетки, маркування, інших позначок, якщо це встановлено технічними регламентами, та їх відповідність встановленим вимогам;
в) наявність декларації про відповідність, якщо згідно з технічним регламентом на відповідний вид продукції продукція при її розповсюдженні має супроводжуватися такою декларацією.
На наступних етапах перевірки можуть бути проведені:
а) обстеження зразків відповідної продукції та ідентифікація виробника продукції;
б) відбір та експертиза (випробування) зразків продукції (у разі якщо є підстави вважати, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам).
Отже, наголосимо, що наведені вище перевірки характеристик продукції стосуються самої продукції у розповсюджувачів, незалежно від того, хто саме продає таку продукцію, — фізособа чи підприємець. Тобто за фактом придбання продукції у конкретного продавця на ринку споживач може написати скаргу, внаслідок якої й буде проводитись сама перевірка характеристик такої продукції фахівцями Держпродспоживслужби.
Окрім того, органи ринкового нагляду взаємодіють та обмінюються інформацією між собою, а також з органами доходів і зборів, центральними органами виконавчої влади, які здійснюють нагляд і контроль продукції, правоохоронними органами, громадськими організаціями споживачів (об'єднаннями споживачів) та об'єднаннями суб'єктів господарювання (ч. 4 ст. 10 Закону №2735).
Органи ДФС, отримавши таку інформацію, можуть проводити фактичні перевірки з підстав, наведених у таких пунктах:
1) пп. 80.2.2 ПКУ — йдеться про отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи (зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів);
2) пп. 80.2.7 ПКУ — йдеться про отримання в установленому законодавством порядку інформації про здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації.
Ринковий нагляд — особливості допуску
Відповідно до ст. 23 Закону №2735, перевірки характеристик продукції проводяться на підставі наказів органів ринкового нагляду та посвідчень (направлень) на проведення перевірки, що видаються та оформляються відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (тобто мають дотримуватися вимоги ч. 1 — 4 ст. 7 Закону про держнагляд). У разі одержання інформації про надання на ринку продукції, що становить серйозний ризик, відповідні накази та посвідчення (направлення) видаються й оформляються невідкладно.
Під час таких перевірок перевіряються характеристики лише того виду продукції, що є предметом перевірки.
Проте тут постає запитання: чи можна перевіряти продавця, фізособу, який не є підприємцем? Адже Закон про держнагляд поширюється виключно на госпсуб'єктів, тобто на фізосіб-підприємців, юросіб тощо. I відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону про держнагляд у посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються, зокрема, найменування суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім'я та по батькові фізособи-підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід, місцезнаходження суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід.
У ч. 9 ст. 23 Закону №2735 зазначено, що виїзні перевірки характеристик продукції проводяться, зокрема, у торговельних та складських приміщеннях суб'єктів господарювання.
Отже, фізосіб такі перевірки нібито не стосуються.
Водночас ринковий нагляд стосується розповсюджувачів продукції, характеристики якої перевіряються органами ринкового нагляду. Під терміном «розпосюджувач»1 розуміють будь-яку іншу, ніж виробник або імпортер, фізичну чи юридичну особу в ланцюгу постачання продукції, яка надає продукцію на ринку України.
1 Термін «розповсюджувач» вживається у значенні, наведеному у ч. 1 ст. 1 Закону України від 15.01.2015 р. №124-VIII «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» (ч. 2 ст. 1 Закону №2735).
Отже, фактично будь-який продавець продукції на ринку — просто фізособа чи фізособа-підприємець — можуть стати суб'єктом перевірки характеристик продукції, однак юридично реалізувати таке право жоден з наведених вище законів не дозволяє. До усунення такої законодавчої колізії перевірки саме фізосіб на ринках органами ринкового нагляду, на нашу думку, неможливі.
Хто може торгувати на ринках
Торгівлю на ринках можуть здійснювати фізичні особи — громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства, суб'єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно від форм власності (далі — продавці).
Щодо фізособи-підприємця — продавця нехарчової продукції на ринку, то за приписами ст. 23 Закону №2735, в якій зафіксовано порядок проведення перевірок характеристик продукції, не передбачено попередження госпсуб'єктів за 10 днів до дати її проведення, і повідомлення про проведення перевірки не надсилається. Тому відсутність попередження про перевірку не є підставою для недопуску посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд, до проведення перевірки.
Відповідно до Закону №2375, суб'єкти господарювання під час здійснення ринкового нагляду мають право, зокрема, перевіряти наявність у посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд, службових посвідчень та одержувати від посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд, копії посвідчень (направлень) на проведення перевірок та не допускати їх до проведення перевірок, якщо вони не надали копії таких документів.
Водночас невиконання законних вимог посадових осіб органів ринкового нагляду та їх територіальних органів щодо проведення перевірки, ненадання їм передбаченої законодавством інформації чи надання недостовірної інформації, створення інших перешкод для виконання покладених на них обов'язків — тягне за собою накладення штрафу від 170 грн до 340 грн (ст. 188-37 КУпАП) із розглядом таких адмінсправ та застосуванням штрафів органами ринкового нагляду (ст. 244-19 КУпАП).
Від імені органів ринкового нагляду розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право:
— керівники центральних органів виконавчої влади, які здійснюють ринковий нагляд, та їхні заступники;
— керівники територіальних органів центральних органів виконавчої влади, які здійснюють ринковий нагляд, в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі та їхні заступники.
Дотримання правил торгівлі на ринку
Правила торгівлі на ринках мають рекомендаційний характер для затвердження правил торгівлі на ринках органами місцевого самоврядування. Тож варто ознайомитися з правилами торгівлі на ринках в окремому регіоні (місті, селі, селищі), перш ніж планувати торгівлю. Адже за порушення правил торгівлі на ринках ст. 159 КУпАП передбачає попередження або накладення штрафу на громадян від 17 грн до 51 грн і попередження або накладення штрафу на посадових осіб — від 51 грн до 119 грн.
Накладати такі стягнення мають право посадові особи виконкомів сільських, селищних, міських рад (п. 2 ч.1 ст. 255 КУпАП).
Замість висновків
Фактично все наведене вище і є відповіддю на запитання: «Які наслідки за проведення неоформленої торгівлі нехарчовою продукцією на території ринку (без оформлення підприємництва та без сплати податків)?».
Адже на сьогодні ринковий нагляд стосується якості продукції, якою продавці торгують на ринку.
При цьому реєстрація підприємцем у разі торгівлі на ринку — це право, а не обов'язок фізособи (крім тих випадків, коли торгівля певним товаром вимагає обов'язкової наявності статусу госпсуб'єкта — наприклад, коли торгівля таким товаром підлягає ліцензуванню).
Щодо відповідальності за несплату податків фізособою, яка торгує на ринку та не бажає оформлятись підприємцем, то їх фізособа сплачує до 1 серпня (п. 179.7 ПКУ) за наслідками подання річної податкової декларації про майновий стан, граничний строк подання якої — 1 травня, наступного за звітним роком (пп. 49.18.4 ПКУ).
Утім, якщо інформація про торгівлю на ринку та виявлені органами ринкового нагляду порушення потрапляє до органів Державної фіскальної служби, наслідки можуть бути невтішні.
Нормативна база
- КУпАП — Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. №8073-X.
- ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. №2755-VI.
- Закон про Держбюджет-2018 — Закон України від 07.12.2017 р. №2246-VIII «Про Державний бюджет України на 2018 рік».
- Закон про держнагляд — Закон України від 05.04.2007 р. №877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
- Закон №1728 — Закон України від 03.11.2016 р. №1728-VIII «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
- Закон №2735 — Закон України від 02.12.2010 р. №2735-VI «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».
- Закон №2736 — Закон України від 02.12.2010 р. №2736-VI «Про загальну безпечність нехарчової продукції».
- Перелік №1069 — Перелік видів продукції, щодо яких органи державного ринкового нагляду здійснюють державний ринковий нагляд, затверджений постановою КМУ від 28.12.2016 р. №1069.
- Положення про Держпродспоживслужбу — Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затверджене постановою КМУ від 02.09.2015 р. №667.
- Правила торгівлі на ринках — Правила торгівлі на ринках, затверджені наказом Мінекономіки, МВС, ДПАУ, Держстандарту від 26.02.2002 р. №57/188/84/105.
Наталія КАНАРЬОВА, «Дебет-Кредит»