Тестовий період СЕА, здається, був тестовим винятково для бізнесу. Ні податківці на місцях, ні відповідальні за повномасштабне впровадження СЕА на вищих рівнях жодним чином не вирішили й десятої частини тих проблем, з якими стикнувся бізнес.
Основна вимога бізнесу до Верховної Ради — підтримати законопроект №2960 і подовжити тестовий режим електронного адміністрування ПДВ до кінця цього року. Але, незважаючи на підтримку профільним комітетом саме законопроекту №2960, 16 липня народні депутати після кількох спроб усе ж підтримали варіант «удосконалень» СЕА від А. Яценюка — законопроект №2173а.
Наближається кінець липня, остаточного тексту проголосованого закону немає. Враховуючи кардинальні зміни, навіть у тому тексті, що підготовлений станом на 26.06.2015 р., не прокоментувати цих змін просто не можна. Редакція «ДК» залишає за собою право у зв'язку з винятковістю ситуації змінити свою позицію щодо норм чи змінених правил, якщо остаточний текст закону, підписаний Президентом, суттєво відрізнятиметься від тексту, підготовленого станом на 26.06.2015 р. (див. «ДК» №30/2015).
Нововведення формульних обрахунків
Показники формули розрахунків ліміту реєстрації ПН на 1 липня 2015 року мають обнулитися. За словами народного депутата Ніни Южаніної, таке обнулення має відбутися протягом 4-х днів, наступних за днем опублікування коментованого закону. Як із системи вилучатимуться червневі ПН, наразі невідомо. Адже ПН, оформлені до 1 липня 2015 року, не братимуть участі у формульному обрахунку, а от РК до ПН, які підлягали наданню покупцям — платникам ПДВ, після цієї дати у результаті формули враховуватимуться.
Водночас станом на 01.07.2015 р. результати формульного обрахунку мають бути збільшені на:
— суму середньомісячного розміру сум ПДВ, які були задекларовані платником ПДВ за останні 12 місяців через звітність та сплачені до бюджету (до речі, такого овердрафту, по суті, вистачає на 5 — 7 днів роботи з формулою);
— суму залишків коштів на ПДВ-рахунку станом на 1 липня за мінусом сум, заявлених у складі звітності за травень 2015 року до перерахування з електронного рахунку до бюджету у рахунок сплати податкових зобов'язань або ж на власний поточний рахунок;
— суму помилково та надміру перерахованих на ПДВ-рахунок коштів (на цю складову реєстраційна сума, як обіцяли податківці в листі від 22.06.2015 р. №22361/7/99-99-19-03-02-17 (див. «ДК» №27/2015), мала би збільшитися до 10 липня 2015 р. включно).
Крім того, реєстраційна сума до 31.07.2015 р. має збільшитися на суму від'ємного значення попередніх звітних періодів, показану у звітності за червень 2015 року. На таку суму платник податку збільшує розмір суми податкового кредиту за звітний (податковий) період (липень 2015 р.). Для квартальників таке збільшення реєстраційної суми мало би відбутися до 20 серпня 2015 року. Зверніть увагу: суми такого від'ємного значення можуть бути перевірені контролюючим органом у загальновстановленому порядку.
Повернення коштів зі спецрахунку
Запроваджено нову умову повернення коштів із ПДВ-рахунку на поточний рахунок за заявою платника: перерахування на поточний рахунок може здійснюватися лише за відсутності перевищення суми ПДВ у виданих податкових накладних (складені у звітному періоді та зареєстровані у ЄРПН) над сумою ПЗ з ПДВ, задекларованих у декларації з ПДВ за звітний період (п. 200-1.5 ПКУ).
Спецрежимникам
Сільгосппідприємствам мають додатково відкрити рахунки у СЕА ПДВ, призначені для перерахування коштів на їхні спеціальні рахунки, відкриті в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (п. 200-1.2 ПКУ). Кошти, що надійшли на такий рахунок, автоматично перераховуватимуться казначейством на спецрахунок протягом операційного дня. Для цього такий спецрежимник має зазначити реквізити свого рахунку у декларації з ПДВ. З 01.01.2016 р. спецрежим оподаткування ПДВ для сільськогосподарських підприємств не діє.
Податкова накладна
Із переліку обов'язкових реквізитів вилучено місцезнаходження юридичної особи — продавця та вид цивільно-правового договору. Крім того, від продавця вже не вимагається видавати ПН покупцеві: її треба буде лише скласти та зареєструвати в ЄРПН. Податкові накладні потрібно буде, як і раніше, отримувати з ЄРПН. Але якщо це буде передбачено договором (попередня домовленість, визначена договором, не обов'язково письмовим), ПН або РК можуть бути надані продавцем покупцеві в електронній формі із дотриманням вимог електронного документообігу.
Якщо постачання/придбання здійснює філія (структурний підрозділ), уповноважена на виписування ПН, у такій податковій накладній, крім податкового номера платника податків, додатково зазначається числовий номер такої філії (пп. «г» п. 201.1 ПКУ).
За поставкою товарів і послуг, що використовуються в неоподатковуваних операціях, за нормами ст. 199.1 ПКУ можна скласти і зареєструвати зведену податкову накладну в ЄРПН на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) ПДВ. Головне — не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду.
Цікаво, що на рівні закону врегульовано порядок складання ПН у разі постачання товарів/послуг, що має безперервний або ритмічний характер. Якщо умови договору між контрагентами передбачають безперервний або ритмічний характер поставок покупцям — платникам ПДВ, то не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, можуть складатися зведені податкові накладні з урахуванням всього обсягу постачання товарів/послуг за місяць (п. 201.4 ПКУ).
Важливо, що ритмічним характером постачання вважатиметься постачання товарів/послуг одному покупцеві два та більше разів на місяць. Тож очевидно, що скористатися правом виписування зведених податкових накладних зможе досить широке коло контрагентів.
При ритмічному та безперервному постачанні для випадку, якщо за підсумками місяця сума коштів, що надійшла на поточний рахунок продавця як оплата (передоплата) за товари/послуги, перевищує вартість поставлених товарів/послуг протягом місяця, таке перевищення вважається попередньою оплатою (авансом), і на її суму має бути складена окрема податкова накладна у загальному порядку не пізніше останнього дня такого місяця.
Якщо ж ідеться про постачання неплатникам ПДВ, то на їх загальну суму також можна виписати єдину зведену ПН останнім днем звітного місяця (без деталізації за окремими покупцями).
Урегульовано у ПКУ і складання ПН за щоденними підсумками операцій (що раніше було врегульовано лише на рівні підзаконного акта).
Реєстрація ПН та РК в ЄРПН
На наступні два місяці (з липня до серпня включно) запроваджується окремий алгоритм реєстрації ПН в ЄРПН. Так, ПН, складені з 1 до 15 числа включно, підлягають реєстрації в ЄРПН до 31 числа місяця, коли їх було виписано. Якщо ж виписування ПН припадає на період з 16 до 31 числа включно, то на реєстрацію відводиться 15 днів наступного звітного місяця.
Такий підхід варто вітати, а законодавцеві — рекомендувати запровадити його на постійній основі. Адже його застосування може зменшити навантаження на СЕА та банківську систему через зменшення кількості запитів та відсутність необхідності щоденного контролю формульних залишків та щоденної реєстрації ПН. Щоправда, при цьому має забезпечуватися безперебійна робота системи в момент пікових навантажень.
Податковий кредит
Віднесення суми ПДВ до складу податкового кредиту, по суті, тепер буде не правом, а обов'язком платника ПДВ. У разі якщо у звітному періоді покупець суму за ПН не включив до складу ПК з ПДВ, таке право за ним зберігається протягом 365 календарних днів з дати складання ПН (хоча, фактично, орієнтиром мала би бути не дата виписування, а дата реєстрації такої ПН в ЄРПН, бо інакше за несвоєчасно зареєстрованими ПН період включення до складу ПК обмежений простроченням продавця на період, коли ПН все-таки буде зареєстрована).
Якщо має місце порушення порядку заповнення та/або реєстрації в ЄРПН ПН та/або РК (зверніть увагу: як з боку продавця, так і з боку покупця у частині реєстрації РК на зменшення суми ПДВ), покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого продавця/покупця. Як і раніше, до заяви мають бути додані копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.
Окремо наголошуємо, що скарга у такому разі жодним чином не заміняє ПН та РК — закон не містить норми, яка б давала право на ПК на підставі скарги за відсутності зареєстрованої ПН. Є окреме право подати скаргу у низці випадків.
Важливо, що право подати скаргу має як покупець, так і продавець, і зберігається воно протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або порушено порядок її заповнення та/або порядок реєстрації в Єдиному реєстрі.
Якщо раніше ПК був чітко зав'язаний на коректному та правильному оформленні ПН загалом, то тепер орієнтуватися потрібно лише на обов'язкові реквізити ПН, визначені у п. 201.1 ПКУ. Інакше права на ПК немає.
Перерахунок частки використання необоротних активів
Окремий алгоритм перерахунку частки використання необоротних активів в оподатковуваних операціях, який мав би здійснюватися за підсумками одного, двох і трьох календарних років, що настають за роком, в якому вони почали використовуватися (введені в експлуатацію), вилучено (абз. 2 п. 199.4 ПКУ). Щодо тих необоротних активів, які придбані та введені в експлуатацію до 1 липня 2015 року, то за ними перерахунок має здійснюватися на підставі фактичних обсягів проведених протягом звітного року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій за підсумками першого, другого та третього років після початку їх експлуатації.
Штрафні фінансові санкції
Штрафні санкції та пеня за порушення строків сплати ПЗ до бюджету не застосовуються, у разі коли на ПДВ-рахунку є сума коштів, достатня для сплати узгоджених податкових зобов'язань (фактично йдеться про звільнення від штрафних санкцій, якщо цими коштами підприємство розпоряджатися не в змозі).
Крім того, якщо за підсумками перевірки податківці встановлюють факт завищення від'ємного значення ПДВ, що станом на 01.07.2015 р. виявилося непогашеним та призвело до спотворення результатів формульного обрахунку (як ми розглядали вище, така сума збільшує формульний ліміт), крім основних штрафів, платнику ПДВ загрожує 10-відсотковий штраф зі суми завищення та зменшення реєстраційної суми за підсумками виписаного ППР.
Юлія КЛОВСЬКА, головний редактор