Якщо учасник (він же директор) юридичної особи (ТОВ) — платника єдиного податку хоче перереєструвати юридичну адресу на новопридбане нежитлове приміщення, яке перебуває у його власності, чи потрібен договір оренди між юридичною особою та власником? Якщо ми плануємо встановлювати у цьому приміщенні РРО, — це може бути не оренда?
Зміна юридичної адреси
Нагадаємо, що відповідно до п. 6, 9 ч. 1 ст. 15, п. 1, 2, 7, 8 ч. 4 ст. 17 Закону про держреєстрацію юридична особа може змінити свою юридичну адресу двома шляхами:
1) якщо відомості про юридичну адресу внесені до статуту, то державному реєстратору треба подати по одному примірнику оригіналу статуту та протоколу із нотаріально засвідченими підписами засновників, реєстраційну заяву форми 31, квитанцію про сплату адміністративного збору;
1 Заява про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань, затверджена наказом Мін'юсту від 18.11.2016 р. №3268/5.
2) якщо відомостей про юридичну адресу немає у статуті, то державному реєстратору треба подати один примірник оригіналу протоколу із нотаріально засвідченими підписами засновників, реєстраційну заяву форми 3, квитанцію про сплату адміністративного збору.
Водночас жодних документів на право власності чи оренди нежитлового приміщення, де планується розмістити працівників юридичної особи та її керівних органів, бухгалтерію, надавати державному реєстратору для підтвердження юридичної адреси ТОВ Закон про держреєстрацію не вимагає.
Відповідно, за умовами нашого запитання, у разі якщо юридичну особу планується розмістити за адресою нежитлової нерухомості, придбаної керівником як фізособою, то з метою внесення цією адреси як юридичної до ЄДР укладати договір оренди приміщення не потрібно.
Утім, це не принципово лише з метою визначення юридичної адреси ТОВ.
Договір оренди приміщення та ф. №20-ОПП
Не забуваймо, що на сьогодні чинне законодавство дозволяє без зміни юридичної адреси мати будь-яке інше приміщення, де можуть бути розташовані окремі структурні підрозділи юрособи. I для такого змінювати юридичну адресу зовсім не потрібно. Достатньо укласти договір оренди приміщення та повідомити про це орган ДФС.
Відповідно до п. 63.3 ПКУ, з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об'єктів оподаткування або об'єктів, які пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).
Платник податків зобов'язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об'єкти оподаткування і об'єкти, пов'язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків.
Заява про взяття на облік платника податків за неосновним місцем обліку подається до відповідного контролюючого органу протягом 10 робочих днів після створення відокремленого підрозділу, реєстрації рухомого чи нерухомого майна чи відкриття об'єкта чи підрозділу, через які провадиться діяльність або які підлягають оподаткуванню.
Загалом, через те що договори оренди є реальними, тобто набирають чинності з моменту підписання актів приймання-передачі нерухомого майна в оренду (те саме стосується й договорів позички чи іншого користування майном), то такі 10 робочих днів слід відлічувати від дати підписання акта приймання-передачі приміщення в оренду (позичку, користування).
Такі відомості подаються за формою №20-ОПП (додаток 10 до Порядку №1588) у паперовій чи електронній формі (п. 8.4 розділу VIII Порядку №1588).
Відповідно до п. 8.5 розділу VIII Порядку №1588, у разі зміни відомостей про об'єкт оподаткування, а саме: зміна типу, найменування, місцезнаходження, виду права або стану об'єкта оподаткування, — платник податків надає до контролюючого органу за основним місцем обліку повідомлення за формою №20-ОПП з оновленою інформацією про об'єкт оподаткування, щодо якого відбулися зміни.
Таким чином, фіскальні перевірки можуть проводитись як за юридичною адресою (основним місцем обліку), так і за неосновним місцем обліку (відповідно до форми №20-ОПП).
Договір оренди приміщення та РРО
Ще один важливий момент, який усе ж має спонукати сторони укласти договір оренди приміщення (позички, користування нерухомістю), — це встановлення РРО.
Як зазначено у запитанні, ТОВ обирає адресу придбаного керівником нерухомого майна як юридичну адресу чи адресу за неосновним місцем обліку — в такому разі з метою встановлення РРО має укласти письмовий договір оренди.
Згідно з п. 4 підрозділу 2 розділу II Порядку №547, для реєстрації РРО суб'єкт господарювання подає до контролюючого органу, зокрема, копію документа на право власності або іншого документа, що дає право на розміщення господарської одиниці, де буде використовуватися РРО.
Вимога реєстрації РРО
Суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг та відповідно до вимог законодавства повинні застосовувати РРО, зобов'язані зареєструвати РРО в контролюючому органі відповідно до положень Порядку №547, виконати його персоналізацію, опломбувати та перевести у фіскальний режим роботи.
Під терміном «адреса господарської одиниці» Порядок №547 розуміє адресу, зазначену в документі на право власності або користування господарською одиницею, договорі оренди.
Загалом, у базі ЗІР, підкатегорія 109.121, фіскальні органи стверджують: документом, що дає право на розміщення господарської одиниці, де буде використовуватися РРО, може бути договір оренди, акт приймання-передачі майна або інший документ на право власності або користування господарською одиницею.
1 Запитання: «Копію якого документа необхідно подати СГ до контролюючого органу для підтвердження права власності або права на розміщення господарської одиниці з метою реєстрації РРО?».
Окремо нагадаємо: через те що йдеться про оренду (користування) нерухомим майном, то для таких договорів установлено спеціальну форму — нотаріальну, у разі якщо термін оренди (користування, позички) становить 3 роки та більше (ч. 2 ст. 793, ч. 3 ст. 828 ЦКУ).
Приклад Керівник як фізособа та ТОВ уклали договір оренди приміщення строком на 2 роки. Згодом вирішили продовжити його дію ще на два роки. Чи потрібно в такому випадку посвідчувати договір у нотаріуса, адже його строк загалом перевищуватиме 3 роки?
Судова практика свідчить, що у разі якщо із закінченням строку договору найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) його дію було продовжено і наведене призвело до збільшення загального строку користування орендованим майном, який становить понад три роки, це не може бути підставою для визнання такого договору нікчемним у зв'язку з відсутністю його нотаріального посвідчення та державної реєстрації. У разі якщо внаслідок внесення змін до договору таку його істотну умову, як строк дії, сторонами визначено більше ніж три роки (а саме, якщо додатковою угодою відповідним чином змінюється пункт договору, який передбачав менш ніж трирічний строк), то, за загальним правилом, передбаченим ст. 654 ЦКУ, відповідна додаткова угода чи договір у редакції такої угоди підлягають нотаріальному посвідченню, якщо інше не встановлено договором (п. 2.9 Постанови №12).
Зверніть увагу!
Факт укладення додатка до договору оренди (позички, іншого користування) нерухомим майном про пролонгацію строку дії договору, який подавався на реєстрацію РРО до фіскальних органів, не потребує перереєстрації РРО та не подається до органів ДФС (у п. 1 розділу 3 Порядку №547 ідеться про перереєстрацію РРО лише у випадку зміни адреси, про продовження строку дії договору оренди там ані слова).
Це означає, що в ситуації, коли договір оренди нерухомого майна укладений, скажімо, на два роки та згодом продовжений (додатковою угодою зі зміною строку дії договору чи окремим договором) ще на два, — загальний строк у чотири роки не призводить до обов'язку нотаріального посвідчення (причому незалежно від кількості разів такого продовження). Тобто у цьому випадку важливим є строк пролонгації — не більше ніж на три роки, і байдуже, одним додатком чи окремим договором. Iнакше такий додаток чи окремий договір слід буде посвідчувати нотаріально.
Відповідно до ч. 1 ст. 654 ЦКУ, зміна договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає зі звичаїв ділового обороту. Тому у разі якщо договір укладений на три роки та посвідчений нотаріально, а згодом продовжений на рік (два чи три, чи більше), то, на нашу думку, всі наступні пролонгації мають бути нотаріально посвідчені незалежно від строку продовження строку дії та їх кількості.
Для того щоби не складати додатків, сторони часто прописують у договорі автоматичну пролонгацію — тут буде грати правило «до трьох років без нотаріального засвідчення» для самого договору та кожної його наступної пролонгації. Але слід враховувати, що таке правило прописано у ч. 4 ст. 284 ГКУ, тому таке є можливим лише в разі укладення договору між госпсуб'єктами. На фізосіб норми ГКУ не поширюються.
Нормативна база
- ГКУ — Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. №436-IV.
- ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. №2755-VI.
- ЦКУ — Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. №435-IV.
- Закон про держреєстрацію — Закон України від 15.05.2003 р. №755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань».
- Порядок №547 — Порядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затверджений наказом Мінфіну від 14.06.2016 р. №547.
- Порядок №1588 — Порядок обліку платників податків і зборів, затверджений наказом Мінфіну України від 09.12.2011 р. №1588.
- Постанова №12 — Постанова Пленуму ВГСУ від 29.05.2013 р. №12 «Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна».
Наталія КАНАРЬОВА, «Дебет-Кредит»