Напередодні складання квартальної декларації багатьох юросіб — платників ЄП 3-ї групи бентежать наслідки неповернення фіндопомоги, отриманої на загальній системі. I що робити, коли платнику ЄП повертається фіндопомога від позичальника?
Податковий облік
Облік у позичальника — платника ЄП. Занепокоєння платників ЄП, у яких при зміні системи оподаткування в обліку залишилася неповернена сума поворотної фіндопомоги (далі — ПФД), є зрозумілим. Адже за нормою пп. 3 п. 292.11 ПКУ до складу доходу платників ЄП 3-ї групи не включаються, зокрема, суми фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, отриманої та поверненої протягом 12 к. м. з дня її отримання.
Нагадаємо основні правила для таких «єдинників»:
1) фіндопомога має надаватись на поворотній основі;
2) запозичені кошти повертаються протягом 12 к. м. з дати отримання. Ця норма діє незалежно від установленого у договорі позики строку повернення грошей: для податкового обліку — свої правила.
Договір позики
За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Відлік 12 к. м. починається з дати отримання грошей, про що свідчитиме банківська виписка або запис у касовій книзі, якщо кошти отримано готівкою. Сума ПФД, не поверненої платником ЄП протягом 12 к. м. з дня її отримання, включається до складу доходу наступного дня після закінчення 12 к. м. з дня отримання такої ПФД. Тож слід бути уважним щодо дати отримання та повернення коштів1. Наприклад, якщо ПФД отримана юрособою — платником ЄП 3-ї групи 14.06.2018 р., то граничний термін повернення є 14.06.2019 р. Якщо кошти повернути пізніше хоча б на один день, у платника ЄП виникає оподатковуваний дохід у сумі ПФД, яка не була повернена до 14.06.2019 р. включно.
Якщо кошти отримуються частинами, то граничний термін повернення слід визначати окремо щодо кожної отриманої частини ПФД.
Ще цікавіша ситуація, коли ПФД отримана юрособою під час перебування на загальній системі. Постають запитання: чи при зміні системи оподаткування діють зазначені вище вимоги? Чи, можливо, треба відраховувати 12 к. м. із дати переходу на ЄП?
Автор вважає, що платник ЄП не повинен включати до складу доходу отриману на загальній системі суму ПФД. Аргументи такі:
1) норма пп. 3 п. 292.11 ПКУ є спеціальною виключно для платників ЄП, вона не містить перехідних положень;
2) до складу доходу не включаються «суми фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, отриманої та поверненої протягом 12 календарних місяців з дня її отримання». Розуміємо, що отримання та повернення коштів має відбуватися саме на спрощеній системі;
3) податковий статус позичальника змінено, але на момент отримання ПФД підприємство не було платником ЄП, відповідно, не могло враховувати норми п. 3 п. 292.11 ПКУ.
На підтримку нашої позиції є консультація податківців2: «Юридична особа, яка отримала поворотну фінансову допомогу в період перебування на загальній системі оподаткування, у разі переходу на спрощену систему оподаткування не включає такі кошти до доходу платника єдиного податку».
1 Договір позики є укладеним з моменту передання грошей (ч. 2 ст. 1046 ЦКУ).
2 ЗIР, підкатегорія 108.01.02, відповідь на запитання: «Чи включається до доходу ЮО — платника ЄП поворотна фінансова допомога, отримана цією особою в період перебування її на загальній системі оподаткування?».
Але зауважимо, що тлумачити таку консультацію можна по-різному. Наприклад, юрособа не включає суму ПФД у періоді переходу на спрощену систему — проте чи після закінчення 12 к. м. у разі неповернення таких запозичень не виникає ризику враховувати цю суму у складі доходу? Тож для додаткового захисту рекомендуємо отримати індивідуальну податкову консультацію відповідно до ст. 52 ПКУ.
Для обережних платників ЄП запропонуємо такий варіант. Платник ЄП може повернути кошти позикодавцю до закінчення 12 к. м. з дати переходу на ЄП, а відтак знову їх отримати. Цю операцію з наступного отримання коштів можна провести відразу ж наступного дня. У такий спосіб платник ЄП уникне визнання доходу ще на 12 к. м.
Але наведені нами аргументи не допоможуть у разі ліквідації юрособи. У цьому випадку неповернену ПФД слід визнати у складі доходу платника ЄП в останньому звітному періоді. Позиція податківців така: «Якщо суми поворотної фінансової допомоги, що відповідно до норм ст. 112 Цивільного кодексу України вважаються погашеними або не повертаються за домовленістю сторін, то не виконується умова пп. 3 п. 292.11 ст. 292 Податкового кодексу України щодо повернення суми поворотної фінансової допомоги. У цьому випадку сума поворотної фінансової допомоги включається до складу доходу платника єдиного податку — юридичної особи»1.
1 ЗIР, підкатегорія 108.01.02, відповідь на запитання: «Чи включається до складу доходу ЮО — платника ЄП сума отриманої поворотної фінансової допомоги, якщо ним прийнято рішення про припинення ЮО шляхом ліквідації?».
Облік у позикодавця — платника ЄП. Для юрособи — платника ЄП відповідно до пп. 2 п. 292.1 ПКУ доходом є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юрособи, отриманий протягом звітного періоду в грошовій формі, матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ПКУ.
Проте у визначенні терміна «дохід» у пп. 14.1.54 ПКУ не згадується про ПФД. Додатковим аргументом може бути визначення доходу в п. 5 П(С)БО 15, де сказано, що дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу. А за правилами бухобліку надана ПФД у позикодавця відображається як дебіторська заборгованість і не визнається доходом.
А це означає, що при поверненні коштів позичальником у позикодавця — платника ЄП не виникає оподатковуваного доходу. А в бухобліку змінюється лише стаття активу балансу (збільшується дебет рахунку коштів у банку або касі і зменшується сума дебіторської заборгованості).
Поворотна фінансова допомога
Поворотна фінансова допомога — сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення; <...>
Бухгалтерський облік
Як сказано вище, сума ПФД не визнається доходом та витратами підприємства згідно з П(С)БО 15 та П(С)БО 16. Погашення одержаних позик не є доходом та витратами, але такі надходження є зобов'язанням: поточним або довгостроковим відповідно до П(С)БО 11.
У позичальника — платника ЄП отримана сума ПФД, якщо її надано на строк до року, відображається як розрахунки з іншими кредиторами за кредитом субрахунку 685 «Розрахунки з іншими кредиторами» з дебетом субрахунку 301 (311). У разі якщо термін повернення позикових коштів становить більше року, то таку заборгованість варто відобразити за кредитом субрахунку 505 «Iнші довгострокові позики в національній валюті». Якщо до погашення довгострокової позики залишається рік, то довгострокова заборгованість переводиться до поточної на субрахунок 611, здійснюється проведення за дебетом 505 та кредитом 611.
У позикодавця — платника ЄП надана сума ПФД з терміном повернення більше року відображається як довгострокова заборгованість за дебетом субрахунку 183 «Iнша дебіторська заборгованість». Якщо до погашення довгострокової позики залишається рік, то заборгованість переводиться до поточної на субрахунок 377 «Розрахунки з іншими дебіторами».
Олена ВОДОП'ЯНОВА, «Дебет-Кредит»