Запровадження тимчасової адміністрації у банку означає для клієнтів ризик неможливості розпоряджатися коштами на власних рахунках. У разі валютних операцій додається ще й ризик недотримання строків розрахунків в інвалюті. З'ясуймо, як діє валютний контроль у неплатоспроможному банку.
Суть проблеми, яка може виникнути у суб'єктів ЗЕД — експортерів у разі введення в банку клієнта тимчасової адміністрації, — це:
— ризик неможливості скористатися валютною виручкою, отриманою від покупця-нерезидента;
— недотримання строків валютного контролю.
З огляду на недовіру до «замороженого» банку експортер, найімовірніше, не захоче отримувати валюту на поточний рахунок у цьому банку. Проте зарахувати виручку в інвалюті в межах певних строків вимагає Закон №185.
Нагадаємо, з дати митного оформлення (виписування вивізної МД) продукції, що експортується, виручка резидентів в інвалюті підлягає зарахуванню на їхні валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені у контрактах, але не пізніше 90 к. д. (ст. 1 Закону №185, з урахуванням Постанови №354, якою тимчасово, до 03.09.2015 р., установлено строк, що не перевищує 90 к. д.). Відлік цього строку банк починає з наступного календарного дня після дня оформлення МД або підписання акта (іншого документа) (п. 2.2 Інструкції №136). У разі порушення строків експортери несуть відповідальність у вигляді пені.
Враховуючи це, у клієнтів банку, в якому ЗЕД-операція перебуває під валютним контролем, постають запитання:
1) яка доля валютного контролю в обставинах, коли обслуговуючий банк під тимчасовою адміністрацією;
2) яка відповідальність за недотримання вимог валютного контролю за такої ситуації?
Доля валютного контролю
Через обслуговуючий банк проводяться розрахунки зі контрагентами-нерезидентами. Саме на уповноважений банк, який обслуговує валютну операцію, покладено обов'язок стежити за вчасністю її здійснення. Зауважимо, що запровадження тимчасової адміністрації у банківській установі не тягне за собою закриття поточних рахунків клієнтів.
У п. 3.12 гл. 3 розділу ІІІ Посібника №766 передбачено, що тимчасовий адміністратор має дотримуватися норм Інструкції №492. Пунктом 20.1 Інструкції №492 визначено перелік підстав для закриття рахунків клієнтів банків. Зверніть увагу, що згідно з цим пунктом банк не може закрити поточний рахунок клієнта, якщо за рахунком здійснювалися розрахунки за ЗЕД-договором, зобов'язання за яким не виконані у повному обсязі. Як наслідок, незважаючи на запровадження тимчасової адміністрації, банк, який здійснює контроль за своєчасністю розрахунків за ЗЕД-операціями клієнта, закриває рахунок лише після зняття ЗЕД-операцій з контролю.
Слід враховувати, що експортну (як і імпортну) операцію не можна зняти з контролю зарахуванням зустрічних однорідних вимог. Така тимчасова заборона наразі діє до 03.09.2015 р., це передбачено Постановою №354.
Варіанти зняття операції з валютного контролю
Варіант 1. Відповідно до п. 2.3 розділу 2 Інструкції №136, за загальним правилом щодо експортних операцій банк знімає експортну операцію резидента з контролю після зарахування виручки за цією операцією на поточний рахунок експортера у такому банку.
Це, звісно, найпростіший шлях зняти експортну операцію з валютного контролю. Але, якщо в банку, в якому ЗЕД-операція перебуває на контролі, запроваджено тимчасову адміністрацію, радимо скористатись іншими варіантами уникнення порушень щодо терміну розрахунків.
Варіант 2. Якщо у резидента є валютний рахунок в іншому банку, зняти експортну операцію з контролю можна шляхом зарахування виручки на цей рахунок. Адже, за згаданим вище п. 2.3 розділу 2 Інструкції №136, експортер має право подати письмове повідомлення (подання електронного повідомлення наразі не передбачено) іншого банку про зарахування виручки до банку, в якому така експортна операція перебуває на контролі. У цьому випадку експортна операція знімається з валютного контролю (звісно, якщо виручка надійшла у повному обсязі).
Зазначимо, що повідомлення про зарахування виручки надається банком на письмовий запит резидента або банку з тимчасовою адміністрацією (з письмового дозволу резидента). Такий документ має бути засвідчено підписом відповідальної особи та відбитком печатки банку. У повідомленні зазначається вся наявна у реквізитах платежу інформація: номер і дата договору, сума платежу — у тій частині, в якій відомості передаються іншому банку (п. 2.3 розділу 2 Інструкції №136).
Варіант 3. Є й інший варіант. Щоправда, його не можна вважати практичним, проте за ним операція також знімається з контролю в банку. Відповідно до пп. «г» п. 1.8 Інструкції №136, суму валютної виручки, зарахування якої контролює уповноважений банк, може бути зменшено, якщо протягом виконання зобов'язань за договором відбувається повернення товару. У цьому випадку, згідно з п. 2.6 Інструкції №136, банк знімає з контролю експортну операцію на підставі інформації про цю операцію у реєстрі митних декларацій. За відсутності інформації про зазначену операцію у реєстрі митних декларацій додатковою підставою для зняття експортної операції резидента з контролю може бути письмове повідомлення митного органу, засвідчене підписом його керівника (заступника керівника), а також засвідчена копія зазначеної МД, отримана на письмовий запит резидента.
Відповідальність
У разі порушення встановленого Законом №185 або НБУ терміну розрахунків за кожен день прострочення від суми неодержаної виручки нараховується пеня у розмірі 0,3%. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (ст. 4 Закону №185). Пеня нараховується лише за фактично неотриману валютну виручку. Наприклад, якщо в межах 90 к. д. від покупця було отримано частину коштів за експортним договором, базою для нарахування пені буде лише залишок валютної заборгованості за ЗЕД-контрактом.
У разі ненадходження у встановлені строки виручки банк повідомляє про це порушення орган ДФС за місцем обліку експортера. Як наслідок, виникає відповідальність. Проте експортер самостійно не нараховує та не сплачує пеню. Відповідно до п. 58.2 ПКУ, за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності надсилається податкове повідомлення-рішення. За порушення у сфері ЗЕД експортеру надсилається податкове повідомлення-рішення за формою «У» (додаток 11 до Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Мінфіну від 28.11.2012 р. №1236). Сплатити нараховану суму пені слід протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу (п. 57.3 ПКУ).
Нормативна база
- Закон №185 — Закон України від 23.09.94 р. №185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».
- Постанова №354 — Постанова НБУ від 03.06.2015 р. №354 «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України».
- Посібник №766 — Посібник тимчасового адміністратора банку, схвалений постановою НБУ від 24.12.2009 р. №766.
- Інструкція №136 — Інструкція про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затверджена постановою НБУ від 24.03.99 р. №136.
- Інструкція №492 — Інструкція про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затверджена постановою НБУ від 12.11.2003 р. №492.
Олена ВОДОП'ЯНОВА, «Дебет-Кредит»