З 29.12.2019 самопредставництво юрособи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві — також субʼєкта владних повноважень, який не є юрособою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинстві можуть здійснювати будь-які фізособи, уповноважені на це відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту).
* Постанова Об’єднаної палати ВС від 11.09.2024 у справі №440/14831/23.
Якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксовано неповний перелік трудових (посадових) обов’язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин такий працівник подає відповідний документ юрособи (зокрема, посадову інструкцію), в якому визначено його обовʼязок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності — також обмеження відповідних повноважень.
Наявність чи відсутність у ЄДР даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юрособи, не впливає на обов’язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень.
Якщо говорити про спори з органами державної влади, то за ч. 3 ст. 55 КАСУ за правилами самопредставництва передбачена можливість участі юрособи у справі через її працівника. При цьому, для визнання особи такою, що діє У порядку самопредставництва, потрібно, щоб у відповідному законі, положенні, статуті (як установчому документі) чи трудовому договорі (контракті) було визначено її право діяти від імені такої юрособи у порядку самопредставництва.
Судова практика про самопредставництво
Наприклад, у постановах від 22.07.2021 у справі №280/6557/20, від 09.09.2021 у справі №200/11717/20-а ВС виснував, що дія ст. 59 КАСУ, якою визначено документи, що підтверджують повноваження представників, не поширюється на випадки самопредставництва юрособи. Інші норми Кодексу також не вимагають додавання до позовів чи апеляційних скарг (заяв) документів, що підтверджують повноваження відповідного керівника чи іншої особи у разі самопредставництва юрособи.
До того ж правом підпису позову чи скарги, поданої юрособою, суб’єктом владних повноважень, який не є юрособою, наділений керівник, уповноважений член виконавчого органу або представник, повноваження якого мають бути визначені у відповідному документі, що посвідчує такі повноваження. Зокрема, згідно з відомостями у ЄДР, особа, яка підписала позов чи скаргу, подані до суду, має повноваження вчиняти дії від імені суб`єкта владних повноважень у порядку самопредставництва.
У постанові від 28.12.2022 у справі №826/23910/15 ВС звернувся за інформацією до ЄДР щодо представника-підписувача. Так, згідно з відомостями в ЄДР, особа, яка підписала апеляційну скаргу, має повноваження вчиняти дії від імені суб’єкта владних повноважень у порядку самопредставництва. Зокрема, вчиняти дії від імені юрособи, у т. ч. підписувати договори тощо (діє виключно в судах України без окремого доручення керівника (самопредставництво ДПС)) із правом засвідчення копій документів щодо повноважень.
ВС також наголосив, що зазначена в ЄДР інформація є доступною, й у разі сумніву щодо дієздатності особи, яка підписала апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції мав можливість скористатися безкоштовним запитом на отримання відомостей з ЄДР на офіційному сайті Мінюсту. На нашу думку, це правило має застосовуватися щодо всіх документів, які подаються до суду чи до інших держорганів, які підписані керівниками або представниками (без окремо оформленої довіреності).
Натомість у постанові від 22.02.2024 у справі №460/9301/23 ВС із посиланням на позицію Великої Палати ВС в ухвалі від 08.06.2022 у справі №303/4297/20 дійшов висновку, що витяг з ЄДР не може самостійно підтверджувати повноваження особи діяти за правилами самопредставництва без надання відповідних документів, з яких випливає, що у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) чітко визначено її право діяти від імені такої юрособи (суб’єкта владних повноважень без права юрособи).
У постанові від 07.09.2023 у справі №320/508/23 ВС погодився з позицією, що витяг з ЄДР, до якого включено відомості про осіб, уповноважених представляти юрособу, взагалі не є належним доказом наявності в особи права представляти юрособу в порядку самопредставництва, та, розглядаючи питання про достатність документів на підтвердження дій у порядку самопредставництва, досліджував посадову інструкцію особи, що підписала процесуальний документ.
У постанові від 11.12.2023 у справі №200/658/21-а ВС вважає, що інститут самопредставництва не передбачає обмежень у діях особи, яка представляє інтереси юрособи або суб’єкта владних повноважень у порядку самопредставництва.
Наприклад, відповідно до витягу особа має повноваження вчиняти дії від імені юрособи, у т. ч. підписувати договори тощо (діє виключно в судах України без окремого доручення керівника з правом засвідчення копій документів щодо повноважень; без права: відмови, зміни, відкликання, визнання позову, відмови від апеляційних, касаційних скарг, укладення мирової угоди) — вказана як представник.
Отже, така особа не може вважатися особою, що здійснює самопредставництво, бо з витягу не випливає такої можливості через наявні обмеження, що суперечить самій суті інституту самопредставництва.
Наведене вказує на відсутність єдиного підходу в адміністративних спорах щодо обсягу документів, якими підтверджуються повноваження представників.
Документи, потрібні представникові для самопредставництва
Отже, Об’єднана палата ВС надала відповіді на такі запитання:
1. Яким є допустимий обсяг документів, який має надаватися особою до процесуальної заяви (скарги) на підтвердження її повноважень діяти від імені суб’єкта владних повноважень у порядку самопредставництва?
2. Чи може розцінюватися обмеження повноважень в ЄДР (щодо права відмови, відкликання, визнання позову, відмови, відкликання апеляційних, касаційних скарг) особи/працівника як обставина, що спростовує можливість діяти у порядку самопредставництва від імені юрособи?
По суті, Об’єднана Палата ВС відступила від висновків у постанові від 11.12.2023 у справі №200/658/21-а та в інших справах, у яких ВС постановив, що за умови обмеження в ЄДР певних повноважень особа (працівник, представник), яка вчиняє дії від імені юрособи, не може вважатися такою, що діє у порядку самопредставництва.
Отже, якщо ми говоримо про керівника юрособи, то для нього таким підтвердженням є один документ — витяг з ЄДР. Адже керівник діє від імені юрособи без жодних обмежень, окрім тих рішень, які належать до повноважень загальних зборів згідно зі статутом або відповідним положенням, затвердженим згідно з чинним законодавством для суб’єктів владних повноважень.
Щодо інших представників, у т. ч. працівників юросіб чи керівників відокремлених підрозділів, то суди мають брати до уваги:
1) зміст витягу з ЄДР, де повноваження представника або не мають обмежень, або обмежені в частині, зокрема, діяти від імені юрособи, у т. ч. підписувати договори тощо (діяти виключно в судах України без окремого доручення керівника, самопредставництво суб’єкта владних повноважень, наприклад, відокремленого підрозділу) з правом засвідчення копій документів, без права відмови, відкликання, визнання позову, відмови, відкликання апеляційних, касаційних скарг.
За таких умов право підписувача процесуальних позовів (скарг) жодним чином не може вказувати на відсутність повноважень, передбачених інститутом представництва. Але саме суди вимагатимуть додаткових документів, які уточнюють відповідні обмеження за ЄДР;
2) додаткові документи, які підтверджують/уточнюють перелік повноважень/обмежень представника на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), де перелічений/зазначений обсяг цих повноважень:
— для підтвердженням наявності трудових відносин працівник (представник за ЄДР) подає відповідний документ юрособи (посадову інструкцію, трудовий договір/контракт тощо), в якому визначено його обов’язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва — має бути прямо зазначено у таких документах або перелічено права, які вказують на конкретні процесуальні дії в судах);
— для керівників філій, відокремлених структурних підрозділів (які включаються до ЄДР) потрібна також довіреність щодо повноважень само представництва, сформована в ЄСІТС, або перелічені права, які вказують на конкретні процесуальні дії в судах;
— для представництв іноземних підприємств, які з 03.09.2024 також реєструються в ЄДР, потрібно у дорученнях та положеннях про іноземне представництво мати відповідні повноваження щодо самопредставництва або перелічені права, які вказують на конкретні процесуальні дії в судах;
— для суб’єктів владних повноважень — це:
сформована в системі ЄСІТС довіреність;
копії, зокрема, але не виключно, витягів з ЄДР, наказу про затвердження переліків осіб, які беруть участь у судових справах та вчиняють дії в усіх судах України без окремого доручення керівника, положення про відокремлений підрозділ, затверджене відповідним органом згідно закону, інші документи, які вказують на перелік обмежень або, навпаки, конкретних процесуальних дій у судах.
Водночас, якщо в ЄДР жодних обмежень немає, то представникові також недостатньо витягу з ЄДР, адже повноваження такого представника встановлюються, зокрема, протоколом ТОВ, ПП тощо. Інша ситуація з ФОПом — вони не мають та не складають жодних документів при призначенні представника через ЦНАП або через Дію. Тож, позаяк про них у коментованому нами рішенні не йдеться, то якщо в ЄДР жодних обмежень немає, на нашу думку, вважається, що представник діє від імені ФОПа без обмежень підписувати процесуальні документи в суді.
Проте варто пам’ятати, що відокремлені підрозділи, філії та представництва (створені юрособами незалежно від форми власності) повинні, поряд із витягом з ЄДР, також додавати документи щодо своїх повноважень, які зазначаються саме у положеннях та довіреності і завжди мають певні обмеження.