• Посилання скопійовано

Працюємо без прибутку

Законопроектом №2049, що був прийнятий парламентом як закон 17 липня 2015 року, визначено низку регулятивних норм діяльності неприбуткових організацій та сплати авансових внесків підприємствами, які в одному з кварталів звітного періоду мають збиток чи нульовий фінрезультат. Розгляньмо, у чому полягають особливості нововведень щодо їх обліку.

Визначення термінів

Оновлена редакція пп. 14.1.121 ПКУ визначає неприбутковими підприємства, установи та організації, які не є платниками податку на прибуток підприємств відповідно до п. 133.4 ПКУ. Норми пп. 133.4.1 ПКУ висувають до неприбуткової організації низку одночасних вимог:

— утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;

— її установчі документи містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування ЄСВ), членів органів управління та інших пов'язаних з ними осіб;

— її установчі документи передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зарахування до доходу бюджету в разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення);

— внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій1.

1 Порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та вилучення з Реєстру має додатково визначити Кабмін. Доти діє Положення про Реєстр неприбуткових установ та організацій, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.01.2013 р. №37.

Які саме підприємства, організації та установи можуть бути віднесені до категорії неприбуткових, визначено пп. 133.4.6 ПКУ.

Законом впроваджено, по суті, дві категорії неприбуткових організацій:

1) ті, що не є платниками податку на прибуток;

2) у разі недотримання неприбутковою організацією вимог — ті, що є платниками такого податку.

Досить конкретно сформульовано вимоги щодо віднесення юридичних осіб до неприбуткових організацій.

Установчі документи неприбуткового підприємства визначають мету (ціль, завдання) та напрями його діяльності. Витрачати отримані доходи можна тільки в межах фінансування видатків та утримання такої неприбуткової організації. Якщо ж матиме місце факт нецільового використання коштів, неприбуткова організація зобов'язана подати звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за період з початку року до останнього дня місяця, у якому вчинено таке порушення (на формування та подання такої звітності відводиться 30 календарних днів після завершення місяця, коли було скоєне таке правопорушення), та зазначити у звітності суму самостійно нарахованого податкового зобов'язання з податку на прибуток. Податкове зобов'язання розраховується виходячи з суми операції нецільового використання коштів. У разі виявлення порушення контролюючим органом згідно з п. 133.4.4 ПКУ податкові зобов'язання, штрафні санкції та пеня нараховуються починаючи з першого числа місяця, в якому вчинено таке порушення.

Крім того, така неприбуткова організація вилучається контролюючим органом з Реєстру неприбуткових установ та організацій. До кінця звітного року така неприбуткова організація буде зобов'язана подавати квартальну фінансову і податкову звітність (наростаючим підсумком) з податку на прибуток та сплачувати податок у термін, визначений для квартального періоду. З наступного року така неприбуткова організація сплачуватиме податок на прибуток згідно зі ст. 57 ПКУ. Важливо те, що можливості поновлення в Реєстрі ПКУ не передбачено, і, по суті, така неприбуткова організація потрапляє до другої категорії — тих, хто сплачує податок на прибуток на підставі річної декларації (фактично на загальних засадах).

Але зверніть увагу: усі неприбуткові організації, що включені до Реєстру неприбуткових організацій на день набрання чинності цим законом, не підлягають вилученню з Реєстру аж до 1 січня 2017 року. За цей час вони мають привести свої статутні документи у відповідність до цього закону (тобто передбачити в них, зокрема, заборону розподілу прибутку між учасниками та порядок передачі майна у разі припинення юрособи).

Звітність

Неприбуткові суб'єкти, що не є платниками податку на прибуток, подають звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації у строки, визначені для декларації з податку на прибуток (п. 46.2 ПКУ). Щодо фінансової звітності, то змінами до ч. 3 ст. 11 Закону про бухоблік для неприбуткових організацій встановлюється скорочена за показниками фінансова звітність у складі балансу і звіту про фінансові результати.

Податкові коригування

Унесено зміни до ст. 140 ПКУ, що встановлює порядок коригування фінрезультату платників податку на прибуток і є обов'язковою для тих,у кого торішній дохід перевищує 20 млн грн, або тих, хто прийняв рішення добровільно проводити коригування фінрезультату. Придбання у неприбуткових організацій збільшує фінансовий результат до оподаткування, крім випадків, коли сума вартості товарів, необоротних активів, робіт та послуг, придбаних у таких організацій, сукупно протягом звітного (податкового) року не перевищує 50 розмірів МЗП (50 х 1218 = 60900 грн), та крім бюджетних установ. Якщо сума операцій перевищує цю суму, коригування фінрезультату до оподаткування провадяться на всю суму операцій, а не на 30%, як це було передбачено в абз. 1 пп. 140.5.4 ПКУ.

Змінами до згаданої статті також, по суті, повернуто норму, що за законодавством, яке діяло раніше, дозволяла відносити до витрат у податковому обліку певні суми, сплачені неприбутковим організаціям. Передбачено, що фінрезультат до оподаткування збільшується на суму коштів або вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, безоплатно перерахованих (переданих) протягом звітного (податкового) року неприбутковим організаціям, які на дату перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг відповідали умовам, визначеним п. 133.4 ПКУ, у розмірі більш як 4% оподатковуваного прибутку попереднього звітного року. Якщо сума коригування становить не більше 4% оподатковуваного прибутку попереднього звітного року, коригування не проводиться.1

1 Тимчасово, на період проведення АТО, такі коригування на суми певного виду пов'язаних із нею витрат не проводяться (додатково див. абз. 2 п. 33 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Підприємства без прибутку

Коментований законопроект №2049 змінює й норми п. 57.1 ПКУ щодо подання звітності платниками податку на прибуток, які сплачують авансові внески з цього податку. Якщо такий платник мав у попередньому році прибуток, а в наступному році в одному з кварталів (наростаючим підсумком) отримує збиток чи нульовий фінрезультат, він має право подати податкову декларацію та фінансову звітність за перший квартал (півріччя, три квартали) звітного (податкового) року та не сплачувати авансові внески у відповідних, визначених змінами, місяцях:

за підсумками першого кварталу — з червня — грудня звітного (податкового) року та січня — травня наступного звітного (податкового) року;

за півріччя — з вересня — грудня звітного (податкового) року та січня — травня наступного звітного (податкового) року;

за три квартали — з грудня звітного (податкового) року та січня — травня наступного звітного (податкового) року.

Податкові зобов'язання в такому разі визначатимуться на підставі поданих податкових декларацій.

Зазначимо, що підприємства, які в попередньому році були збитковими, а цього року стали прибутковими, зобов'язані подавати декларацію лише в разі, коли прибуток отримано в першому кварталі нового року. Змін до абз. 8 п. 57.1 щодо цього до ПКУ не внесено.

Юлія КЛОВСЬКА, головний редактор

До змісту номеру