Тривалий час фахівці у сфері права обговорювали необхідність/можливість скасувати Господарський кодекс України (далі по тексту — ГКУ). І ось наразі ВРУ проголосували за Закон №4196, який 04.02.2025 передано на підпис Президенту України. А 26 лютого Президент цей закон підписав.
З якої дати скасовується ГКУ?
Закон №4196 набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування (про що ми повідомимо додатково).
Але вводиться в дію він через шість місяців з дня набрання чинності (крім окремих положень).
У пояснювальній записці до цього закону наведено суперечності ЦКУ та ГКУ, які і спричинили скасування ГКУ.
Найпростіший приклад: що таке «підприємство»?
Статтею 191 ЦКУ підприємство визначається як об’єкт цивільних правовідносин, а статтею 55 ГКУ — як суб’єкт господарювання. Зазначене не могло не спровокувати виникнення різних підходів до розуміння правового статусу підприємств.
Так, 12 березня 2018 року ВС у постанові у справі №907/167/17 вказав на те, що приватне підприємство є окремою організаційно-правовою формою суб’єкта господарювання, що передбачена ст. 113 ГКУ. Наявність для підприємства, яке може діяти, зокрема, на основі приватної власності кількох громадян, статутного капіталу, не є достатньою підставою для ототожнення його з господарським товариством.
Проте вже 29.06.2021 Велика Палата ВС ухвалила постанову у справі №916/2813/18, в якій суд дійшов висновків, що:
1) приватне підприємство — це не окрема організаційно-правова форма юрособи, а класифікуюча ознака юросіб залежно від форми власності;
2) за ознакою наявності чи відсутності учасників юрособи поділяються на товариства й установи, у зв’язку з чим приватне підприємство є товариством, бо має хоча б одного учасника;
3) встановлення виду підприємницького товариства у кожному конкретному випадку зумовлюватиме застосування до спірних правовідносин відповідного законодавства, зокрема, законів України «Про господарські товариства», «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», «Про кооперацію», «Про сільськогосподарську кооперацію»;
4) відносини з управління та діяльності ПП як підприємницького товариства безпосередньо врегульовані Законом України «Про господарські товариства».
А головне — що аргументи, про які йдеться у зазначеній постанові від 29.06.2021, не унеможливлюють застосування аналогічного підходу до державних та комунальних підприємств. Це свідчить про наявність непередбачуваної та кардинально різної судової практики щодо наявності у «підприємства» статусу організаційно-правової форми юрособи та потребувало від ВРУ виконання обов’язку із забезпечення «якості закону». Зрозуміло, що якісний закон має бути доступний для зацікавлених осіб, чіткий та передбачуваний у застосуванні.
Є багато інших суперечностей між ЦКУ та ГКУ, зокрема й щодо відповідальності за порушення договірних зобов’язань, які значно ускладнювали життя бізнесу та приводили їх до суду. Тож загалом прийняття Закону №4196 треба сприймати радше позитивно. Але будуть і сюрпризи!
Поділ юросіб за розміром та ФОПів
Нагадаємо, що згідно з ч. 3 ст. 55 ГКУ госпсуб’єкти залежно від кількості працюючих та доходів від будь-якої діяльності за рік можуть належати до суб’єктів малого підприємництва, у тому числі до суб’єктів мікропідприємництва, середнього або великого підприємництва.
Відповідний поділ впливає, зокрема, на форми фінзвітності, строки проведення документальних перевірок за ПКУ тощо.
Утім, коментованим нами Законом №4196 такий поділ та їх визначення не змінилися, його просто повторили у ч. 5 ст. 2 цього Закону.
В Україні залишаться АТ та ТОВ
З набранням чинності Законом №4196 буде заборонено створення юросіб в організаційно-правових формах:
— державного підприємства (державного комерційного підприємства, державного некомерційного підприємства, казенного підприємства);
— комунального підприємства (комунального комерційного підприємства, комунального некомерційного підприємства);
— спільного комунального підприємства;
— приватного підприємства;
— іноземного підприємства;
— дочірнього підприємства;
— підприємства об’єднання громадян (релігійної організації, профспілки);
— підприємства споживчої кооперації.
Увага! Фермерських господарств та сільгосппідприємств заборона не стосується.
Залишаються й об’єднання юросіб, які створюються та діють у формі асоціації, корпорації, консорціуму, концерну, іншого об’єднання юросіб, передбаченого законом.
А що робити тим юрособам, які вже існують у заборонених форма?
Передбачається трирічний перехідний період з дня введення Закону в дію, протягом яких пропонується фактично обрати між АТ і ТОВ. Таке перетворення здійснюватиметься безкоштовно (йдеться про відсутність сплати адмінзбору держреєстратору до ЄДР).
Увага! Перетворитися зможуть не всі!
Підставою для відмови у держреєстрації перетворення підприємств будуть, зокрема, заборона проведення реєстраційних дій, наявність заборгованості зі сплати податків і зборів, ЄСВ, страхових коштів до ПФУ та фондів соцстраху. Тобто спочатку треба буде вирішити ці питання, і лише потім — змінювати організаційно-правову форму підприємства.
При цьому дозволи, ліцензії, сертифікати, декларації, погодження, повідомлення та інші публічні послуги, видані (погоджені, надані) підприємству, щодо якого ухвалено рішення про його перетворення, є чинними для юрособи-правонаступника протягом строку, на який вони видані, за умови дотримання правонаступником вимог ліцензійних умов провадження відповідного виду госпдіяльності та інших вимог щодо таких виданих дозвільних документів.
Майно підприємств
У разі перетворення підприємства, єдиним учасником (засновником) якого є держава або територіальна громада (територіальні громади), уповноважений суб’єкт управління об’єктами державної власності або уповноважений орган місцевого самоврядування самостійно обирає організаційно-правову форму юрособи-правонаступника (ст. 14 Закону №4196).
Вибір буде такий:
1) державне комерційне підприємство, казенне підприємство перетворюється на АТ, ТОВ, 100 відсотків акцій (часток) у статутному капіталі якого належать державі, або на державне некомерційне товариство.
2) комунальне комерційне підприємство перетворюється на АТ, ТОВ, 100 відсотків акцій (часток) якого належать відповідній територіальній громаді, або на комунальне некомерційне товариство.
Вочевидь нас ще очікує правове регулювання відносин щодо комерційної і некомерційної діяльності в Україні. Але поняття «непідприємницькі товариства» запроваджується новою редакцією ст. 85, 86 ЦКУ, до яких належать, зокрема, сільгоспкооперативи та їхні об’єднання;
3) спільне комунальне підприємство перетворюється на АТ, ТОВ або на комунальне некомерційне товариство зі збереженням пропорцій участі відповідних територіальних громад.
Важливо! Якщо на день ухвалення рішення про перетворення за підприємством закріплено майно на праві господарського відання або на праві оперативного управління, то:
— майно, закріплене на праві господарського відання, передається до статутного капіталу юрособи-правонаступника (крім майна, що не підлягає приватизації);
— майно, закріплене на праві господарського відання, що не підлягає приватизації, та майно, закріплене на праві оперативного управління, передається юро собі-правонаступникові на праві узуфрукта (лише на праві користування — без права змінити, здати в оренду тощо) державного або комунального майна.
Закон №4196 хоча й містить окреме регулювання використання майна на праві господарського відання або праві оперативного управління (ст. 11, 12 Закону №4196), проте цей інститут користування майном не буде скасовано — майно на праві оперативного управління може бути передане державним некомерційним підприємствам, а не праві господарського відання або на іншому речовому праві на чуже майно — державним комерційним підприємствам.
Щодо майна юросіб-правонаступників:
1) внесення державного та комунального майна до статутного капіталу юрособи-правонаступника здійснюється за балансовою вартістю такого майна без його оцінювання;
2) кредитор підприємства, що припиняється внаслідок перетворення, не може вимагати припинення або дострокового виконання зобов’язання;
3) майно, права й обов’язки підприємства, що припиняється внаслідок реорганізації, переходять до правонаступників, крім права господарського відання та права оперативного управління майном усіх форм власності;
4) право на земельну ділянку державної або комунальної власності, що належала на праві постійного користування державному або комунальному підприємству, переходить до АТ, ТОВ, створеного через перетворення такого підприємства, в порядку, встановленому Земельним кодексом України.
Усе наведене поширюється на підприємства всіх форм власності (у т. ч. на підприємства змішаної форми власності).
Загалом, Закон №4196 вносить зміни до численної кількості законі та кодексів, проте про долю чинних договорів заборонених до реєстрації господарських підприємств, їх перетворення та інші питання їхньої діяльності докладніше розповімо в наступних статтях.