У чому суть питання
Відповідно до пункту 74 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ, при визначенні МПЗ у період з 1 січня 2024 року до 31 грудня року, в якому буде припинено або скасовано воєнний стан, сума МПЗ, визначена згідно з підпунктами 38-1.1.1 і 38-1.1.2 ПКУ, не може становити менше ніж 700 гривень з 1 гектара, а для земельних ділянок, у площі яких частка ріллі становить не менше ніж 50 відсотків, — 1 400 гривень з 1 гектара.
У зв’язку з цим виникає запитання: якщо згідно з технічною документацією ділянка має цільове призначення «пасовища» або «сіножаті», але вона оброблялася та засівалася у 2024 році, тобто фактично використовувалась як рілля, то яка мінімальна сума МПЗ застосовується: 700 грн чи 1 400 грн за 1 га?
От саме на це запитання намагалася відповісти ДПС у листі №162. Дивимося далі, що відповіла ДПС. Відповідь була надана в листі ДПС від 24.02.2025 №162/2/99-00-24-01-03-02 (див. «ДК» №10/2025).
Відповідь ДПС у листі №162
На наш погляд, суть відповіді ДПС зводиться до такого.
Як ви декларуєте, так і платите:
— якщо ви зазначаєте ділянку як ріллю (і частка ріллі не менше ніж 50%), то мінімальне податкове зобов’язання (МПЗ) становить 1 400 грн за гектар;
— якщо декларуєте як пасовище чи сіножать, то МПЗ буде 700 грн за гектар.
Важливо, що зазначено в документах!
Податкова служба наголошує, що МПЗ нараховується на основі даних, зафіксованих у податковій декларації, тобто виходячи з цільового призначення землі.
Фактичне використання не впливає!
Те, що ви фактично використовуєте пасовище як ріллю, суму МПЗ не змінює, якщо в документах воно значиться як пасовище.
Можливі наслідки:
— податкова попереджає: якщо ви використовуєте землю не за призначенням (наприклад, орете пасовище), то це може призвести до заниження нормативної грошової оцінки землі та, отже, до заниження податкових зобов’язань;
— Держгеокадастр та Держекоінспекція мають право контролювати використання земель.
Висновок: сума МПЗ визначається на основі того, як ви декларуєте земельну ділянку, а не на основі її фактичного використання.
Які санкції до вас можуть застосувати за нецільове використання землі?
Якщо земельна ділянка з цільовим призначенням «пасовище» або «сіножаті» використовується як рілля (обробляється, розорюється, засівається), то це є порушенням земельного законодавства України. За таке використання передбачено адміністративну та, в окремих випадках, кримінальну відповідальність.
1. Адміністративна відповідальність.
Порушення вимог земельного законодавства, зокрема використання земельної ділянки не за цільовим призначенням, тягне за собою накладення штрафу (ст. 53 КУпАП):
— для громадян — від 85 до 425 грн;
— для посадових осіб — від 255 до 510 грн.
Якщо ж таке порушення спричинило погіршення якості ґрунтів, штрафи можуть бути значно вищі (залежно від розміру завданої шкоди).
Також відповідно до Земельного кодексу України порушення правил використання земель може бути підставою для примусового приведення ділянки до належного стану.
2. Відшкодування шкоди.
Власник або користувач земельної ділянки може бути зобов’язаний компенсувати збитки, завдані державі або місцевій громаді через нецільове використання землі.
Розмір шкоди розраховується відповідно до Методики, затвердженої постановою КМУ від 25.07.2007 №963.
3. Кримінальна відповідальність.
За безгосподарське використання земель можливе притягнення до кримінальної відповідальності за ст. 239-1 Кримінального кодексу України:
— штраф від 17 000 до 51 000 грн;
— пробаційний нагляд строком до 2 років;
— або обмеження волі до 2 років, із позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю строком до трьох років чи без такого.
4. Ризик втрати земельної ділянки.
Використання землі не за цільовим призначенням може стати підставою для примусового припинення права власності або користування (зокрема, через суд) (ст. 143 Земельного кодексу України).