У «ДК» №37/2017 ми писали, що Рада фінансової стабільності ще до кінця вересня обіцяла прийняти рішення щодо офіційного статусу криптовалют в Україні. Та горішок виявився заміцним.
Минув вересень... жовтень... наблизився до кінця листопад — а обіцяна офіційна заява все не з'являлася. I ось, нарешті, аж 30 листопада таки з'явився... не офіційний документ, а всього лише прес-реліз1, і не Ради фінансової стабільності, а лише НБУ, НКЦПФР і Нацкомфінпослуг. Його назва: «Спільна заява фінансових регуляторів щодо статусу криптовалют в Україні». Що ж, краще це, ніж нічого: це дає змогу зрозуміти позиції держорганів у цьому питанні і спрогнозувати їхні подальші дії.
Основне послання заяви, яким вона закінчується: «Усі, хто планує вкладати власні кошти в криптовалюти, мають усвідомлювати, що здійснюють такі операції на власний ризик».
Починається ж заява з висловлення держрегуляторами переконаності, що «складна правова природа криптовалют не дозволяє визнати їх ані грошовими коштами, ані валютою і платіжним засобом іншої країни, ані валютною цінністю, ані електронними грошима, ані цінними паперами, ані грошовим сурогатом».
Це, зокрема, означає, що до криптовалют не може застосовуватися законодавство, яке регулює вищеназвані категорії. Водночас із цього не випливає, що криптовалюти в Україні поза законом чи взагалі заборонені.
Фінансові регулятори пообіцяли, що надалі опрацьовуватимуть питання правового статусу криптовалют та законодавчого врегулювання операцій з ними. Метою такого врегулювання вони назвали захист прав споживачів, протидію відмиванню коштів та іншим протиправним діям, ідентифікацію суб'єктів операцій, механізм оподаткування отриманих доходів, декларування тощо. Тут доводиться висловити деякий скептицизм: як ми говорили в попередній публікації, криптовалюти є передусім інструментом уникнення державного регулювання, тому організувати ідентифікацію суб'єктів та декларування в цій галузі буде нелегко, якщо не неможливо.
Не виключаємо, що між серпневою заявою Ради фінансової стабільності та цією заявою фінрегуляторів минуло так багато часу, бо в цих органах сподівалися, що за цей час буде напрацьована якась більш визначена практика в інших країнах. Та цього не сталося. У заяві констатується, що на сьогодні серед регуляторів провідних країн світу, зокрема країн ЄС, «немає єдиного підходу до визначення правового статусу криптовалют та регулювання операцій з ними».
Додамо, що різні позиції з цього питання є не лише серед регуляторів різних країн, а й серед різних регуляторів однієї країни. Так, 4 грудня українські інформагентства поширили новину під оптимістичною назвою «У США офіційно визнали біткойн». Та реальність виявилася далекою від цього заголовка. Насправді йдеться про публікацію агентства «Блумберг»2 від 1 грудня, де сказано, що дві американські біржі почали торгувати ф'ючерсами на біткойни. Звичайно, це передбачає отримання дозволу від регулятора, яким у цьому випадку є Комісія з торгівлі товарними ф'ючерсами (CFTC), — але це ще не зовсім «офіційне визнання». У тій же публікації «Блумберга» говориться, що різні регулятори по-різному оцінюють біткойн. CFTC ще з 2015 року вважає його товаром. Американська податкова (IRS) — майном. Комісія з цінних паперів і бірж США (SEC) — цінними паперами. Відділ боротьби з фінансовими злочинами Мінфіну США (FinCEN) — «грошоподібним інструментом». Самі ж біржі воліють вважати криптовалюти «новим класом активів».
Далі буде: адже в парламенті зареєстровано законопроекти від 06.10.2017 р. №7183 «Про обіг криптовалюти в Україні» та від 10.10.2017 р. №7183-1 «Про стимулювання ринку криптовалют та їх похідних в Україні».
Андрій ПОРИТКО, заступник головного редактора