Підприємство — власник мережі магазинів (структурних невідокремлених підрозділів у різних регіонах України). За місцем реєстрації підприємства сплачуються ЄСВ та ПДФО. Ліміт кас розраховано окремо за кожним підрозділом. Чи є це помилкою? Як розрахувати ліміт каси для торговельної мережі? Яка відповідальність?
Подання заяви за формою №20-ОПП
Про відкриття нових магазинів слід інформувати територіальні органи ДФС за основним місцем обліку підприємства. Повідомляти про всі об'єкти оподаткування і об'єкти, пов'язані з оподаткуванням, вимагає п. 8.1 розділу VIII Порядку №1588. Відповідно до п. 8.2 розділу VIII Порядку №1588 об'єктами оподаткування й об'єктами, пов'язаними з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, є майно та дії, у зв'язку з якими у платника податків виникають обов'язки щодо сплати податків та зборів.
Відкриття роздрібного магазину потребує реєстрації РРО за місцем його розташування, сплати ПДФО з доходів працівників, що у ньому працюватимуть, а також, можливо, акцизного податку за місцем розташування магазину (якщо планується роздрібна торгівля підакцизними товарами — алкогольними напоями та тютюновими виробами). Подавати повідомлення за ф. №20-ОПП треба про всі об'єкти, в тому числі про ті, що розташовані у тій самій адміністративно-територіальній одиниці, що й головне підприємство, але в цьому разі не треба заповнювати графу 11 форми повідомлення.
Якщо магазин розташований на території адміністративно-територіальної одиниці, де підприємство не перебуває на обліку, то такому підприємству слід буде стати на облік у податкових органах адміністративно-територіальних одиниць. Це буде неосновним місцем обліку платника податків (п. 63.3 ПКУ).
Взяття на облік за неосновним місцем обліку платників податків може здійснюватися на підставі повідомлення за ф. № 20-ОПП, у якому слід визначити податковий орган, де підприємство бажає стати на облік за неосновним місцем обліку та за місцезнаходженням магазину як підрозділу, через який провадиться діяльність (для цього у графі 11 ставиться позначка).
Якщо до графи 11 ф. №20-ОПП буде внесено цю позначку, то це звільняє підприємство від подання заяви за ф. № 17-ОПП (п. 7.2 розділу VII Порядку №1588). Повідомлення за ф. №20-ОПП можна подати засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством (п. 8.4 розділу VIII Порядку №1588).
Сплата ПДФО з працівників структурних невідокремлених підрозділів
Якщо відокремлений підрозділ не уповноважений нараховувати (сплачувати) ПДФО за такий відокремлений підрозділ, усі обов'язки податкового агента виконує головне підприємство, тобто утримує ПДФО з доходів працівників таких підрозділів. ПДФО, нарахований працівникам відокремленого підрозділу, перераховується до місцевого бюджету за місцезнаходженням відокремленого підрозділу — пп. 168.4.3 ПКУ, пп. 168.4.4 ПКУ.
Отже, ПДФО слід сплачувати до місцевих бюджетів тих адміністративно-територіальних одиниць, де розташовані магазини. Але це можна робити лише після реєстрації як платника податків за неосновним місцем обліку — див. попередній розділ цієї статті.
На військовий збір та ЄСВ цей порядок не поширюється, адже вони сплачуються за місцем розташування головного підприємства.
Встановлення ліміту каси
Відповідно до п. 1.2 Положення №637 ліміт каси — це граничний розмір суми готівки, який може залишатися в касі у позаробочий час. Якщо підприємство ліміт каси не встановило (незалежно від причин), ліміт каси вважається нульовим. Уся готівка, що залишається в касі наприкінці робочого дня та не здана підприємством до банку відповідно до Положення №637, вважається понадлімітною (п. 5.8 Положення №637).
Форма розрахунку ліміту каси наведена у додатку 8 до Положення №637 (далі — Розрахунок).
Можна скласти окремий наказ (розпорядження) про встановлення ліміту каси для кожного магазину, а можна й один загальний наказ, в якому будуть затверджені всі ліміти — для підприємства загалом та для структурних підрозділів. Ліміт каси встановлюють загалом для магазину, його розмір не розподіляється на кожен окремий РРО в межах такого магазину.
Чи слід узгоджувати ліміт каси з банком?
В умовах особливого періоду підприємства, організації узгоджують з обслуговуючим банком розрахунок ліміту залишку готівки в касі. Iніціатором процедури узгодження є обслуговуючий банк. Для підприємств, організацій, які не узгодили з банком такого розрахунку, ліміт має вважатися нульовим, а не здана підприємством, організацією на кінець робочого дня готівка — понадлімітною (п. 2 розділу V Положення про організацію готівкового обігу і ведення емісійно-касових операцій у банківській системі в особливий період №46).
Початок особливого періоду в Україні визначено у ст. 1 Закону про оборону України. Дата початку особливого періоду — 18.03.2014 р., коли набрав чинності Указ Президента від 17.03.2014 р. №303 «Про часткову мобілізацію». На думку Міноборони, особливий період ще не закінчився — див. лист від 20.10.2016 р. №316/1/906. Питання щодо закінчення особливого періоду є досить дискусійним. Ми пропонуємо діяти на власний розсуд, але радимо узгодити ліміт каси з обслуговуючим банком для уникнення непорозумінь.
Розрахунок ліміту для структурних підрозділів здійснюється для всіх підрозділів і підприємства загалом. Касова книга ведеться підприємством. Для розрахунку ліміту каси береться загальна сума надходження готівки до всіх магазинів та до основної каси підприємства, яка наводиться у рядку 1 Розрахунку. З метою роздрібної торгівлі ми радимо робити розрахунок на підставі надходжень готівки, а не видачі.
Далі слід визначити кількість робочих днів магазинів та підприємства у тримісячному розрахунковому періоді. Цей період формується так: обираються будь-які три місяці поспіль з останніх дванадцяти місяців (п. 5.4 Положення №637). Слід узяти найбільшу кількість робочих днів з усіх підрозділів, наприклад: гуртовий відділ працює з понеділка до п'ятниці, а магазини працюють 7 днів на тиждень. Для розрахунку ліміту береться кількість робочих днів з розрахунку 7 днів на тиждень.
Потім показник рядка 1 Розрахунку ділиться на кількість робочих днів, а результат вноситься до рядка 2 Розрахунку — це будуть середньоденні надходження готівки. Ліміт визначається у сумі, що не перевищує середньоденні надходження, та зазначається у розрахунку. Ліміт каси для структурних підрозділів визначається у межах загального ліміту каси загалом щодо підприємства, бо для таких підрозділів не передбачено окремого визначення ліміту у п. 5.2 Положення №637 (як це передбачено для відокремлених підрозділів). Розподілити загальний ліміт між підрозділами можна пропорційно до надходження готівки до кожного підрозділу.
Строк здавання готівкової виручки до банку встановлюється відповідно до п. 5.1 Положення №637 — щодня або наступного дня. Можливість встановити строк здавання виручки не рідше ніж один раз на п'ять робочих днів можуть використовувати лише підприємства, розташовані в населених пунктах, де немає банків.
Якщо ліміт каси розрахований із порушенням цього порядку, зокрема він був розрахований для кожної торгової точки окремо, то це є порушенням норм Порядку №637.
Відповідно до п. 7.21 Положення №637 під час перевірки дотримання підприємством ліміту каси визначається наявність самостійно встановленого ліміту каси та відповідність його розрахунку вимогам Положення №637, уточнюються за наказами, розпорядженнями чи іншими розпорядчими документами суми самостійно доведених підприємством (юрособою) лімітів кас своїм відокремленим підрозділам.
Згідно з п. 5.8 Положення №637, якщо ліміт каси встановлено з перевищенням граничних розмірів, визначених п. 5.4 Положення №637, то він вважається встановленим на рівні зазначених граничних розмірів. У цьому разі сума перевищень вважається понадлімітною.
Для умов запитання, яке є темою цієї статті, це означає, що ліміт каси магазинів як невідокремлених підрозділів слід розраховувати загалом по всіх магазинах з урахуванням оборотів головної каси підприємства, а потім уже розподіляти отриманий ліміт по окремих магазинах. Якщо ліміт каси був розрахований іншим способом (тобто окремо для кожного магазину), такий ліміт може перевищити (але не обов'язково!) граничні розміри, якщо їх рахувати відповідно до п. 5.2 Положення №637 загалом по підприємству.
З огляду на це рекомендуємо переглянути фактично встановлені ліміти каси для магазинів та з'ясувати, чи не перевищують вони розміру ліміту, який буде розрахований загалом по підприємству. Якщо перевищення немає, то переглядати встановлені ліміти немає потреби.
Якщо перевищення є, то слід переглянути відповідні ліміти магазинів, щодо яких це сталося, і зменшити їх. Потім слід буде проаналізувати, чи є у відповідних магазинах випадки перевищення зменшеного ліміту каси. Відповідальність настає лише у разі такого перевищення.
Перегляд ліміту
Установлений ліміт каси та строки здавання готівкової виручки (готівки) можуть переглядатися у зв'язку зі змінами законодавства України або за наявності відповідних факторів об'єктивного характеру (зміни в надходженнях/видатках готівки, внутрішнього трудового розпорядку/графіків змінності тощо).
У законодавстві немає вимог, які б зобов'язували підприємства неодмінно переглядати установлений ліміт каси та строки здавання готівки за наявності тих чи інших обставин. Є лише вказівки на наявність такого права в разі встановлення відповідних факторів об'єктивного характеру.
Отже, в цьому випадку підприємство в будь-який момент має право переглянути ліміти каси.
У разі закриття окремого магазину немає потреби перераховувати ліміт каси для інших магазинів.
У разі відкриття нового магазину для нього слід встановити ліміт каси. Це можна зробити шляхом виділення йому частини ліміту за рахунок раніше розрахованих лімітів для наявних магазинів або шляхом нового перерахунку загального ліміту для всіх магазинів та головної каси і нового розподілу цього ліміту між усіма підрозділами, включаючи новий магазин.
Відповідальність за порушення
Відповідальність за перевищення ліміту каси встановлена Указом Президента України від 12.06.95 р. №436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки». А саме: за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах до підприємства застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу: у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожний день.
На думку НБУ, викладену в листі від 09.03.2011 р. №11-117/982-3354, строк, протягом якого може бути накладено штраф за порушення норм готівкового обігу, становить 3 роки. При цьому НБУ апелює до тієї самої ст. 102 ПКУ. Цю позицію підтримують і органи ДФСУ.
Нормативна база
- ГКУ — Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. №436-IV.
- ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. №2755-VI.
- Закон про банки — Закон України від 07.12.2000 р. №2121-III «Про банки і банківську діяльність».
- Закон про оборону України — Закон України від 06.12.91 р. №1932-XII «Про оборону України».
- Указ №303 — Указ Президента від 17.03.2014 р. №303/2014 «Про часткову мобілізацію».
- Указ №436 — Указ Президента України від 12.06.95 р. №436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки».
- Положення №637 — Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління НБУ від 15.12.2004 р. №637.
- Порядок №1588 — Порядок обліку платників податків і зборів, затверджений наказом Мінфіну України від 09.12.2011 р. №1588.
Юлія ЄГОРОВА, «Дебет-Кредит»