Що таке форс-мажор
Законодавче визначення форс-мажорних обставин міститься у частині 2 статті 14-1 Закону про ТПП. Відповідно до цієї норми, форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об’єктивно унеможливлюють виконання зобов’язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов’язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами.
Що вважається форс-мажорними обставинами
Перелік форс-мажорів за чинним законодавством такий:
— загроза війни;
— збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи, але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго;
— дії іноземного ворога;
— загальна військова мобілізація;
— воєнні дії;
— оголошена та неоголошена війна;
— дії суспільного ворога;
— збурення;
— акти тероризму, диверсії, піратства;
— безлади;
— вторгнення;
— блокада;
— революція;
— заколот;
— повстання;
— масові заворушення;
— запровадження комендантської години, карантину, встановленого КМУ;
— експропріація;
— примусове вилучення, захоплення підприємств;
— реквізиція;
— громадська демонстрація;
— блокада;
— страйк;
— аварія;
— протиправні дії третіх осіб;
— пожежа;
— вибух;
— тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади;
— закриття морських проток;
— ембарго;
— заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо;
— а також спричинені винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інше стихійне лихо тощо.
До речі, в Цивільному кодексі України (далі — ЦКУ) поняття «форс-мажор» немає, але стаття 617 ЦКУ визначає підставою звільнення від відповідальності за порушення зобов’язання випадок або непереборну силу.
Проте це мають бути не просто якісь події чи обставини, а ті, які безпосередньо стосуються діяльності конкретного підприємства або ФОПа.
Приклад 1: Воєнні дії.
Унаслідок обстрілу складу підприємства під час бойових дій було знищено партію готової продукції та пошкоджено виробниче обладнання. Це є форс-мажорною обставиною, бо збройний конфлікт та воєнні дії визнаються обставинами непереборної сили згідно із законодавством.
Приклад 2: Стихійне лихо.
Повінь затопила склад сільгосппідприємства, внаслідок чого було знищено запаси насіння та добрив, а також пошкоджено сільськогосподарську техніку. Повінь належить до виняткових погодних умов та стихійного лиха, які вважаються форс-мажорними обставинами.
Приклад 3: Пожежа.
На виробничому підприємстві сталася масштабна пожежа, яка призвела до знищення складських запасів сировини та готової продукції, а також пошкодження виробничих ліній. Пожежа належить до форс-мажорних обставин.
Як задокументувати форс-мажор
Для правильного документування знищення запасів чи основних засобів внаслідок форс-мажорних обставин потрібно виконати низку послідовних дій.
Фіксація факту настання форс-мажору.
1. Отримати документи від компетентних органів, що підтверджують факт настання форс-мажорних обставин. Це можуть бути:
— акт органів МВС (поліції) про пошкодження (знищення) майна;
— довідка органів ДСНС про пожежу або інше стихійне лихо;
— акт пошкодження майна від органів ДСНС із зазначенням причини;
— документи від місцевих органів влади, які підтверджують факт знищення чи пошкодження запасів, ОЗ.
2. Зафіксувати факт пошкодження майна всіма можливими способами, наприклад:
— провести фото- і відеофіксацію пошкодженого/знищеного майна;
— зберегти всі наявні докази знищення майна.
3. Отримати сертифікат ТПП про форс-мажор.
Торгово-промислова палата України (ТПП) засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб’єктів господарської діяльності та фізосіб (абзац 3 ч. 3 ст. 14 Закону про ТПП).
ТПП та уповноважені нею регіональні ТПП засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб’єкта господарської діяльності за собівартістю (ч. 1 ст. 14-1 Закону про ТПП).
Форс-мажорні обставини засвідчуються ТПП України або регіональними ТПП за заявою зацікавленої особи за кожним окремим випадком.
4. Провести інвентаризацію.
Інвентаризація є обов’язковою в разі псування цінностей, у разі техногенних аварій, пожежі чи стихійного лиха тощо (п. 7 розд. І Положення №879). Інвентаризацію проводять у разі псування — в день встановлення таких фактів, у разі аварій, пожежі, стихійного лиха — на день після закінчення явища. Обсяг такої інвентаризації визначає керівник.
Тож спершу видається наказ керівника про створення інвентаризаційної комісії та обсяг інвентаризації.
Далі комісія проводить інвентаризацію, складаючи інвентаризаційні описи ОЗ, запасів, оформлює відомість результатів інвентаризації, складає протокол. Керівник затверджує інвентаризаційні документи, після чого вони є підставою для відображення наслідків інвентаризації в обліку (п. 2, п. 3 розд. ІV Положення №879).
Важливо: підприємства, розташовані на територіях, де ведуться бойові дії, проводять інвентаризацію тоді, коли уможливиться безпечний та безперешкодний доступ до активів, станом на 1 число місяця, наступного за місяцем, в якому зникли перешкоди (п. 8 розд. І Положення №879).
Оформлення списання майна.
Списати майно можна на підставі інвентаризаційних документів. Але, як правило, на підставі таких документів додатково складають акти списання майна.
— для запасів — акт списання запасів у довільній формі з усіма реквізитами первинного документа згідно зі ст. 9 Закону про бухоблік;
— для ОЗ — акт списання основних засобів. Наприклад, може бути застосована форма такого акта, затверджена Наказом №818. Або ж підприємство може розробити власну форму.
В акті варто зазначити, серед іншого:
— найменування знищених запасів/ОЗ;
— їх кількість і вартість;
— причину знищення (уточнити, що причиною знищення стали воєнні дії, обстріл, пожежа тощо);
— посилання на документ про форс-мажор та протокол результатів інвентаризації.
Податок на додану вартість
Основні засоби.
Постачанням товарів вважається також ліквідація платником податку за власним бажанням необоротних активів, які перебувають у такого платника (пп. 14.1.191 ПКУ).
Не є постачанням товарів випадки, коли основні виробничі засоби або невиробничі засоби ліквідуються у зв’язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, а також в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, у тому числі в разі викрадення необоротних активів, або коли платник податку надає контролюючому органу відповідний документ про знищення, розібрання чи перетворення необоротних активів в інший спосіб, унаслідок чого необоротний актив не може використовуватися за первісним призначенням.
Наведені норми уточнюються у п. 189.9 ПКУ.
Так, якщо основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються за самостійним рішенням платника податку, така ліквідація для потреб оподаткування розглядається як постачання таких основних виробничих або невиробничих засобів за звичайними цінами, але не нижче від балансової вартості на момент ліквідації (абз. 1 п. 189.9 ПКУ).
Згідно з абз. 2 п. 189.9 ПКУ норма цього пункту не поширюється на випадки, коли основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються у зв’язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, у тому числі в разі викрадення основних виробничих або невиробничих засобів, що підтверджується відповідно до законодавства, чи коли платник податку подає контролюючому органу відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення основних виробничих чи невиробничих засобів у інший спосіб, унаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням.
Таким чином, якщо ОЗ ліквідуються у зв’язку з їх знищенням або зруйнуванням унаслідок форс-мажору, ПДВ не нараховується (абз. 2 п. 189.9 ПКУ).
Про підтвердні документи для застосування абз. 2 п. 189.9 ПКУ сказано в УПК №673. Це можуть бути:
— сертифікат ТПП, який підтверджує факт настання обставин непереборної сили (форс-мажору), отриманий відповідно до Закону про ТПП;
— акт, який засвідчує факт пожежі, складений відповідно до положень Порядку №2030, що підписується комісією, до складу якої входить не менш як три особи, у тому числі представник територіального органу ДСНС України, представник адміністрації (власник) об’єкта, потерпілий;
— дані (витяг) з відповідного реєстру про припинення права власності на основні засоби у разі їх повного знищення згідно з порядком, визначеним статтею 349 ЦКУ;
— витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, що засвідчує факт реєстрації відомостей про кримінальне правопорушення, отриманий у порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України, в разі викрадення основних засобів;
— інші документи, що відповідно до законодавства підтверджують факт знищення, зруйнування, викрадення основних виробничих або невиробничих засобів.
Запаси.
А от щодо запасів спеціальної норми про форс-мажор немає. Проте податківці наполягають на застосуванні загальних норм ПКУ.
Отже, якщо товари, придбані з ПДВ, використовуються в операціях, що не належать до господарської діяльності платника ПДВ, потрібно нарахувати компенсуючі податкові зобов’язання (пп. «г» п. 198.5 ПКУ). Базою оподаткування в такому разі є вартість придбання відповідних товарів.
Зрозуміло, що запаси, знищені внаслідок форс-мажору, не будуть використані в господарській діяльності. Отже, треба визнати ПЗ з ПДВ за п. 198.5 ПКУ. Але, якщо знищені запаси придбавалися без ПДВ, компенсуюче ПДВ за п. 198.5 ПКУ не нараховується.
Бухгалтерський облік
Основні засоби та запаси визнаються активами підприємства, якщо є ймовірність отримання від них економічних вигід у майбутньому, а також їх вартість може бути точно визначена (НП(С)БО 7 та НП(С)БО 9). Якщо ж об’єкт основних засобів або запаси не відповідають цим критеріям, вони мають бути вилучені з балансу підприємства.
Списання ОЗ відображають проведеннями:
— Д-т 13 К-т 10 — на суму нарахованого зносу;
— Д-т 976 К-т 10 — на залишкову вартість.
Витрати, пов’язані зі списанням (ліквідацією), також списують на субрахунок 976.
Якщо запаси знищені внаслідок форс-мажору, їх списують до складу інших витрат:
— Д-т 977 К-т 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28.
На цей самий субрахунок списують нарахування компенсуючого ПДВ, якщо він нараховується:
— Д-т 977 К-т 641.
Податок на прибуток
Вартість списаних на рахунок 97 ОЗ, запасів зменшує фінрезультат до оподаткування (Д-т 79 К-т 97), що впливає на визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток (пп. 134.1.1 ПКУ).
Якщо підприємство коригує фінрезультат до оподаткування на різниці з розділу ІІІ ПКУ, то для списання ОЗ застосовує «амортизаційні» різниці зі ст. 138 ПКУ:
— на суму залишкової вартості за даними бухобліку фінрезультат до оподаткування збільшується;
— на суму залишкової вартості за даними податкового обліку, зокрема п. 138.3 ПКУ, фінрезультат до оподаткування зменшується.
А от для списаних запасів різниць немає.
Єдиний податок
На оподаткування цим податком списання ОЗ та запасів не впливає.
Нормативна база
- Закон про бухоблік — Закон України від 16.07.1999 №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
- Закон про ТПП — Закон України від 02.12.1997 №671/97-ВР «Про торгово-промислові палати в Україні».
- Наказ №818 — Наказ Мінфіну від 13.09.2016 №818 «Про затвердження типових форм з обліку та списання основних засобів суб’єктами державного сектору та порядку їх складання».
- Положення №879 — Положення про інвентаризацію активів та зобов’язань, затверджене Наказом Мінфіну від 02.09.2014 №879.
- Порядок №2030 — Порядок обліку пожеж та їх наслідків, затверджений постановою КМУ від 26.12.2003 №2030.
- УПК №673 — Узагальнююча податкова консультація щодо документального підтвердження знищення або зруйнування основних виробничих або невиробничих засобів, затверджена Наказом Мінфіну від 03.08.2018 №673.